ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 810/4273/17
адміністративне провадження № К/9901/59079/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №810/4273/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 (суддя Терлецька О.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 (головуючий суддя Петрик І.Й., судді: Собків Я.М., Лічевецький І.О.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА" звернулося до адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення від 12.05.2017 вих. №3818/10/10-13-11-02, оформлене листом; зобов`язати відповідача прийняти одержану податкову декларацію.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 адміністративний позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА" 10.08.2018 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного суду від 23.08.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства у справі №810/4273/17.
Ухвалою від 13.06.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 14.06.2022.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судами порушено норми матеріального і процесуального права. Як вказує позивач, резолютивна частина рішення суду першої інстанції не відповідає заявленим позовним вимогам. Також, позивач не погоджується з рішенням апеляційного суду, вважає його постановленим без врахування всіх доводів позову, відзиву на позов, без оцінки наданих сторонами доказів. Позивач наголошує, що Податковий кодекс України не передбачає після одержання належним чином заповненої податкової декларації платника податків іншої дії контролюючого органу, крім перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі №810/4273/17, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.01.2016 між сторонами спору було укладено договір №2 про визнання електронних документів (а.с.60) (далі - Договір №2). Предметом цього договору є визнання податкових документів, поданих позивачем як платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.
17.05.2017 позивачем подано у письмовій формі відповідачу податкову декларацію з ПДВ за звітний період календарний місяць квітень 2017 з додатками.
06.06.2017 позивач отримав оскаржуване рішення, що викладене у формі листа від 12.05.2017. Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що декларація з ПДВ позивача за квітень 2017 не була прийнята відповідачем у зв`язку з рішенням від 16.12.2016 про анулювання реєстрації платника податку з ПДВ. Контролюючим органом вказано, що згідно статті 184 Податкового кодексу України подання податкової декларації з ПДВ ТОВ "АНІКА" за квітень 2017 року не передбачено законодавством.
Суд першої інстанції вказав, що як вбачається з відзиву на позов, підставою для прийняття рішення щодо неприйняття письмової податкової звітності від позивача (декларації з ПДВ за квітень 2017) було не лише анулювання свідоцтва позивача як платника ПДВ, а також норма абзацу 2 пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України в редакції Закону України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», якою введено систему електронного адміністрування ПДВ.
Не погодившись з рішенням та діями податкового органу, Товариство звернулося до суду з позовом, у якому позивач просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12.05.2017 вих. №3818/10/10-13-11-02, оформлене листом;
зобов`язати Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2017 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" з введенням до інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України відомостей з цих поданих позивачем документів від 12.05.2017.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Визнано незаконним та скасовано рішення Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 16.12.2016 №299, оформлене листом від 12.05.2017 вих. №3818/10/10-13- 11-02.
Зобов`язано Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2017 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА" з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АНІКА" документів від 12.05.2017.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії уповноважених осіб контролюючого органу суд вважає неправомірними, з огляду на те, що згідно пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є не правом, а обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації податковий орган може перевірити її лише на наявність та достовірність заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Інші дані податкової декларації перевірці не підлягають. Судом зауважено, відповідач взагалі не зазначив норму законодавства, яка б надавала відповідачу компетенцію не приймати податкової звітності, чим порушено принципи правомірності рішення та дій суб`єкта владних повноважень, визначених пунктами 1, 3 та 5 частини другої статті 2 КАС України.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, посилаючись на положення пункту 184.6. статті 184 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Суд вважав, що відмовивши позивачу, у зв`язку з тим, що на підставі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ТОВ "АНІКА" не є платником ПДВ з 16.12.2016, податковий орган діяв в межах своїх повноважень та відповідно до норм чинного законодавства. Колегією суддів прийнято до уваги те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі №810/2420/17 щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ не набрало законної сили.