ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/3055/17
адміністративне провадження № К/9901/21893/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Київського міського центру зайнятості
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2019 року (суддя Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (головуючий суддя Ганечко О.М., судді Коротких А.Ю., Федотова І.В.)
у справі №826/3055/17
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру зайнятості
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Святошинського районного центру зайнятості м. Києва (далі - Святошинський РЦЗ), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Святошинського районного центру зайнятості м. Києва від 17 січня 2017 року № 7 «Про відшкодування незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю».
2. Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2017 року замінено неналежного відповідача Святошинський РЦЗ на належного - Київський міський центр зайнятості.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, позов задоволено.
4. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Київський міський центр зайнятості звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року і відмовити у позові.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15 червня 2016 року ОСОБА_1 подав до Святошинського РЦЗ заяву про надання статусу безробітного. Згідно із заявою, з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного позивач ознайомлений.
7. Згідно з витягом з наказів Святошинського РЦЗ від 24 січня 2017 року, ОСОБА_1 з 15 червня 2016 року надано статус безробітного, а з 22 червня 2016 року по 16 червня 2017 року призначено допомогу по безробіттю і розпочато її виплату.
8. 04 жовтня 2016 року, під час перебування на обліку по безробіттю, позивачем укладено цивільно-правовий договір про співробітництво з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕУЛАЙФ ГРУП» від 04 жовтня 2016 року № 3887122, предметом якого є надання консультантом ОСОБА_1 посередницьких послуг за винагороду (комісійні).
9. Згідно з пунктом 1.1 договору консультант зобов`язався за завданням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕУЛАЙФ ГРУП» надавати посередницькі послуги зазначені в пунктах 1.1-1.4 цього договору, у рамках діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕУЛАЙФ ГРУП» як страхового посередника на страховому ринку України від імені і за дорученням страховиків, а товариство зобов`язалося виплачувати консультанту винагороду (комісійні) в порядку та на умовах визначених цим договором. Відповідно до пункту 2.9 договору, прийняття результатів виконаних робіт здійснюється за актом виконаних робіт, яким, зокрема, підтверджується правильність нарахованих консультанту комісійних.
10. 21 листопада 2016 року за заявою ОСОБА_1 договір було розірвано. За період дії договору дохід ОСОБА_1 не нараховувався та не виплачувався, що підтверджується довідкою від 12 грудня 2016 року №453, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕУЛАЙФ ГРУП», а також відомістю з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, складеною ДПІ у Святошинькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 29 грудня 2017 року № 14106/Т/26-57-08-02.
11. 12 грудня 2016 року Святошинським РЦЗ отримано заяву ОСОБА_1 (вх. № 2596), в якій він повідомив центр зайнятості про те, що для більш глибокого вивчення теми по страхуванню життя 01-02 жовтня 2016 року він взяв участь у семінарі, який проводило Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕУЛАЙФ ГРУП», з якою 04 жовтня 2016 року був підписаний договір про співробітництво. При цьому, позивач зазначив, що з 21 листопада 2016 року договір розірвано, за термін його дії жодних матеріальних чи фінансових благ ним отримано не було, роботи не виконувались, послуги не надавались, на підтвердження чого до заяви додано довідку від 12 грудня 2016 року № 453.
12. 12 грудня 2016 року, начальником відділу організації працевлаштування населення Зубрик Т.М., повідомлено заступника директора Святошинського РЦЗ про необхідність визначити шляхи подальшого проведення розслідування страхових випадків, у зв`язку з тим, що під час зіставлення первинних документів осіб з інформацією ПФУ, зокрема, щодо ОСОБА_1 , встановлено розбіжності, які полягають у наступному: особа, яка виконує роботи за цивільно-правовим договором, жовтень 2016 року. За цим фактом Святошинським РЦЗ ініційовано проведення перевірки надання послуг та отримання доходу ОСОБА_1 за вказаним договором.
13. Під час проведення розслідування, безпосередньо у роботодавця провідним інспектором з розслідування страхових випадків Аршениця Т.Ф. , встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕУЛАЙФ ГРУП» укладено договір цивільно-правового характеру від 04 жовтня 2016 року № 3887122. За період дії договору, з 04 жовтня 2016 року по 21 листопада 2016 року, ОСОБА_1 не нараховувались комісійна винагорода, акти виконаних робіт відсутні. Наведені обставини зафіксовані у складеному, за результатом проведеного розслідування, акті від 04 січня 2017 року № 1.
