ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 480/4327/18
адміністративне провадження № К/9901/28042/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (головуючий суддя: Бегунц А.О., судді: Рєзнікова С.С., Лях О.П.) у справі № 480/4327/18 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
21 листопада 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області (далі також відповідач або Управління Держпраці), у якому просив:
визнати неправомірними дії щодо розгляду справи про накладення штрафу за результатами інспекційного відвідування від 21 серпня 2018 року;
скасувати постанову про накладення штрафу № СМ 1370/178/АВ/П/ТД-ФС від 24 вересня 2018 року у розмірі 111 690,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року скасовано, прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано постанову про накладення штрафу №СМ 1370/178/АВ/П/ТД/-ФС від 24 вересня 2018 року, винесену Управлінням Держпраці у Сумській області відносно ФОП ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 08 жовтня 2019 року), у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
15 листопада 2019 року від позивача надійшов відзив, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, за результатами автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекційне відвідування позивача проводилося за рішенням начальника Управління Держпраці України в Сумській області відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі також Порядок №295).
Управлінням Держпраці було видано наказ про проведення інспекційного відвідування № 1389 від 16 серпня 2018 року та направлення № 692/СМ1370 від 17 серпня 2018 року на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання.
Позивача було ознайомлено з предметом перевірки, що підтверджується його підписом на направленні на проведення інспекційного відвідування.
Інспектором Управління Держпраці в Сумській області було встановлено, що позивач здійснює діяльність з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
За змістом ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 03 травня 2018 року у справі № 580/876/18, судом встановлено, що з 01 липня 2017 року ОСОБА_3 , перебуваючи на обліку в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна, працювала продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 за усною домовленістю з ФОП ОСОБА_1 .
За результатами інспекційного відвідування було складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № СМ1370/178/АВ від 21 серпня 2018 року, яким встановлено порушення вимог законодавства, а саме: частин 1,3 статті 24 КЗпП України в частині допущення до роботи працівника без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, та здійснення виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відносно одного працівника.
У зв`язку з неможливістю особистого вручення акту інспекційного відвідування № СМ1370/178/АВ від 21 серпня 2018 року та на виконання вимог пункту 26 Порядку № 295, два примірники акта були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням 22 серпня 2018 року № 4000309269823, який за даними сайту Укрпошти отримано позивачем 23 серпня 2018 року.
У зв`язку з тим, що підписаний акт не був повернутий, інспектор Управління Держпраці у Сумській області склав та направив позивачу акт про відмову від підпису № СМ1370/178/АВ-ВП від 29 серпня 2018 року та виніс припис про усунення виявлених порушень № СМ1370/178/АВ/П від 30 серпня 2018 року. Один примірник акту про відмову від вручення підпису та два примірники припису було направлено позивачу 30 серпня 2018 року рекомендованим листом з повідомленням № 4003503362876. Вказаний припис позивачем повернуто не було, тому інспектором Управління складено акт про відмову від підпису № СМ1370/178/АВ/П/ВП від 07 вересня 2018 року.
31 серпня 2018 року начальником Управління було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача № СМ1370/177/АВ/П/ТД та призначено розгляд справи про накладення штрафу на 13 вересня 2018 року о 09 год. 20 хв.
Про розгляд справи 13 вересня 2018 року о 09 год. 20 хв. про накладення штрафу на позивача, його повідомлено листом від 05 вересня 2018 року за № 15-28/02/6045/2018, який направлено 05 вересня 2018 року рекомендованим листом з повідомленням.
13 вересня 2018 року від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, яке Управлінням Держпраці було задоволено, а розгляд справи було перенесено на 24 вересня 2018 року о 15 год. 30 хв., про що позивача повідомлено листом № 15-28/02/6379/2018 від 14 вересня 2018 року, який направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням, а також повідомлено представника позивача, адвоката Собину П.М., телефонограмою.
24 вересня 2018 року позивач та його представник на розгляд справи не з`явились, тому справу було розглянуто без участі позивача та складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № CM1370/178/АВ/П/ТД-ФС від 24 вересня 2018 року у розмірі 111 690,00 грн.
24 вересня 2018 року від представника позивача адвоката Собини П.М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з хворобою позивача, проте підтверджуючих документів до клопотання додано не було.
