ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 300/504/21
адміністративне провадження № К/9901/30332/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 (головуючий: Панікара І.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 (прийняту судом у складі: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці із 90 відсотків до 64 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , виходячи із 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.03.2020 № 171, і здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 25.11.2013 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує довічне грошове утримання судді в розмірі 90% суддівської винагороди. У січні 2021 року, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача зі зменшенням відсоткового розміру пенсії до 64% суддівської винагороди.
На переконання позивача, виходячи зі змісту норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів», під час перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, змінною величиною є лише розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, натомість відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, яке обчислювалося при його призначенні, відповідно до наявної у особи вислуги років, є незмінним. Тому позивач вважає, що призначений йому розмір грошового утримання, який становив при виході у відставку 90% суддівської винагороди, не може бути змінений надалі при перерахунку довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди. Вказав, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р/2020 у нього виникли підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що держава, внаслідок внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» змінила порядок та розмір розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Позивач не погодився із рішеннями, ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що процедури призначення щомісячного довічного грошового утримання та його перерахунку є різними за змістом і механізмом їх проведення. Єдиною підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, натомість відповідачем здійснено повторне призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до положень частини 3 статті 42 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних. Оскільки, Законом України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон №2453-V), за яким призначалося утримання позивачу, встановлювалось відсоткове значення виходячи з інших складових суддівської винагороди, застосування такого значення до суддівської винагороди за діючим Законом №1402-VIII прямо суперечить його змісту.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 31.08.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 64% суддівської винагороди, обчисленої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 300/1410/20.
Згідно змісту вказаного рішення суду, 30.03.2020, у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до якої додав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 03.03.2020 №171.
Листом від 18.05.2020 за № 58 відповідач відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі вказаної заяви та довідки з тих підстав, що оскільки рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 не містить положень щодо порядку його виконання, то з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюється статтею 142 Закону № 1402-VIII, відповідно до вказаної статті вирішується також питання перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, зокрема - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Не погоджуючись і з такою відмовою ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, в результаті розгляду якого, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22.09.2020 ухвалено рішення, у якому суд встановив протиправність відмови органу Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області від 03.03.2020 №171 та зобов`язав ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з вказаною довідкою, починаючи з 19.02.2020.
До проведення перерахунку довічне грошове утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці становило 90% суддівської винагороди, однак надалі, в результаті здійсненого на виконання рішення суду перерахунку довічного грошового утримання позивача, основний розмір такого утримання встановлено у розмірі 64% суддівської винагороди.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
За приписами частини першої статті 142 Закону №1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;