ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/23534/19
адміністративне провадження № К/9901/3689/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Шрамко Ю.Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Кузьменка Я.М., Шурка О.І.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києві з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (надалі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 19.04.2017 № 0002791306, № 0002781306, № 0002761306, № 0002771306, № 0002801306.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Також, позивач звертав увагу суду на те, що перевірка позивача проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено.
3.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19.04.2017 р. №0002791306, №0002781306, №0002761306, №0002771306 та №0002801306. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що оскільки наказ, який був підставою для проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визнано протиправним та скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
4.1. Такий висновок судів обґрунтовано тим, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 01 лютого 2021 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №640/23534/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/23534/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, а саме підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 826/16348/13-а, щодо застосування вказаних правових норм у подібних правовідносинах., що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
6. Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.
7. 15 квітня 2021 року справа № 640/23534/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.12.2016 у справі № 752/21365/16-к, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2017 № 1921, у період із 21.03.2017 по 27.03.2017 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 21.10.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 03.04.2017 № 42/26-15-13-06-3277212215 (далі - акт перевірки).
9. Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:
- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- п. 292.1 ст. 292 ПК України - заниження оподатковуваного доходу отриманого від здійснення підприємницької діяльності з використанням спрощеної системи ІІІ групи оподаткування у розмірі 6329216,45 грн.;
- п. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок на загальну суму 15999,72 грн. за 2016 рік;
- п. 177.2 ст. 177 ПК України - заниження ФОП ОСОБА_1 валового доходу за 2016 р. в розмірі 34738966,00 грн., що призвело до заниження ПДФО на загальну суму 6253013,88 грн.;
- п.183.2 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України - заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 398208,00 грн.;
- п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16' 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - нараховано військовий збір у сумі 521084,49 грн.
10. На підставі акта перевірки 19.04.2017 відповідачем у відношенні позивача прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- № 0002761306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7 816 267, 35 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 6 253 013, 88 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 563 253, 47 грн.;
- № 0002771306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 651 355, 61 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 521 084, 49 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130 271, 12 грн.;
- № 0002781306, яким позивачу збільшено суму грошового у розмірі 7 911 520, 56 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 6 329 216, 45 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 582 304, 11 грн.;
- № 0002791306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по єдиному податку за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 170, 00 грн.;
- № 0002801306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 497 760, 00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 398 208, 00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 99 552, 00 грн.
11. При цьому судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 у справі № 826/2472/18 (яке набрало законної сили 14.12.2018) визнано протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві з призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 на підставі наказу № 1921 від 15.03.2017; визнано протиправним та скасовано наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.03.2017 № 1921, виданий Головним управлінням ДФС у м. Києві.