ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/17435/2020
адміністративне провадження № К/9901/26984/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 (постановлена у складі: головуючого Мінаєвої О.М., суддів: Кононенко З.О., Макаренко Я.М.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила:
-визнати протиправними дії та рішення ГУ ПФУ в Харківській області щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 90% до 60% при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з 19.02.2020, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 №01-33/194/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області;
-скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області №963260844621 від 24.09.2020 в частині застосування загального відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку - 60% при здійсненні перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 №01-33/194/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 №01-33/194/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області, здійснивши виплату боргу однією сумою, без обмеження граничним розміром, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації на час виплати перерахунку, відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" протиправно, при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, проведеного на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №520/8116/2020, зменшив відсотковий розмір грошового утримання судді з 90% до 60%.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 позов ОСОБА_1 задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, як і відсотковий розмір вже призначеного довічного грошового утримання є сталими та не можуть змінюватися.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.06.2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з того, що розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням двох різних законів, а саме: щодо відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді по Закону №2453-VI, а розмір суддівської винагороди - по Закону №1402-VIII, оскільки такий перерахунок ставить суддів, які вийшли або вийдуть у відставку по Закону №1402-VIII у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, так як Закон №2453-VI передбачав, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді за 20 років, а Закон №1402-VIII - 50 відсотків за 20 років суддівського стажу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, позивач звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 та залишити без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2021.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що процедури призначення щомісячного довічного грошового утримання та його перерахунку є різними за змістом і механізмом їх проведення. Єдиною підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, натомість відповідачем здійснено повторне призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до положень частини 3 статті 42 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних. Оскільки, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон №2453-V), за яким призначалося утримання позивачу, встановлювалось відсоткове значення виходячи з інших складових суддівської винагороди, застосування такого значення до суддівської винагороди за діючим Законом №1402-VIII прямо суперечить його змісту.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 09.08.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1514-VІІІ, у зв`язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пунктів 2 та 9 частини 5 статті 126 Конституції України, звільнено з посади судді Апеляційного суду Харківської області та наказом голови Апеляційного суду Харківської області від 16.09.2016 №04-03/78-ос відраховано зі штату Апеляційного суду Харківської області. Стаж судді складає 25 років 11 місяців.
З 17.09.2016 ОСОБА_1 взято на облік в ГУ ПФУ в Харківській області та призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІІ), у розмірі 90% суддівської винагороди.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №520/8116/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій №19 управління застосування Пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.05.2020 №6 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 №01-33/194/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 №01-33/194/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області, без обмеження граничним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №520/8116/20 ГУ ПФУ в Харківській області повідомлено позивача листом №2000-0221-8/82178 від 23.10.2020, що розпорядженням відділу з питань перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства рішення суду виконано, виходячи із загального відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку - 60%.
Не погоджуючись із рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963260844621 від 24.09.2020, позивач звернулась до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
За приписами частини першої статті 142 Закону №1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.