ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 360/480/19
провадження № К/9901/25036/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (головуючий суддя Гаврищук Т.Г., судді Блохін А.А., Сіваченко І.В.)
у справі № 360/480/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України в особі Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів
про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів, в якому просив визнати незаконним та скасування рішення від 21 вересня 2018 року № 3/ІV/ХІІІ/2 про надання позивачу статусу учасника війни; зобов`язати комісію повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року позов задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення від 21 вересня 2018 року №3/ІV/ХІІІ/2 про надання ОСОБА_1 статусу учасника війни; зобов`язано повторно розглянути надані документи та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, з урахуванням окреслених у рішенні висновків, та правової оцінки суду.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року і залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у період з 03 серпня 2005 року по 17 листопада 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах атестованого складу.
6. Згідно з довідками Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 16 січня 2018 року № А-11383 та від 28 грудня 2018 року № А-14551 старший лейтенант міліції ОСОБА_1 з 18 серпня 2014 року по 17 листопада 2014 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області, перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Ленінського районного відділу Луганського міського управління ГУМВС в Луганській області із спеціальним званням старший лейтенант міліції.
7. Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Луганській області в березні 2018 року були направлені матеріали до комісії МВС щодо позивача для надання йому статусу учасника бойових дій.
8. Комісією МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни було прийняте рішення від 21 вересня 2018 року № 3/IV/XIII/2 про надання позивачу статусу учасника війни, а не учасника бойових дій.
9. З витягу з протоколу від 21 вересня 2018 року №3 засідання комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни вбачається, що наведене рішення прийнято відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 3 Розділу ІІ Положення про комісію МВС затвердженого наказом МВС України від 26 серпня 2016 року №868, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 вересня 2016 року №1271/29401, оскільки, відсутні докази про безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.
10. У витязі з протоколу зазначено, що до матеріалів долучений лист Штабу АТЦ при СБУ від 07 травня 2018 року № 33/7-4134, відповідно до якого позивач у вказаний період наказами керівника АТЦ при СБУ персонально до проведення АТО не залучався.
11. До матеріалів долучена архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14 червня 2018 року № 179/1/7184, якою підтверджено включення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.
12. ОСОБА_1 вважає, що він має право на статус учасника бойових дій, а не учасника війни, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з витягом з протоколу №3 засідання комісії МВС вказаною комісією оцінювався лист Штабу АТЦ при СБУ від 07 травня 2018 року № 33/7-4134, відповідно до якого ОСОБА_1 в період з 18 серпня 2014 року по 17 листопада 2014 року наказами керівника АТЦ при СБУ персонально до проведення АТО не залучався. В той же час, в самому оскаржуваному рішенні зазначено, що підставою для його прийняття став наказ АТЦ при СБУ від 13 грудня 2014 року № 98. А згідно витягу із наказу АТЦ при СБУ від 13 грудня 2014 року № 98, ОСОБА_1 перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань в період з 18 серпня 2014 року по 17 листопада 2014 року.
Тобто, лист Штабу АТЦ при СБУ від 07 травня 2018 року № 33/7-4134 та витяг із наказу АТЦ при СБУ від 13 грудня 2014 року № 98 містять взаємовиключні відомості, яким не була надана оцінка комісією МВС.
14. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що зарахування позивача до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов`язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО. Жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення позивачем не надано.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, помилкове встановлення істотних обставин справи.
16. Зокрема, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки офіційним документам, які видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення є відповідні довідки (від 16 січня 2018 року № А-11382, від 21 березня 2018 року № А-11977, від 28 грудня 2018 року № А-14551) про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. При цьому відповідач зі свого боку не надав суду будь-яких доказів стосовно того, що ОСОБА_1 не захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і не брав участь в АТО.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
18. Відповідно до преамбули Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3551-XII), цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
19. Статтею 5 Закону №3551-XII визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
20. Згідно з пунктом 19 статті 6 цього Закону учасниками бойових дій, зокрема, визнаються поліцейські, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.