ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/2394/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників:
позивача: Левченко В.В.
відповідача: Черненко О.А. (присутній в режимі відеконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021
та рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2021
у справі № 922/2394/21
за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед"
про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі - ДП "Сантрейд", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед" (далі - СТОВ "Вперед", відповідач) про стягнення 5 332 767,51 грн збитків, 911 571 грн штрафу, 285 706,78 грн. пені за період з 01.12.2020 по 26.05.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору поставки № 60426502 від 17.08.2020.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 (суддя Присяжнюк О.О.) у позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (колегія суддів у складі: Чернота Л.Ф. -головуючий, Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково: прийнято нове рішення в частині відмови у стягненні пені та штрафу, стягнуто з відповідача на користь позивача 257 136,07 грн пені та 820 413,80 грн штрафу. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Судами обох інстанцій встановлено, що 17.08.2020 між ДП «Сантрейд» (покупець) та СТОВ «Вперед» (продавець) укладено договір поставки №60426502 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар - соняшник урожаю 2020 року насипом за ціною 9115,71 грн за одну метричну тону без ПДВ.
Увесь об`єм товару продавець зобов`язався поставити у строк з 28.08.2020 до 30.11.2020 включно (п. 5.2 договору).
Розділом 6 договору визначено, що покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості кожної партії товару на поточний рахунок продавця у два етапи: 80 % вартості відповідної партії товару протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару, а також після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у п.6.1.1. цього договору; остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п.6.1.1.(якщо їх не було надано раніше) та у п.6.1.2., а також після: б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної видаткової накладної в ЄРПН (ст.8 цього договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних (п.6.1.)
За непоставку (недопоставку) товару в строк, вказаний в п.5.2 Договору, продавець зобов`язується оплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки. За прострочення поставки більше ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Пеня та штраф за цим пунктом оплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка ) (п.7.3.1.).
Згідно з п. 7.3.2 Договору у випадку прострочення поставки покупець має право відмовитися від прийняття/поставки непоставленого (недопоставленого) товару та його оплати, а продавець при цьому зобов`язується відшкодувати покупцю всі понесені у зв`язку з простроченням збитки, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Штраф по цьому пункту сплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).
У п. 10.1 договору передбачено, що жодна із сторін не нестиме відповідальності перед іншою стороною чи вважатися такою, що порушила цей договір у зв`язку із будь-якою затримкою у виконанні чи у зв`язку з невиконанням будь-якого свого зобов`язання за цим договором, якщо така затримка чи невиконання були спричинені перешкодою, яка знаходиться поза розумним контролем сторони, включаючи, але не виключно наступні події форс-мажору: а) повна чи часткова заборона експорту чи прийняття виконавчим чи законодавчим органом іншого нормативного акту, який впливає на виконання цього договору, чи (б) блокада, чи (в) терористичний акт, війна або дії подібні до воєнних або загроза війни, чи (г) заворушення, (д) страйк, локаут чи дії профспілок, чи (е) бунт чи громадянські заворушення, чи (є) поломка обладнання, чи (ж) льодова компанія, чи (з) стихійні лиха, чи (и) непереборні перешкоди для здійснення транспортування, чи (і) епідемії, пандемії чи (ї) пожежа, повінь, чи (й) будь-які інші події, які підпадають під визначення поняття "форс-мажор".
У разі неможливості виконання зобов`язань за договором частково чи іншим чином у зв`язку з подією форс-мажору, виконання цього договору повинне бути призупинене на період дії форс-мажору, за умови, що сторона, на чиє виконання впливає подія форс-мажору, надала іншій стороні повідомлення протягом 7-и календарних днів після настання такого форс-мажору та повідомила про характер та масштаби впливу такої події. У разі, якщо подія форс-мажору триває більше 30 календарних днів, кожна сторона матиме право відмовитися від невиконаної частини договору шляхом надання іншій стороні повідомлення не пізніше ніж на кінець першого робочого дня, який настане після спливу 30-и денного періоду (п.10.3 договору).
Відповідно до п. 10.5 договору достатнім доказом існування і тривалості події форс-мажору є надання свідоцтва, виданого Торговою палатою відповідної країни, або офіційних текстів законодавчих актів, що набрали чинності .
Проте відповідач, ні у строк передбачений договором (до 30.11.2020 включно), ні станом на дату подання позову, не поставив покупцю погоджений об`єм товару, чим порушив свої зобов`язання за договором. Об`єм недопоставленого товару становить 500 метричних тон.
10.09.2020 листом № 10/09-20/1 відповідач повідомив позивача про виникнення форс-мажорної обставини - падіння урожайності соняшника у 2020 році орієнтовно на 40% через посуху, що унеможливлює виконання умов договору.
24.02.2021 за №10-511 позивач повідомив відповідача про застосування передбачених договором заходів відповідальності за невиконання останнім своїх зобов`язань, а також про вимушений пошук інших контрагентів з метою заміщення непоставленого товару.
