ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/2732/19
адміністративне провадження № К/9901/19845/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 7 травня 2019 року у складі судді Сагайдака В.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2019 року у складі колегії суддів: Донець Л.О. (головуючий), суддів: Бенедик А.П., Гуцала М.І. у справі за його позовом до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати бездіяльність відповідача яка полягає у не включенні в довідку від 24 березня 2018 року №ФХ111770 відомостей про додаткові види грошового забезпечення та не виготовленні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за формою передбаченою Додатком №2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням змін в грошовому забезпеченні передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) протиправною;
зобов`язати відповідача направити до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 1 березня 2018 року у відповідності з постановою №704, з повною інформацією, за формою передбаченою Додатком №2 до Порядку №45 для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10,43 та 63 Закону №2262- XII з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, на підставі пункту 5, підпункту 1 постанови №704); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (10% від посадового окладу), премії (у розмірі 90% посадового окладу, на підставі пункту 5, підпункту 2 постанови №704), надбавки за кваліфікацію (3% посадового окладу).
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 7 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2019 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова №103) та Порядком №45 при перерахунку пенсії не передбачалось включення інших видів грошового забезпечення, у тому числі тих, які отримував позивач на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, Харківський обласний військовий комісаріат правомірно та обґрунтовано не включив їх до довідки про розмір грошового забезпечення.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 Позивач проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України на посаді начальника циклу технічної підготовки навчального центру та був звільнений у запас та виключений зі списку особового складу з 20 грудня 2004 року.
3.2 Позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ як особі яка звільнена з військової служби з 21 грудня 2004 року.
3.3 Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Харківській області (пенсійна справа №ФХ111770).
3.4 Харківським обласним військовим комісаріатом складено та направлено до ГУ ПФУ в Харківській області довідку від 24 березня 2018 року №ФХ111770 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України.
Зазначена довідка містить відомості про посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, але в довідці відсутні відомості про додаткові види грошового забезпечення, а саме: премія, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за кваліфікацію.
3.5 Уважаючи, що відповідач протиправно не включив у довідку додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
4.1 На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч наявності правових підстав для включення у довідку про розмір грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, які позивач отримував при виході на пенсію, Харківський ОВК відмовив у наданні оновленої довідки. Також позивач стверджує, що пенсійним органом обмежені його права на належне соціальне забезпечення шляхом невключення до основного розміру пенсії додаткових видів грошового забезпечення.
5. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.
8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.