РІШЕННЯ
Іменем України
15 червня 2022 року
Київ
справа №9901/20/22
адміністративне провадження № П/990/20/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді Смоковича М. І.,
суддів: Єресько Л. О., Калашнікової О. В., Кашпур О. В., Соколова В. М.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про визнання бездіяльності протиправною та
в с т а н о в и в:
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського В. О. про визнання протиправною бездіяльності Президента України, яка полягає у неналежному розгляді заяв та скарг.
У позовній заяві позивач зазначила про неналежний розгляд її звернень від 03 квітня 2020 року, від 11 лютого 2021 року (два звернення), від 25 лютого 2021 року, від 21 липня 2021 року, 19 серпня 2021 року, від 23 серпня 2021 року, від 22 вересня 2021 року, від 11 жовтня 2021 року, від 02 грудня 2021 року, від 22 грудня 2021 року, від 25 грудня 2021 року.
На ці звернення, зі слів позивачки, вона отримала відповіді, які вона вважає «відписками», від Офісу Президента України, а саме: від 25 лютого 2021 року № 22/009072-03, від 11 березня 2021 року № 22/11887-03, від 10 червня 2021 року № 22/028537-03, від 29 липня 2021 року № 22/035455-03, від 30 серпня 2021 року № 22/039151-03, від 01 вересня 2021 року № 22/039325-03, від 30 вересня 2021 року № 22/043511-03, від 20 жовтня 2021 року № 22/046477-03, від 09 грудня 2021 року № 22/061750-03, від 30 грудня 2021 року № 22/069869-03, від 06 січня 2022 року № 22/001202-03.
До позовної заяви її авторка долучила копії своїх звернень до відповідача і отриманих від нього відповідей, які, як можна зрозуміти зі змісту позовної заяви, спричинилися до звернення з цим позовом до суду.
Пояснила, що звертаючись неодноразово зі скаргами і заявами до Президента України Зеленського В. О. , сподівалася отримати безпосередньо (особисто) від адресата своїх звернень відповідей по суті порушених у них питань і вимог. Але, з погляду позивачки, Президент України Зеленський В. О. їх не розглянув належним чином, обмежившись «відписками» (про направлення звернень за належністю до інших державних органів), а деякі звернення взагалі залишилися без реагування.
Зі змісту позовної заяви можна зрозуміти також, що бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду її звернень, а також неправомірні дії/рішення інших органів державної влади, надто Волинської обласної державної адміністрації, щодо яких подавалися скарги/звернення, позивачка пов`язує з дискримінацією її як польки за національністю і громадянки Республіка Польща.
2. Ухвалою від 22 лютого 2022 року Верховний Суд повернув позовну заяву в частині оскарження бездіяльності відповідача щодо розгляду звернень від 03 квітня 2020 року, від 11 лютого 2021 року, від 25 лютого 2021 року та від 03 червня 2021 року (його до позовної заяви не долучено, але водночас зазначено про лист (відповідь) Офісу Президента України щодо розгляду цього звернення від 10 червня 2021 року № 22/028537-03).
Щодо решти перелічених вище звернень і результатів їхнього розгляду, то ухвалою від 22 лютого 2022 року Верховний Суд відкрив провадження у справі і вирішив розглядати її у порядку письмового провадження.
3. Копію зазначеної ухвали відповідач своєчасно не отримав. 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну військову агресію проти України, яка триває дотепер. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 (затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX) в Україні введено воєнний стан. Надалі до цього Указу вносилися зміни згідно з Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX. Востаннє Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ) строк дії воєнного стану продовжено на 90 діб (до 23 серпня 2022 року).
Як відомо, Київська область й місто Київ зокрема до кінця березня 2022 року були територією активних бойових дій.
З уваги на реалії сьогодення, строки розгляду адміністративних справ наразі не завжди можуть дотримуватися. Однаковою мірою це стосується й учасників справи, які через особливі умови і режим роботи як суду, так і інших державних органів (зумовлені воєнним станом) не завжди мають змогу своєчасно виконати покладені на них обов`язки, зокрема щодо подання заяв по суті спору.
