Постанова
Іменем України
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 753/18574/18
провадження № 61-18724св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Венгаренко Тетяна Анатоліївна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Савченка С. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що під час шлюбу з відповідачем вони придбали квартиру АДРЕСА_1 , та рухоме майно, що знаходиться у ній, а тому просила здійснити поділ спільного сумісного майна, шляхом визнання за кожним із співвласників права власності на 1/2 його частину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року прийнято відмову від позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимог про поділ рухомого майна. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 в частині вимог про поділ рухомого майна на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м, жилою площею 21,4 кв.м, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 10744/РН-К, виданий 03 червня 2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 996009580000.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м, жилою площею 21,4 кв.м, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 10744/РН-К, виданий 03 червня 2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 996009580000.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 157,88 грн. Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 1 366,12 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2019 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 пропустив передбачений статтею 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 був обізнаний про розгляд цієї справи, був присутнім у судовому засіданні, надавав пояснення, визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , мав можливість у період з 25 червня 2019 року по дату запровадження карантинних обмежень звернутися до суду першої інстанції та отримати копію рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 25 червня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Венгаренко Т. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції положення частини другої статті 358 ЦПК України.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_2 не був присутнім при оголошенні рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року. Зазначає, що його обізнаність про судовий розгляд справи та визнання ним позовних вимог не спростовує факт отримання копії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2019 року лише у липні 2021 року.
Під час постановлення ухвали від 02 листопада 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження суд не врахував, що з 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантинні обмеження, які вплинули на строки подання апеляційної скарги. Вказує на те, що він не проживав у цей період в м. Києві, а перебував у батьків в Кіровоградській області та не мав матеріальної і фізичної можливості виїхати до м. Києва для того, щоб ознайомитись зі справою, отримати рішення суду чи знайти адвоката для отримання правової допомоги, оскільки міжміське сполучення було тимчасово заборонено. Крім того, в період карантину, з березня 2020 року і протягом наступного року відповідач перебував у край скрутному матеріальному становищі, отримуючи заробітну плату у розмірі 3500-4000 грн на місяць, з якої сплачував аліменти на дитину, а тому не мав можливості отримати якісну юридичну допомогу, щоб звернутися до апеляційного суду для оскарження рішення суду першої інстанції та сплатити значний судовий збір. Також, ОСОБА_2 у березні 2021 року потрапив до лікарні та переніс операцію, що погіршило не тільки його фізичний стан, але і потребувало значних витрат для лікування та відновлення стану його здоров`я.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу № 753/18574/18.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скаргаОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Венгаренко Т. А., не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.