Про розгляд даного клопотання представника позивача було повідомлено листом №8357/15-27/02/2018/6727 від 26 вересня 2018 року.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Свої вимоги позивач мотивує тим, що головним державним інспектором було проведено інспекційне відвідування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у приміщенні, яке належить позивачу на праві власності. Позивач зазначає що, головним державним інспектором було зроблено хибні висновки щодо знаходження позивача у трудових відносинах з ОСОБА_3 , з якою позивач трудовий договір не укладав, за результатами якого було складено Акт інспекційного відвідування. Крім того, вважає, що відповідачем порушено порядок розгляду справи за результатами проведення інспекційного відвідування від 21 серпня 2018 року, оскільки у нього не відбиралися пояснення, а висновки інспектора - суб`єктивні.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві та зазначив, що інспекційне відвідування позивача проводилося згідно із чиним законодавством, а під час розгляду справи про накладення штрафу на позивача та складення постанови про накладення штрафу № CM 1370/178/АВ/П/ТД-ФС від 24 вересня 2018 року не було порушено вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 509 (далі по тексту також Порядок № 509).
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Управлінням Держпраці під час розгляду справи про накладення штрафу на позивача та складення постанови про накладення штрафу № CM1370/178/АВ/П/ТД-ФС від 24 вересня 2018 року не було порушено вимог Порядку № 509.
Щодо суті встановлених порушень та їх оцінки, суд першої інстанції зазначив, що згідно із ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 03 травня 2018 року у справі № 580/876/18, судом встановлено, що з 01 липня 2017 року ОСОБА_3 , перебуваючи на обліку в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна, працювала продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 за усною домовленістю з ОСОБА_1 .
З покликанням на частину 6 статті 78 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт роботи за усною домовленістю ОСОБА_3 продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 за усною домовленістю з ФОП ОСОБА_1 встановлено і додаткового доказування не потребує.
За позицією суду першої інстанції, висновки викладені в акті інспекційного відвідування позивача не були спростовані в ході розгляду справи.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали інспекційного відвідування не містять жодних доказів того, що саме на момент перевірки ФОП ОСОБА_1 21 серпня 2018 року, ОСОБА_3 було допущено до роботи продавцем в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , також дане твердження не було спростовано представником відповідача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
За позицією суду апеляційної інстанції ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 03 травня 2018 року лише встановлено факт, що ОСОБА_3 працювала продавцем в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" в період з 01 липня 2017 року по 22 січня 2018 року, доказів того, чи працювала вона з урахуванням належного оформлення на підставі трудового договору або без такого, судом не було встановлено.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що на час прийняття Управлінням Держпраці наказу №1389 від 16 серпня 2018 року, складання акту про проведення інспекційного відвідування та прийняття постанови про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу, у відповідача булі відсутні дані про набрання чинності ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 03 травня 2018 року. Матеріали справи містять лише завірену копію відповідачем вказаної ухвали з відміткою про не набрання нею чинності.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу №СМ 1370/178/АВ/П/ТД-ФС від 24 вересня 2018 року, винесена Управлінням Держпраці у Сумській області відносно ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованою, без урахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому підлягає скасуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Скаржник не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції та вважає, що має місце неправильне застосування норм матеріального права та встановлення фактичних обставин справи.
Водночас стверджує, що суд першої інстанції правильно застосував положення частини 6 статті 78 КАС України та покликається на протокол допиту підозрюваної ОСОБА_3 від 20 квітня 2018 року, в якому вона підтверджує те, що з липня 2017 року почала працювати продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 за усною домовленістю з ФОП ОСОБА_1 та без оформлення трудового договору.
Позивач у відзиву на позов зазначив, що за змістом частини 6 статті 78 КАС України ухвала про закриття кримінального провадження є обов`язкова для адміністративного суду, якщо постановлена щодо однієї і тієї ж особи.
Ухвала Лебединського районного суду Сумської області винесена відносно ОСОБА_3 , а позивач про наявність на розгляді суду кримінальної справи № 580/876/18 нічого не знав.
Стверджує, що на час перевірки у позивача були працевлаштовані дві особи, про що він написав в поясненні, які так і працюють, а ОСОБА_3 ніколи продавцем у нього не працювала.
Скаржник вважає, що його неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності так як на момент здійснення перевірки ОСОБА_3 не було в магазині та ухвала Лебединського районного суду у справі №580/876/18 винесена на підставі показів самої ОСОБА_3 та на підставі письмових пояснень, написаних самим слідчим від імені свідків.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Управління Держпраці у Сумській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
На виконання частини першої статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 295, який, згідно із пунктом 1 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
За змістом пункту 2 Порядку №295 Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.