Копію ухвали й доданих до неї документів суд направив відповідачу засобами електронного зв`язку на початку травня 2022 року, відтак наприкінці цього місяця отримав відзив по суті спору й взяв його до уваги.
Відзив Президента України на позов суд отримав 31 березня 2022 року. Відповіді на цей відзив до суду не надійшло.
У період з 06 по 13 червня 2022 року двоє суддів, які входять до складу колегії суддів, визначеної для розгляду цієї справи, були у відпустці, тому розгляд цієї справи відбувся після того, як відновився склад суду.
4. У відзиві зазначено, що звернення позивачки - зважаючи на порушені в них питання - було надіслано тим органам, до компетенції яких віднесено їх розгляд.
Щодо аргументів про особистий розгляд звернень Президентом України, то з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року у справі № 7-рп/2003, від 07 квітня 2004 року у справі № 9-рп/2004 та 16 травня 2007 року у справі № 1-рп/2007, автор відзиву наголосив, що повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України. Законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов`язків на Президента України, крім тих, що передбачені Конституцією України.
Додав також, що аналогічну позицію відображено й у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 9901/174/21, у якій, з-поміж іншого, зазначено, що при реалізації громадянами України свого права на участь в управлінні державними і громадськими справами в усіх передбачених законом формах - пропозиціях, заявах і скаргах Президент України діє як через свій допоміжний орган - Офіс Президента України, так і безпосередньо через Керівника Офісу Президента України.
Відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 22 пункту 4 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436, Офіс, зокрема, організовує розгляд звернень громадян, які звертаються до Президента України, що й було зроблено зі зверненнями позивачки.
Позаяк заявниця протягом 2021 року зверталася до Президента України з питань, розгляд і вирішення яких не віднесено до повноважень Глави держави, її звернення на підставі частини третьої статті 7 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), Офіс Президента України скерував для розгляду за належністю до інших органів державної влади, крім звернення від 21 липня 2021 року, яке повернули заявниці на підставі вимог закону з відповідними роз`ясненнями.
Водночас додав, що копій звернень ОСОБА_1 для зберігання в Офісі Президента України не виготовляли, тому, за текстом відзиву, аналіз змісту її звернень для підготовки відзиву на позов здійснено на основі копій, які надала заявниця. Між тим, як повідомив автор відзиву, текст копій листів Офісу Президента України, доданих до позову, збігається з текстами відповідних листів, які є в автоматизованій системі діловодства за зверненнями громадян Офісу Президента України.
Отож, у такий спосіб автор відзиву надав усю наявну інформацію з приводу суті звернень позивачки від 21 липня 2021 року, від 19 серпня 2021 року, від 23 серпня 2021 року, 22 вересня 2021 року, від 11 жовтня 2021 року, від 02 грудня 2021 року, від 22 грудня 2021 року, від 25 грудня 2021 року та адресатів, яким їх направлено на розгляд за належністю. У підсумку зазначив, що порушень з боку відповідача не було.
5. Зважаючи на повідомлені відповідачем обставини колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на основі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.
Колегія суддів дослідила матеріали справи та встановила обставини, які стисло можна викласти так.
ОСОБА_1 проживає у с. Війниця, Володимир-Волинського району Волинської області. Позивачка є громадянкою Республіки Польща та має тимчасову посвідку на постійне проживання.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Президента України Зеленського В. О. зі скаргами і повідомленнями, у яких зазначила про порушення прав її та члена її сім`ї, а також про утиски з боку представників органів місцевої влади і правоохоронних органів, мотивовані, на її думку, тим, що вона і її син є поляками за національністю. Позивачка неодноразово наголошувала на тому, що посадовці органів місцевої влади перешкоджають їй (її сім`ї) працювати, безпідставно нараховуючи податкові зобов`язання, погрожують, лякають, що свідчить також про існування загрози життю її та її сина.
5.1. Зокрема, звернення позивачки до Президента України від 21 липня 2021 року (зазареєстроване 28 липня 2021 року, реєстр. № 22/035455-03) стосувалося дій і бездіяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений ВР).
