ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 280/8547/20
адміністративне провадження № К/990/4020/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/8547/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Квік» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Л. Я. Максименко) від 15 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів Ю. В. Дурасова, Л. А. Божко, О. М. Лукманова) від 16 вересня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (далі - ТОВ «МЗ «Квік», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач або скаржник), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2020 року № 0009980705, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 330 145,00 грн.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/8547/20 позовну заяву ТОВ «МЗ «Квік» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 24 вересня 2020 року № 0009980705.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ «МЗ «Квік» судовий збір у розмірі 19 952 грн. 17 коп.
3. При ухваленні указаного судового рішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не вирішувалось.
4. 30 березня 2021 року до судових дебатів представником позивача зроблено заяву про подання після ухвалення судового рішення у справі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат.
5. 07 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання (вх. №19950) позивача (ТОВ «МЗ «Квік») про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. (а.с.166-169 т. 2).
6. 12 квітня 2021 року відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Просив відмовити в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с.176-178 т. 2).
7. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, клопотання ТОВ «МЗ «Квік» про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволено частково (а.с.181-182 т. 2).
Стягнуто на користь ТОВ «МЗ «Квік» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 8 000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
8. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі, відповідач 27 січня 2022 року повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні заяви позивача в частині задоволених вимог.
9. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ГУ ДПС строк на касаційне оскарження додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 280/8547/20, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
11. Письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого розгляду по суті.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково вимоги позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, виходили з того, що обсяг складених адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, а також представництво інтересів позивача у підготовчих та судових засіданнях, а також складність цієї справи свідчить про те, що заявлені суми винагороди є дещо неспівмірними, через що суди дійшли висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 8000 грн.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволеної частини про стягнення з ГУ ДПС на користь позивача витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, у розмірі 8000 грн, вважає їх в цій частині необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування судами частини сьомої статті 139, пункту 1 статті 132 КАС України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, у якій зазначено, що системний аналіз правових норм КАС України дає підстави для висновку про те, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правої допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання- передачі послуг за договором.
15. Скаржником також зазначено, що суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн, є співмірним та обґрунтованими розміром зазначених витрат. Проте, незважаючи на зроблений висновок, судом апеляційної інстанції зазначено та не конкретизовано з чого складається зазначена сума, що є порушенням статей 132, 134, 139 КАС України.
16. Відповідач вважає, що такі витрати в сумі 8 000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
17. Всупереч частини п`ятої статті 134 КАС України, позивачем не дотримано принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвокат із часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та ціною позову. Крім того, державою встановлено рівень розміру місячної мінімальної заробітної плати, яка на 01 січня 2021 року становила 6 000 грн.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із наступного.
19. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
20. Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
21. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
22. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
23. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
24. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
25. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
26. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
27. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
28. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;