ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/550/20
адміністративне провадження № К/9901/32453/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Бегунца А.О., Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С. у справі № 520/550/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 , платник податку) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2019 року № 00000963306, № 00000973306, № 00000933306 та № 00000943306.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, оскільки доводи ГУ ДПС у Харківській області про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та військового збору спростовуються тим, що всі задекларовані витрати підтверджуються наявними первинними документами та безпосередньо мають зв`язок із отриманням доходу. Також позивач не погоджується з висновками акта перевірки в частині встановлення середньої націнки - 20% на реалізований товар та зменшення на вказану суму загальної суми задекларованого доходу, оскільки положеннями чинного законодавства не надано право податковому органу виводити націнку розрахунковим методом та, відповідно, втручатися у підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000963306 від 25.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 195 258,08 грн, з яких 130 172,05 грн - за податковим зобов`язанням, 65086,03 грн - за штрафними санкціями.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000973306 від 25.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» у сумі 13 559,60 грн, з яких 10 847,68 грн - за податковим зобов`язанням, 2711,92 грн - за штрафними санкціями.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000933306 від 25.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у сумі 241 093,75 грн, з яких 192 875,00 грн - за податковим зобов`язанням, 48 218,75 грн - за штрафними санкціями.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000943306 від 25.09.2019 про застосування штрафу у розмірі 96 437,50 грн.
Стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на користь ФОП ОСОБА_1 у розмірі 5463,49 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що задекларовані позивачем витрати підтверджені належним чином складеними первинними документами та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу. Водночас відповідачем при перевірці правильності визначення доходу від реалізації товару за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 шляхом проведення співставлення даних, зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи, з наданими позивачем первинними документами обліку жодних порушень не виявлено. Крім того, не встановлено контролюючим органом і будь-яких фактів, які б підтверджували невикористання позивачем відповідних товарів у господарській діяльності. Щодо застосування відповідачем середньої торговельної націнки у розмірі 20% при розрахунку вартості ТМЦ, то суди визнали такий підхід неправомірним, оскільки законодавством не передбачено застосування фізичною особою-підприємцем певної торговельної націнки. За таких обставин, суди дійшли висновку про безпідставність висновку ГУ ДПС у Харківській області про заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу у 2016-2018 роках, та, відповідно, протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
У період з 05.08.2019 по 16.08.2019 ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильність нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт перевірки від 23.08.2019 №2896/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 .
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- пункту 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4, підпункту 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що полягає у заниженні податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 130 172,05 грн, у т.ч. за 2016 рік у сумі 39 245,10 грн, за 2017 рік у сумі 34 759,68 грн, за 2018 рік у сумі 56 167,27 грн;
- підпунктів 1.2, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України внаслідок заниження податкових зобов`язань зі сплати військового збору на загальну суму 10 847,68 грн, у т.ч. 2016 рік - 3270,43 грн, 2017 рік - 2896,64 грн та 2018 рік - 4680,61 грн;
- абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внаслідок заниження єдиного внеску фізичної особи-підприємця від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 159 099,18 грн, у т.ч. за 2016 рік - 47 966,24 грн, за 2017 рік - 42 484,06 грн та за 2018 рік - 68 648,88 грн;
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 (г) статті 198 ПК України, що полягає у заниженні податку на додану вартість на загальну суму 192 875,00 грн;
- пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, а саме не реєстрація у 2018 році податкових накладних на загальну суму ПДВ 192 875 грн;
- пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, що полягає у порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних, які підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму ПДВ 5559,85 грн.
Тобто склад податкового правопорушення, на думку відповідача, полягає у заниженні позивачем податкових зобов`язань шляхом завищення суми фактичних витрат за товар, де витрати безпосередньо не пов`язані з отриманням доходу.
На вказаний акт ФОП ОСОБА_1 подала заперечення від 10.10.2020 до ДПС України, яка листом від 13.12.2019 № 12944/6/99-00-08-05-04 повідомила, що висновки акта перевірки від 23.08.2019 № 2869/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 залишені без змін, а скарга - без задоволення.
25 вересня 2020 року на підставі акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 00000963306, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 195 258,08 грн, зокрема за податковим зобов`язанням - 130 172,05 грн, за штрафними санкціями - 65 086,03 грн;
- № 00000973306, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 13 559,60 грн, зокрема за податковим зобов`язанням - 10 847,68 грн, за штрафними санкціями - 2 711,92 грн;
- № 00000933306, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у розмірі 241 093,75 грн, у т.ч. за податковим зобов`язанням - 192 875,00 грн, за штрафними санкціями - 48 218,75 грн;
- № 00000943306, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 96 437,50 грн з попередженням про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України, та згідно зі статтею 120-1 ПК України.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені ФОП ОСОБА_1 в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 13.12.2019 №12944/6/99-00-08-05-04 у задоволенні скарги в частині визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та їх скасування відмовлено.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Підставою для подання касаційної скарги є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо визначення суми витрат на підставі аналізу первинних документів стосовно установленої позивачем націнки до придбаних товарно-матеріальних цінностей.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що підстави для її задоволення відсутні, зважаючи на існування правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 31.01.2020 у справі № 520/10776/18 та від 19.03.2019 у справі №813/5073/17, які були враховані та застосовані судами першої та апеляційної інстанцій під час вирішення даної справи, а також на те, що судами правильно застосовано норми матеріального права у спірних правовідносинах, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Спірним питанням у межах даної справи є правомірність встановлення контролюючим органом факту завищення позивачем складу витрат у періоді з 2016 по 2018 роки за наслідками здійснення аналізу середньої націнки на реалізований ФОП ОСОБА_1 товар.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.