ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10507/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
представника позивача - Кологойди О.В.,
представника відповідача-1 - Перцева Д.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Балац С.В.)
від 20.09.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Руденко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.)
від 18.01.2022
за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Пауер Трейд",
2. Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
про стягнення 91 875,62 грн,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень, суть спору
1. У червні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (далі - Фонд, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Пауер Трейд" (далі - ДТЕК, відповідач - 1) та Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - Товариство, відповідач 2) про стягнення 91 875,62 грн, з яких: 26 717,73 грн - 3 % річних та 65 157,89 грн - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення процедури обов`язкового продажу акцій Товариства, позивача позбавлено права власності на такі акції за ціною, що не відповідала їх дійсній вартості, так як ціна придбання та обов`язкового продажу акцій визначені відповідачами з порушенням вимог, визначених статтями 8, 65-1, 65-2 Закону України "Про акціонері товариства", а отримані позивачем з рахунку умовного зберігання (ескроу) грошові кошти (з розрахунку 488,14 грн за одну акцію - примітка суду) не забезпечили повну компенсацію дійсної ринкової вартості проданих в обов`язковому порядку акцій, тому відповідачі повинні сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Розмір суми боргу позивач визначає, виходячи з ціни, що визначена сторонами ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №910/2483/18 про затвердження мирової угоди. Період прострочення позивач визначає з 01.06.2018 по 01.06.2021.
3. ДТЕК проти позову заперечував, посилаючись на те, що відсутнє судове рішення про встановлення факту завдання позивачу шкоди незаконними діями відповідачів. Також, зазначена позивачем мирова угода не містить положень про визнання відповідачами факту порушення норм Закону України "Про акціонерні товариства".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №910/2483/18 між сторонами спору затверджено мирову угоду, відповідно до умов якої відповідачі погодились сплатити позивачу грошові кошти в сумі 296 592,80 грн, як компенсацію вартості акцій Товариства, що були придбані ДТЕК у позивача за публічною вимогою в порядку обов`язкового продажу, передбаченого статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".
5. Вказане грошове зобов`язання виконане - 17.06.2021.
6. Також вказаною мировою угодою визначено, що:
- відповідач-1 та відповідач-2 погодились сплатити позивачу грошові кошти в сумі 296592,80 грн, як компенсацію вартості акцій відповідача-2, що були придбані відповідачем-1 у позивача за публічною вимогою відповідача-1 в порядку обов`язкового продажу, передбаченого ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (п. 1);
- відповідач-1 зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дня затвердження цієї мирової угоди Господарським судом міста Києва у справі № 910/2483/18 сплатити на користь позивача вказану суму компенсації в розмірі 296 592,80 грн (п. 2);
- сторони погодили, що за умови належного виконання цієї мирової угоди не матимуть одна до одної майнових, немайнових чи будь-яких інших претензій щодо процедури обов`язкового продажу акцій відповідача-2 за публічною вимогою, зокрема щодо ринкової вартості та ціни продажу акції відповідача-2, належної до виплати на користь позивача у зв`язку з їх обов`язковим продажем за публічною вимогою (п. 9);
- не зважаючи на пункт 9 цієї мирової угоди, сторони домовились, що дана мирова угода не регулює питання компенсації 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань відповідно до ст. 625 ЦК України, що не є предметом спору у справі № 910/2483/18 та справі № 910/15153/18, і може вирішуватись в окремому правовому спорі (п. 10).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
8. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування норми частини другої статті 625 ЦК України, оскільки сплачена позивачу на виконання мирової угоди, що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 910/2483/18, грошова сума в розмірі 296 592,80 грн, є сумою компенсації вартості акцій, а не грошовим зобов`язанням.
9. 18.01.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення першої інстанції залишив без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, але з інших мотивів (з підстав неможливості встановити розмір грошового зобов`язання та період прострочення).
11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що:
- зобов`язання є грошовим, оскільки обов`язок щодо виплати позивачу вартості акцій виражений в грошових одиницях України, а дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань. Водночас, для визначення розміру 3 % річних та інфляційних втрат в будь-якому випадку необхідно встановити розмір грошового зобов`язання та строк його виконання;
- умовами мирової угоди сторони не встановили розмір грошового зобов`язання, яке існувало у ДТЕК перед позивачем щодо виплати останньому вартості та ціни продажу акції Товариства, належної до виплати на користь позивача у зв`язку з їх обов`язковим продажем за публічною вимогою, а лише домовились про виплату певної компенсації.
- позивач не навів інших правових підстав (судове рішення, правочин тощо), які б встановлювали ціну продажу акцій Товаприства, належну до виплати у зв`язку з їх обов`язковим продажем за публічною вимогою;
- незважаючи на наявність у відповідачів грошового зобов`язання перед позивачем щодо виплати останньому ціни належних позивачу акцій Товариства, у зв`язку з їх обов`язковим продажем за публічною вимогою, розмір такого грошового зобов`язання з наявних у матеріалах справи доказів встановити не вбачається за можливе;
- з огляду на неможливість визначення ціни продажу акцій, яку позивач мав отримати та враховуючи те, що позивачем без порушення відповідних строків отримано грошові кошти в рахунок оплати вартості акцій, неможливо встановити і період прострочення обов`язку по виплаті ціни акцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
12. У касаційній скарзі скаржник просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
13. Скаржник визначає підставою касаційного оскарження пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
14. В обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судові рішення містять взаємно суперечливі висновки, які не відповідають обставинам справи, нормам статей 524, 533-535, 625 ЦК України, юридичній доктрині (теорії грошових зобов`язань) та правовим позиціям, викладеним, зокрема:
- в частині поняття "грошове зобов`язання" (постанови Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 921/266/13-г/7 (провадження № 3-90гс14), від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16 (провадження № 3-133гс17), постанови Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 14.03.2018 у справі № 910/24853/13, від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 21.06.2019 у справі № 910/9288/18, від 01.07.2019 у справі № 910/5773/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17, від 18.12.2019 у справі № 906/190/19);
- правової природи та наслідків укладання мирової угоди (постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 921/412/17-г/7, від 20.06.2018 у справі № 913/869/14, від 31.05.2018 у справі № 902/330/17);
- правових підстав застосування статті 625 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19), від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, постанови Верховного Суду від 27.04.2018 у справі № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справі № 905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.08.2020 у справі №910/10225/18, від 20.06.2018 у справі № 910/21812/17, від 21.11.2018 у справі №750/5104/17);
- інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 913/70/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18) та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 № 918/631/19 (12-42гс20), від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
15. В обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, пов`язаних з виплатою компенсації (доплати) вартості акцій у процедурі обов`язкового продажу (процедура сквіз-аут), розмір якої визначений у мировій угоді.
16. ДТЕК подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскільки суди дійшли правильного висновку, що існує два окремих грошових зобов`язання: грошове зобов`язання, що існувало в процедурі сквіз-аут та окреме грошове зобов`язання з мирової угоди (яке, у разі неналежного виконання, підлягає окремому примусовому виконанню та на яке може окремо нараховуватись інфляційні втрати). Не доведення наявності у відповідачів простроченого перед позивачем грошового зобов`язання унеможливлює нарахування та стягнення будь-яких інфляційних втрат кредитора.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
17. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому перевіряє лише дотримання норм матеріального та процесуального права, на які скаржник посилається як на підстави для обов`язкового скасування судового рішення.