У цьому зверненні позивачка висловилася стосовно того, яким чином Уповноважений ВР розглянув її скаргу від 03 квітня 2021 року, яка стосувалася порушення працівниками органу державної податкової служби (у Волинській області) вимог податкового законодавства. Зазначила, що відповідь Уповноваженого ВР від 07 липня 2021 року № 19321.4/В-9834.3/21/24.5, яка, як зауважила заявниця, надійшла з порученням встановленого строку розгляду, доволі формалізована й поверхова; в ній не зазначено які саме заходи вжито стосовно працівників податкового органу у зв`язку з їхніми неправомірними діями й не надано доказів цього; у критичній формі висловила свою думку з приводу «вжитих заходів» (про створення комісії згідно з наказом ГУ ДПС у Волинській області від 09 червня 2021 року № 1729) й висловила думку, що такий результат розгляду її (позивачки) звернення свідчить про її дискримінацію за ознакою національності.
Тож у цій своїй скарзі до Президента України просила: «порушити питання щодо притягнення Уповноваженого ВР до передбаченої чинним законодавством України відповідальності за порушення вимог Закону України «Про звернення громадян»; вжити заходів щодо усунення формалізму у відповідях на звернення громадян та зобов`язати вирішувати порушені у зверненнях питання, а не давати банальні відписки на них; зобов`язати Уповноваженого ВР належним чином розглянути звернення від 03 червня 2021 року та вжити всіх необхідних та дієвих заходів за фактами, викладеними у скарзі».
У відповідь Офіс Президента України листом від 29 липня 2021 року № 22/035455-03 повідомив, з посиланням на статті 4, 20 Закону України від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (далі - Закон № 776/97-ВР), статтю 16 Закону № 393/96-ВР, про те, що глава держави не може втручатися у діяльність Уповноваженого ВР., тож не може вирішувати порушені у зверненні питання. Водночас зазначено, що в разі незгоди з рішеннями чи діями останнього, позивачка має право оскаржити їх в судовому порядку.
5.2. У скарзі від 19 серпня 2021 року, адресованій Президенту України (зареєстроване 28 серпня 2021 року, реєстр. №22/039151-03), позивачка зазначила про насильницький напад на її сина ОСОБА_3 , який стався ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Локачі. За текстом цього звернення, згаданий напад зумовлений приналежністю її родини до польської національності і є ще одним проявом того, як їх дискримінують за цією ознакою. Позивачка зазначила також, що правоохоронні органи ніяким чином не відреагували на їхні виклики і позивачка висловила побоювання, що докази нападу на її сина можуть зникнути. Водночас зазначила про те, що неодноразово зверталася до відповідача з приводу того, що посадові особи Волинської області коять безчинства, погрожують її родині, керуючись при цьому корисливими мотивами, тоді як Президент України ніяким чином не реагує на все це. Вважає, що таким чином відповідач «покриває» неправомірні дії цих посадовців і дозволяє їм продовжувати отримувати «вигоду» від перебування на своїх посадах. Наголосила, що її сім`ї загрожує небезпека і якщо раптом щось трапиться, то Президент України, з її слів, буде теж відповідальним за це.
Зазначене звернення Офіс Президента України відправив за належністю до Волинської обласної прокуратури, про що листом (підписаний завідувачем відділу-приймальні Президента України О. Сивобород) від 30 серпня 2021 року № 22/039151-03 повідомлено ОСОБА_1 .
5.3. Скарга від 23 серпня 2021 року (зареєстрована 31 серпня 2021 року, реєстр. № 22/039325-03) стосувалася дій та бездіяльності Уповноваженого ВР та голови Волинської державної адміністрації.
В ній її авторка теж зазначила про формальний характер відповіді (Уповноваженого ВР) на її звернення, у зв`язку з чим вважала, що Президент України, який, за текстом звернення, призначив Уповноваженого ВР, є відповідальним за його діяльність, однак «покриває» цю посадову особу, дозволяючи їй перебувати на посаді й не виконувати як слід свої повноваження.
У зверненні його авторка висловила також свої міркування й припущення з приводу того, чому Президент України так чинить. Зазначила також про діяльність голови Волинської обласної державної адміністрації, яка на її думку, є злочинною. Зауважила, що вона і її сім`я піддаються дискримінації за національною ознакою (у чому саме полягає дискримінація не зазначено) і що їхньому життю і здоров`ю загрожує небезпека (як можна зрозуміти, це зумовлено погрозами спалити господарство і родину заявниці, що надходили, як стверджує ОСОБА_1 , від посадових осіб сільської ради).
