ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа №296/8156/17
адміністративне провадження № К/9901/62774/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 (суддя Капинос О.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 (колегія у складі суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С)
у справі № 296/8156/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат
про визнання незаконним і скасування пункту 38 рішення № 35 від 07.04.2017, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житомирського обласного військового комісаріату, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п.38 рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 18.12.2015, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 № 35;
- зобов`язати відповідача призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 18.12.2015, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, з урахуванням раніше здійснених виплат.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018, позов задоволено.
3. 01.10.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій Міністерство оборони України просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України. Під час бойових стрільб 06.11.1998 позивач отримав травму головного мозку, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується копією довідки військової частини А1638 від 24.12.1998 про обставини отримання травми.
6. Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 16.01.2013 № 58 встановлено, що отримана позивачем травма, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується копією витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 16.01.2013 № 58.
7. 25.01.2013 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу з 24.01.2013 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та у зв`язку з чим ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 5616,00 гривень.
8. Відповідно до довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 від 15.01.2016 ОСОБА_1 з 18.12.2015 встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
9. Управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира позивачу встановлений статус інваліда війни ІІ групи та видано посвідчення ІВ 2 групи серія НОМЕР_1 від 15.01.2016.
10. 17.01.2017 позивач звернувся до Міністерства оборони України через Житомирський об`єднаний міський військовий комісаріат та Житомирський обласний військовий комісаріат про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду ІІ групи з 18.12.2015.
11. Житомирський обласний військовий комісаріат направив до Міністерства оборони України документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи.
12. Рішенням Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 № 35, затвердженим Міністром оборони України 10.04.2017, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з п.4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.20213 № 975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна групи інвалідності відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності.
Оскільки ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, то відсутні підстави для здійснення такої виплати. Крім того, допомога у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності виплачена в сумі 5616,00 гривень.
13. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 18.12.2015, часу встановлення інвалідності ІІ групи, набув право на отримання одноразової грошової допомоги.
15. Міністерство оборони України заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
16. Третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог з мотивів безпідставності.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі №21-563а14, дійшов висновку про те, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
18. У зв`язку з тим, що у 2015 році позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, відповідач повинен був виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням вже виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги при встановленні ІІІ групи інвалідності.
19. Крім того, за висновком суду першої інстанції, безпідставними є посилання відповідача на норми законодавства, які передбачають, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, що зміна групи інвалідності відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, оскільки позивач набув статусу інваліда ІІІ групи ще на час дії зазначених норм, які не передбачали зазначеної умови (п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 №975), а тому, незалежно від строку, який сплив з часу зміни інвалідності, позивач має право на таку допомогу.