14. Крім того, на акті розслідування підпис позивача відсутній.
15. На підставі акта розслідування, згідно з пунктами 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Святошинським РЦЗ прийнято рішення у формі наказу від 17 січня 2017 року № 7 про відшкодування незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
16. На виконання вказаного наказу Святошинським РЦЗ проведено розрахунок суми коштів, що підлягає відшкодуванню позивачем і, згідно з довідкою-розрахунком від 17 січня 2017 року № 05-28/155 за період з 04 жовтня 2016 року по 04 січня 2017 року, становить 17500,12 грн., та підготовлено повідомлення про відшкодування коштів від 18 січня 2017 року № 07-28/167, яке було отримано ОСОБА_1 особисто 20 січня 2017 року.
17. Підставою для повернення незаконно отриманих коштів зазначено ту обставину, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, належав до категорії зайнятого населення, що підтверджується актом розслідування від 04 січня 2017 року № 1, а відтак, матеріальне забезпечення отримав незаконно.
18. 23 січня 2017 року Святошинським РЦЗ листом № 06-28/297 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за результатом розгляду його звернення від 12 грудня 2016 року вх.№ 2596, на підставі акта розслідування від 04 січня 2017 року № 1, прийнято рішення про повернення коштів з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати особі забезпечення та надання соціальних послуг.
19. Згідно з витягом з наказів Святошинського РЦЗ від 24 січня 2017 року, наказом від 24 січня 2017 року № НТ170124 ОСОБА_1 з 04 січня 2017 року припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення», пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та підпункти 1, 2 пункту 37 Порядку від 20 березня 2013 року № 198; у зв`язку зі встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення», підпунктом 8 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та підпункту 2 пункту 1 частини 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.
20. Не погоджуючись із діями та рішеннями Святошинського РЦЗ, позивач скористався правом їх оскарження в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою на дії Святошинського РЦЗ до Київського міського центру зайнятості, та з доповненням до скарги, зареєстрованими за вх. № Т-11/11-13 від 26 січня 2017 року та № Т-11/11-13/1 від 01 лютого 2017 року. За результатом розгляду зазначеної скарги, Київським міським центром зайнятості прийнято рішення про відмову у її задоволенні, про що було повідомлено позивача листом від 09 лютого 2017 року № 20-1299.
21. Вважаючи дії працівників Святошинського РЦЗ протиправними, а оскаржуваний наказ таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку зумовлюється укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду, а тому, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тож неповідомлення (несвоєчасне повідомлення) цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення. Підставою для проведення перевірки є відповідний наказ керівника центру зайнятості, однак, всупереч вимогам чинного законодавства в межах спірних правовідносин, відповідний наказ керівником Святошинського РЦЗ не приймався, перевірка щодо позивача була проведена на підставі протоколу. В акті розслідування відсутні як підпис позивача, так і відмітка спеціаліста центру зайнятості про відмову позивача від його підписання, що свідчить про те, що цей акт всупереч вимогам чинного законодавства для ознайомлення позивачу наданий не був. Оскаржуваний наказ підписано Святошинським РЦЗ у спосіб, не дозволений чинним законодавством, зокрема із прийменником «за», внесеним рукописним способом, та без зазначення посади і прізвища особи, яка його підписала, що свідчить про порушення вимог законодавства щодо його оформлення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
23. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, помилкове встановлення істотних обставин справи.
24. Зокрема, скаржник не погоджується з висновком судів в частині того, що підставою проведення перевірки є саме наказ керівника центру зайнятості, оскільки прийняте рішення директором Святошинського районного центру зайнятості було оформлено належним чином та відповідає за змістом Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13 грудня 2009 року № 60/62 (далі - № 60/62).
25. На думку відповідача, суди, приймаючи рішення не врахували той факт, що наказ не спростовує суті виявлених порушень позивачем в сфері зайнятості населення, правовідносини яких, регулюються Конституцією України, Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Цивільним Кодексом України та іншими актами законодавства.
26. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів та стверджує про відсутність порушень законодавства в своїх діях, а також наголошує на необґрунтованості касаційної скарги.