Постанова
Іменем України
09 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 297/2110/18
Провадження № 51-4847 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Костюка О.С.,
захисника (в режимі відеоконференції) Мензака Ю.Ю.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 11.08.2015 року Берегівським районним судом за ст. 296 ч.2, ст. ст. 395, 72, 70, 78 ч.3, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 11.07.2018 року на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на 7 місяців 5 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою захисника Мензака Ю.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 11.08.2015 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту його затримання, а саме з 21.08.2018 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишено в силі до набрання вироком законної сили.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та з покладенням відповідно ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України, обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти останніх про зміну місця проживання.
Вирішено питання про процесуальні витрати, речові докази у провадженні, та скасовано арешт на майно.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року вищевказаний вирок залишено без змін.
Судові рішення щодо ОСОБА_2 в касаційному порядку не оскаржуються.
За вироком суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винуватими у тому, що 20 серпня 2018 року, приблизно о 22 год. 30 хв., в нічний період доби, ОСОБА_2 за попередньою змовою у групі з ОСОБА_1, переслідуючи корисливу мету наживи, біля багатоповерхового будинку № 119 по вулиці Мужайська в місті Берегово, неподалік входу до одного з під`їздів, порівнявшись з ОСОБА_3, розпочали з ним словесну перепалку, після чого діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, при чому ОСОБА_1, будучи раніше судимим за майнові злочини та умовно-достроково звільненим від попереднього ув`язнення з місць позбавлення волі, з метою незаконного заволодіння чужим майном, застосувавши до потерпілого ОСОБА_3 фізичне насильство, що виразилося у нанесенні йому декількох ударів руками по різним частинам тіла, під час чого відкрито викрали у останнього барсетку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 1800 гривень та мобільний телефон марки "NOKIA" моделі 5130 XpressMusic, вартість якого згідно висновку експерта Закарпатського НДЕКЦ №11/731 від 18.09.2018 становить 160 грн., чим самим спричинили потерпілому тілесні ушкодження та матеріальну шкоду на загальну суму 1960 гривень.
Судом дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Мензак Ю.Ю. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та закрити кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення. Вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що у вироку суду не доведено, яке саме насильство вчиняв відносно потерпілого ОСОБА_1, немає доказів на підтвердження наявності між засудженими попередньої змови на викрадення майна потерпілого. Зазначає, що апеляційний суд не звернув увагу на допущені порушення й необґрунтовано відхилив вимоги сторони захисту, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам статті 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, судові рішення вважав законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
Положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.