ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 280/3045/19
адміністративне провадження № К/9901/35005/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 (головуючий суддя: Кисіль Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 (головуючий суддя: Круговий О.О., судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі №280/3045/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУПФУ в Запорізькій області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 01.01.2019;
зобов`язати відповідача провести обов`язкову індексацію його пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції від 03.07.1991 та виплату недоотриманої пенсії у розмірі 114 989,62 грн;
зобов`язати відповідача проводити ОСОБА_1 обов`язкову індексацію у відповідності до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції від 03.07.1991.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУПФУ в Запорізькій області щодо непроведення індексації пенсії позивача за період з 01.01.2007 по 01.01.2019, зобов`язання відповідача провести обов`язкову індексацію пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції від 03.07.1991 та виплатити недоотриману пенсії у розмірі 114 989,62 грн та в цій частині позов залишено без розгляду.
В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-IV «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-IV). З 01.01.2007 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.
30.11.2007 позивач вперше звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо проведення індексації розміру його пенсії.
У зв`язку із наявністю сумнівів щодо правильного обчислення розміру індексації його пенсії, позивач 26.12.2018 звернувся до відповідача із заявою до якої надав власний розрахунок індексації пенсії, проведений на підставі статті 64 Закону №2262-IV та Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України №6.2.-97р від 04.04.1997.
Листом від 09.01.2019 №2520/Т-9 відповідач повідомив позивача про те, що на підставі його заяви від 30.11.2007 та у зв`язку із тим, що останній не працює, йому весь час проводилася індексація пенсії згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Станом на 01.01.2018 до складу пенсійної виплати позивача входила індексація в сумі 116,78 грн. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Позивача також було проінформовано про те, що зі зміною правового регулювання пенсія призначена згідно із Законом №2262-IV не є об`єктом індексації з 11.10.2017.
Також, за результатами особистого прийому, проведеного 04.03.2019, відповідач листом від 27.03.2019 №7/Т-9 надав позивачу аналогічну відповідь.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-IV. У листопаді 2007 року позивач звернувся до пенсійного органу щодо проведення індексації його пенсії у відповідності до вимог статті 64 Закону №2262-IV та Закону №1282-XII з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України №6.2-97 від 04.04.1997. У позивача виник сумнів у правильності проведення розрахунку індексації його пенсії у зв`язку із чим останній звернувся до відповідача і надав власний розрахунок індексації пенсійних виплат. Позивач отримав відповідь від пенсійного органу, в якій наведено порядок розрахунку індексації пенсії з 01.01.2007. На переконання позивача пенсійним органом починаючи з 2007 року неправильно розраховано та виплачено розмір індексації пенсії, внаслідок чого порушено його права та законні інтереси.
Відповідач проти позову заперечує та наголошує на тому, що відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлений в розмірі 103 відсотки (до 01.01.2016 - 101 відсоток). Стверджує, що пенсія позивача індексувалася відповідно до вищезазначених вимог статті 4 Закону №1282-XII в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлений в розмірі 103 відсотки (до 01.01.2016 - 101 відсоток). З 11.10.2017 пенсія позивача не індексується відповідно до вимог чинного законодавства. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача індексувалася у відповідності до вимог законодавства. Дослідивши розрахунок індексації у пенсійній справі позивача (№ТЗ 34585) за період з 01.01.2007 по 01.07.2019 місцевий суд встановив, що у період з січня 2007 по січень 2016 в місяцях, коли індекс споживчих цін перевищував поріг індексації в розмірі 101 відсотка, позивачу проводилася індексація грошових доходів. В період з січня 2016 по листопад 2017 в місяцях, коли індекс споживчих цін перевищував поріг індексації в розмірі 103 відсотка, позивачу проводилась індексація грошових доходів. Суд констатував, що індексація нараховувалася відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Щодо індексації грошових доходів позивача з 11.10.2017, то суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 2 Закону №2148-VIII з зазначеної дати індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Суд першої інстанції встановив, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не регламентує правовідносини де пенсія призначена у відповідності до вимог Закону №2262-IV. Водночас суд констатував, що з 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії позивача, в т. ч., індексацію, у відповідності до вимог Постанови Уряду №103. Після проведеного перерахунку, розмір пенсійної виплати з 01.01.2018 зріс на 1297,20 грн, з 01.01.2019 ще на 684,60 грн. та на теперішній час становить 4 424,57 грн.
Апеляційний суд частково погодився із висновками суду першої інстанції.
Залишаючи позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.01.2007 по 01.01.2019 суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску такого. Апеляційний суд встановив, що отримуючи проіндексовані пенсійні виплати з 2007 року щомісячно, позивач міг та повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а відтак мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом про захист порушених прав. Проте із позовною заявою позивач звернувся лише 20.06.2019, тобто із пропуском шестимісячного строку з моменту коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, при цьому позивачем не заявлялося клопотання про поновлення строку звернення до суду. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Щодо решти позовних, то апеляційний суд погодився із висновками місцевого суду, що пенсія позивача індексувалася у відповідності до вимог законодавства.
VI. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник стверджує, що індексація його пенсії у відповідності до вимог статті 64 Закону №2262-IV та Закону №1282-XII не проводилася. Про порушення своїх прав дізнався 09.01.2019 з листа відповідача №2520/Т-9.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Щодо залишення позову в частині без розгляду, то колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.