У Х В А Л А
08 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 183/4196/21
Провадження № 14-36цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року під головуванням судді Сороки О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В. та
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2021 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом від 06 грудня 2017 року № 28766, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1223285500:03:005:0274, належить ОСОБА_1, у рахунок погашення перед Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") заборгованості за кредитним договором у розмірі 147 808,34 долара США.
Просило замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим написом стягувача АТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника - АТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
29 червня 2021 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області відмовлено у відкритті провадження у справі.
27 жовтня 2021 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишено без задоволення, а ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року - без змін.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
Суди зазначили, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналіз статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIIІ) та статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також те, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, а отже, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/15952/19.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року представник АТ "Альфа-Банк" - адвокат Тернова І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що КАС України не передбачено процесуальної можливості заміни сторони виконавчого провадження в інших випадках, коли адміністративна справа судом не розглядалась.
Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки після 15 грудня 2017 року відбулися зміни норм законодавства.
У цьому випадку банк не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, а звертається з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом.
Спірні правовідносини регулюються окремим розділом ЦПК України, зокрема статтями 442, 446, а тому висновок судів про відмову у відкритті провадження у справі є помилковим.
09 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
27 квітня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначено до судового розгляду.
18 травня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину третю статті 403 ЦПК України, вбачаючи підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду керувався такими міркуваннями.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону № 1404-VIIІ).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (частина перша статті 379 КАС України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та постанові цього ж суду від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18) викладено правовий висновок про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає за необхідне відступити від наведених вище висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з огляду на таке.
Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIІI у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.