ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа №440/12985/21
адміністративне провадження № К/990/3223/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №440/12985/21
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (суд у складі головуючого судді - Канигіної Т.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Русанової В.Б., суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулось до суду з позовом в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.09.2021 № 1519 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".
2. Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якому він просив зупинити дію та виконання постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.09.2021 № 1519 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" в повному обсязі.
3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказав, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам АТ "Полтаваобленерго" до ухвалення судового рішення у випадку виконання вимог постанови від 09.09.2021 № 1519, а також необхідність докладання значних зусиль та витрат для захисту інтересів у майбутньому.
Так, на думку заявника, у разі відмови АТ "Полтаваобленерго" від добровільного виконання постанови протягом 30-денного строку буде нарахована пеня, що у подальшому може мати наслідком можливість звернення відповідача із вимогою про стягнення нарахованих грошових коштів. Крім того, сума штрафної санкції в розмірі 1 700 000,00 грн є значною, передчасна сплата якої взагалі унеможливить її повернення з огляду на відсутність порядку повернення сплачених НКРЕКП штрафних санкцій в результаті їх подальшого судового скасування.
Вважає, що у разі виконання оскаржуваної постанови в частині зменшення тарифу, АТ "Полтаваобленерго" втратить джерело фінансування витрат, передбачених структурою тарифів, що призведе до недофінансування витрат на технічне обслуговування та ремонт ліній електропередач та обладнання, що позначиться на якості та надійності надання послуг з розподілу електроенергії.
Також зазначає, що на підставі оскаржуваної постанови до позивача можуть бути вжиті дії щодо примусового її виконання, у зв`язку з чим поновлення порушених прав та інтересів можливе виключно шляхом звернення до суду із значною кількістю судових позовів.
4. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, заяву про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 09.09.2021 №1519 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/12985/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга аргументована тим, що оскаржувані рішення не містять належних мотивів необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову.
На думку касатора, у даному випадку відсутні порушені права чи інтереси позивача, ефективний захист яких може бути істотно ускладненим чи унеможливленим у разі не застосування заходів забезпечення позову.
На думку відповідача, в оскаржуваних судових рішеннях відсутні посилання на обставини, які б свідчили, що невжиття таких заходів дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективно захистити порушені права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
6. Верховний Суд ухвалою від 10 лютого 2022 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
7. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
9. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
10. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
11. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
12. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
13. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
14. За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 стаття 2 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.
Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.