Як стверджує позивач, задля заміщення непоставлених відповідачем 456,9 метричних тон товару він уклав договір поставки з іншим контрагентом за ринковими цінами, а саме: договір поставки з ТОВ "Інфініті Трейд" від 14.04.2021 №60475819 на загальну суму 9 497 735,40 грн (без ПДВ). Розмір завданих збитків позивач обраховував, виходячи з того, що вартість однієї метричної тони товару за договором складає 9115,71 грн без ПДВ за одну метричну тону (пункт 4.1 договору). Об`єм товару в кількості 456,9 метричних тон згідно умов договору обійшовся би позивачу у 4 164 967,89 грн. Різницю між фактично сплаченою ціною товару за контрактом заміщення та ціною товару за умовами договору позивач вважає завданими йому реальними збитками.
Крім того, на підставі пункту 7.3.1 договору позивач нарахував відповідачу відповідні суми пені та штрафу.
Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з обставин недоведення позивачем причинного зв`язку між поведінкою відповідача, яка пов`язана із невиконанням умов договору, та витратами позивача, здійсненими на заміщення непоставленого товару. Укладення договору поставки для заміщення та необхідність його виконання позивачем не є обставинами, котрі автоматично та невідворотно виникають в результаті невиконання договору відповідачем.
Щодо заявлених до стягнення сум штрафу та пені, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про відсутність підстав для застосування до нього відповідальності у зв`язку з відсутністю його вини щодо непоставки товару.
Місцевий суд констатував, що неможливість виконання відповідачем зобов`язань за Договором спричинена форс-мажорними обставинами, пов`язаними з аномальною посухою, що призвело до істотного зменшення урожайності соняшника у 2020 році та істотного підвищення цін на продукцію, про що свідчать: (1) висновок Харківського регіонального центру з гідрометеорології від 19.07.2021 №9920-04.3/558; (2) звіти Укрдержстату про середні ціни виробників промислової продукції у 2020 та 2021 роках; (3) експертний висновок Харківської торгово - промислової палати від 06.09.2021 №110-ИМ /21.
При цьому суд визнав належним доказом існування форс-мажорних обставин наданий відповідачем експертний висновок Харківської торгово - промислової палати від 06.09.2021 №110-ИМ /21, пославшись на приписи статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), а також витлумачив пункт 10.5 договору із застосуванням способу тлумачення «contra proferentem», дійшовши висновку що сторони погодили в якості уповноваженого органу регіональну Торгово-промислову палату, а не Торгово-промислову палату України.
У свою чергу апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про недоведеність позивачем усіх елементів складу цивільного правопорушення, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками. Одночасно апеляційний суд констатував і наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань у вигляді відшкодування збитків в порядку статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України, з урахуванням принципу справедливості, визнавши правильним висновок місцевого суду про доведення відповідачем існування форс-мажорних обставин (низька врожайність соняшнику в 2020 році внаслідок посухи).
Поряд з цим, вирішуючи спір в частині вимог про стягнення штрафних санкцій, апеляційний суд, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки всього товару та перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, дійшов висновку про часткову обґрунтованість таких позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача пеню та штраф.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові про стягнення збитків, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати у відповідній частині, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на таке:
- судами не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 09.11.2021 у справі №913/20/21, від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, стосовно застосування статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";
- суди неправильно застосовали статтю 213 ЦК України, внаслідок неврахування висновків Верховного Суду про застосування цієї норми в постановах від 17.04.2019 у справі №927/430/17, від 03.03.2021 у справі №522/799/16, від 06.05.2020 у справі №126/746/17, від 21.11.2018 у справі №126/3477/16-ц, від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 08.09.2021 у справі №727/898/19, Великої Палати Верховного Суду в постановах від 17.10.2018 у справі №753/22010/14-ц, від 11.09.2019 у справі №916/2500/15;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: (1) статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у поєднанні та як підстави для звільнення від відповідальності за відшкодування реальних збитків на підставі статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України; (2) статті 22 ЦК України, статей 224, 225 ГК України (підстави та порядок відшкодування збитків через відсутність у законодавстві визначення понять «заміщення», «договір заміщення»);
- - суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини існування форс-мажору, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу - експертного висновку Харківської торгово - промислової палати від 06.09.2021 №110-ИМ /21.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 10.02.2022.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.02.2022 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в позові залишити без змін, посилаючись на правильність викладених у ній висновків та помилковість доводів скаржника, та зазначає, що зазначені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду, на неврахування висновків яких посилається скаржник, прийняті у правовідносинах, відмінних від розглядуваної справи.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 922/2394/21 до 14.06.2022, а ухвалою Суду від 08.06.2022 призначено проведення судового засідання 14.06.2022 за участі представника відповідача в режимі відеоконференції.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані рішення господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.