Відтак позивачка просила Президента України забезпечити охорону її родини представниками поліції та притягнути винних осіб, якими вона вважає голову Волинської обласної державної адміністрації і Уповноваженого ВР, до відповідальності, адже вони, попри неодноразові її звернення, не реагують на цю ситуацію належним чином.
Листом від 01 вересня 2021 року № 22/039325-03 (за підписом завідувача відділу С. Остафійчук) Офіс Президента України повідомив про те, що оскаржувати дії Уповноваженого ВР, у випадку незгоди з його діями, рішеннями чи бездіяльністю, можна у судовому порядку. Глава держави не може втручатися у його діяльність. Цю позицію, як і попереднього разу, обґрунтовано посиланням на статті 4, 20 Закону № 776/97-ВР і статтю 16 Закону № 393/96-ВР. З приводу решти порушених у зверненні питань, то їх, як зазначено в листі, відправлено для розгляду за належністю до Волинської обласної прокуратури.
5.4. Скарга ОСОБА_1 від 22 вересня 2021 року (зареєстрована 29 вересня 2021 року, реєстр. № 22/043511-03) стосується розгляду попередньої її скарги від 19 серпня 2021 року, яку Офіс Президента України надіслав за належністю, а також скарги, яку позивачка адресувала Міністерству внутрішніх справ України.
У цій скарзі позивачка теж зазначила про напад на її сина 16 серпня 2021 року й бездіяльність представників правоохоронних органів у цьому зв`язку. Крім того, позивач зазначила про факти неправомірної, на її думку, поведінки працівників Національної поліції України та про погрози її сім`ї (за ознакою національної приналежності). У контексті викладених обставин просила Президента України відреагувати на ці, як можна зрозуміти з її слів, безчинства правоохоронних органів і допомогти їй.
Зазначене звернення Офіс Президента України листом від 30 вересня 2021 року № 22/043511-03 (за підписом завідувача відділу С. Стафійчук) надіслав на розгляд Волинської обласної прокуратури, про що поінформував позивачку.
У повідомленні від 11 жовтня 2021 року, теж адресованому Президенту України (зареєстроване 19 жовтня 2021 року, реєстр. № 22/046477-03), ОСОБА_1 зазначила про конфлікт інтересів у роботі заступника сільського голови Затурцівської сільської ради ОСОБА_5 . Пояснила це тим, що дружина зазначеної посадової особи ОСОБА_6 займає посаду начальника відділу ЦНАП Затурцівської сільської ради, а їхня дочка ОСОБА_7 стажувалася в сільській раді. Тож з посиланням на положення Закону України «Про запобігання корупції» і статтю 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 просила, у разі підтвердження факту порушення приписів зазначених законів, скласти адміністративні протоколи про вчинення адміністративного правопорушення щодо зазначених посадових осіб; внести до цих протоколів дані про неї ( ОСОБА_1 ) як свідка і про це повідомлення як доказ; повідомити про результати вжитих заходів.
Повідомлення ОСОБА_1 від 11 жовтня 2021 року Офіс Президента України листом від 20 жовтня 2021 року № 22/046477-03 (за підписом завідувача відділу С. Остафійчук) надіслав Національному агентству з питань запобігання корупції, про що теж сповістили заявницю.
5.5. Звернення ОСОБА_1 від 02 грудня 2021 року, адресоване Президенту України (зареєстроване 08 грудня 2021 року, реєстр. № 22/061750-03), стосувалося вчинення кримінального правопорушення особами, які, з її слів, назвалися працівниками поліції, які прийшли до її дому без будь-яких документів та причин. Дії цих осіб стосовно себе вона описала як неправомірні, зазначила, що її налякала поведінка цих осіб, що позначилося на стані її здоров`я (зауважила, що проходить лікування у зв`язку з онкологічним захворюванням) і вважає, що таким чином її намагаються залякати. Така поведінка, з погляду позивачки, теж є проявом дискримінації за національною ознакою.