УХВАЛА
07 червня 2022 року
м. Київ
Провадження № 13-22зво22
Велика ПалатаВерховногоСудуускладі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,ОСОБА_19 , ОСОБА_20
розглянула заявуОСОБА_21 про перегляд за виключними обставинами постановлених щодо нього судових рішень і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_21 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі – Велика Палата) із заявою від 12 травня 2022 року (надійшла 16 травня 2022 року) про перегляд постановлених щодо нього вироків Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2008 року, 21 грудня 2009 року, а також ухвал Верховного Суду України від 19 березня 2009 року, 10 лютого 2011 року за виключними обставинами.
Заявник просив переглянути зазначені судові рішення та відновити порушені його права в частині призначення покарання у виді довічного позбавлення волі шляхом заміни такого покарання на більш м`яке або вирішити питання щодо доцільності подальшого його тримання під вартою.
Як на підставу для перегляду судових рішень ОСОБА_21 посилався на існування рішень Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), якими констатовано порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо довічного ув`язнення без перспективи звільнення.
Суддя Великої Палати ухвалою від 17 травня 2022 року залишив заяву ОСОБА_21 без руху та встановив строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання цієї ухвали 06 червня 2022 року до Великої Палати надійшла заява, в якій ОСОБА_21 висловлює незгоду з прийнятими щодо нього судовими рішеннями і вказує на рішення ЄСПЛ у справі «Селех та інші проти України» від 10 лютого 2022 року. На думку заявника, констатовані у зазначеному рішенні ЄСПЛ порушення Конвенції стосуються усіх осіб, засуджених до довічного позбавлення волі та є правовою підставою для скасування постановлених щодо нього судових рішень. Стверджує, що призначене щодо нього покарання у виді довічного позбавлення волі суперечить нормам Конституції України.
Крім того, ОСОБА_21 вказує і на порушення його права на захист, що було констатовано у рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справі «Долгіх проти України» від 11 липня 2019 року. Просить забезпечити йому участь захисника для подальшого розгляду справи.
Також заявник зазначає про неправосудність постановлених відносно нього рішень, оскільки інкримінованого йому злочину щодо одного із потерпілих він не вчиняв та був несправедливо засуджений в цій частині.
Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) виключною обставиною визнається встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частиною 3 статті 459 цього Кодексу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 461 КПК може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.
Однак, як убачається зі змісту заяви та зазначених в ній рішень ЄСПЛ, останні стосуються не ОСОБА_21 ,а інших о