ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/4813/18
адміністративне провадження № К/9901/27698/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 травня 2019 року у складі судді Бояринцевої М.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю. (головуючий), суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправною відмову МО України, оформлену протоколом засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум загиблого військовослужбовця старшого солдата за контрактом ОСОБА_2 та скасувати протокол №92 від 28 жовтня 2016 року про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги;
1.2 - зобов`язати МО України прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за загиблого старшого солдата ОСОБА_2 у відповідності до статті 16, частини другої статті 161, статей 162, 163 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей".
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 2 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, позов задовольнив.
2.1 Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що як і акт службового розслідування, так і вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області у справі №219/4341/16-к від 9 червня 2016 року підтверджує факт алкогольного сп`яніння ОСОБА_2, проте, не свідчить, що смерть його настала, внаслідок його перебування у такому стані.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 2 березня 2016 року МО України скеровано ОСОБА_1 повідомлення №902/1 про смерть солдата ОСОБА_2, водія-електрика №1 взводу звукометричної розвідки БУіАР військової частини-польова пошта В2970.
Причину смерті на час повідомлення позивача не встановлено та вказано, що ведеться службове розслідування.
3.2 У подальшому, як встановлено судом, тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини-польова пошта В2097 9 квітня 2016 року затверджено акт службового розслідування за фактом загибелі 1 березня 2016 року водія-електрика №1 взводу звукометричної розвідки батареї управління артилерійської розвідки військової частини польова пошта В2970 старшого солдата ОСОБА_2 унаслідок вогнепального поранення.
3.3 За змістом вказаного акта слідує, що загибель старшого солдата ОСОБА_2 спричинена внаслідок здійснення пострілів солдатом ОСОБА_3 .
3.4 Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 9 червня 2016 року (справа №219/4341/16-к) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статі 119 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
3.5 Відповідно до витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14 липня 2016 року №3072 поранення та причина смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом батьківщини.
3.6 Надалі, позивач звернулася до Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги загиблого військовослужбовця старшого солдата за контрактом ОСОБА_2 .
3.7 21 вересня 2016 року зазначена заява та додані до неї документи були скеровані до МО України за вих. №714712/7, що підтверджується листом від 2 грудня 2016 року №7/15935/17 Дніпропетровського обласного військового комісаріату.
3.8 Згідно з витягом з протоколу від 28 жовтня 2016 року №92 комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час загибелі ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується листом Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи (Артемівське відділення) від 4 червня 2016 року №96.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МО України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що оскільки нещасний випадок, який привів до загибелі військовослужбовця, стався внаслідок виконання ним обов`язків військової служби в нетверезому стані, то підстави для призначення грошової допомоги відсутні, а відтак Комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, розглянувши подані документи, вірно дійшла висновку про відмову в призначені одноразової грошової допомоги позивачу.
5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), уважає за необхідне зазначити наступне.
7. Відповідно до статті 41 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
8. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
9. За змістом частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
10. Відповідно до статті 16-3 вищезазначеного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
11. Згідно статті 16-4 цього Закону призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.