Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 363/1545/20
провадження № 61-21056св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Вишгородського нотаріального округу Київської області Загвоздіна Альона Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Чумаком Романом Васильовичем, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2021 року у складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Вишгородського нотаріального округу Київської області Загвоздіна А. М., про визнання шлюбного договору недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що з 21 лютого 2004 року він та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі.
Позивач зазначав, що 07 вересня 2018 року сторони уклали шлюбний договір, відповідно до якого набуті ними за час шлюбу два нежитлових приміщення (магазини) стали особистою приватною власністю відповідача, а йому залишився автомобіль. При цьому відповідач запевнила, що його права жодним чином не будуть порушені внаслідок укладення даного договору.
Посилався на те, що між ним та відповідачкою існувала усна домовленість про те, що після укладення шлюбного договору відповідач здійснить відчуження на його користь одного з магазинів, які перебувають у них у спільній сумісній власності, шляхом укладення договору дарування. Однак, після укладання шлюбного договору відповідач не дотрималась вказаної усної домовленості, в результаті чого його поставлено у скрутне матеріальне становище, оскільки він не усвідомлював значення укладеного договору та його наслідки.
Крім того, що за час шлюбу подружжям за спільні кошти будувався жилий будинок, що розташований у Садовому товаристві «Енергетик» у м. Вишгород, Київської області, який на даний час в експлуатацію не введений та право власності на нього не зареєстровано. На будівництво спільного будинку він був вимушений взяти у борг 400 000 грн, які станом на день подання позову кредитору не повернуті.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсним шлюбний договір, укладений між ним та ОСОБА_2 07 вересня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіною А. М., що зареєстрований у реєстрі за № 1325;
- стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн та судовий збір в розмірі 840 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що під час розгляду справи порушених прав позивача, які б підлягали захисту, судом не встановлено.
Районний суд відхилив посилання позивача про те, що він не усвідомлював значення укладеного між ним та відповідачем шлюбного договору та про існування іншої усної домовленості всупереч умовам письмового договору, оскільки такі є безпідставними. Крім того, під час підписання оспорюваного договору позивач підтвердив, що він відповідає його дійсним намірам і не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, укладається ним у відповідності зі справжньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психологічного тиску та на вигідних для нього умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення. Позивач розумів значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажав настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також підтвердив, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчить його підпис на договорі.
Та обставина, що приміщення обох магазинів згідно з оспорюваним договором залишилися в особистій власності відповідача, до надзвичайно невигідного матеріального становища позивача призвести не могла. Належних, допустимих і достатніх доказів того, що саме внаслідок укладання шлюбного договору 07 вересня 2018 року позивач опинився у надзвичайно невигідному матеріальному становищі суду не надано.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що автомобіль отриманий позивачем в особисту приватну власність внаслідок підписання спірного шлюбного договору, останній відчужив та розпорядився отриманими від його продажу грошовими коштами.
Безпідставними визнані доводи позивача про те, що положення пункту 3 шлюбного договору прямо суперечать вимогам частини п`ятої статті 93 СК України, оскільки за оспорюваним шлюбним договором право власності на майно не передавалось, а лише визначався правовий режим майна, яке набуте в період шлюбу між подружжям.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку.
Апеляційний суд зазначив, що будь-яких належних доказів на підтвердження того, що саме укладення шлюбного договору ставить позивача у надзвичайно невигідне матеріальне становище, надано не було. А саме лише посилання на те, що після укладення шлюбного договору він та його родина опинились у скрутному матеріальному становищі не є достатнім для визнання недійсним оспорюваного ним договору.
Отже, оспорюваний договір не суперечить нормам сімейного законодавства.
При цьому суд відхилив посилання позивача на наявність між сторонами усної домовленості про те, що після укладення шлюбного договору, відповідач здійснить відчуження на користь позивача одного з магазинів, які перебувають між ними у спільній сумісній власності, шляхом укладення договору дарування, оскільки такі твердження не є логічними, так як не є доцільним підписання, оформлення і нотаріальне посвідчення шлюбного договору на умовах відмінних від усних домовленостей сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, відповідно до оспорюваного шлюбного договору передано лише відповідачці, в результаті чого він не отримав жодного об`єкту нерухомості, чим потрапив у скрутне матеріальне становище. При цьому шлюбний договір не повинен здійснювати виникнення лише у одного з подружжя права власності, права користування або іншого майнового права на будь-яке майно, у випадку придбання майна іншим з подружжя у особисту приватну власність на підставі положень шлюбного договору.
Посилається на нерівний поділ спільного сумісного майна подружжя.
Вважає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, суди критично поставилися до показань свідків.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18 та від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18 (провадження № 61-13223св19), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Коломійцем І. О. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, оскаржувані судові рішення скасуванню не підлягають. При цьому судами попередніх інстанцій досліджено всі надані докази та встановлено всі обставини справи. Також судами не встановлено факту перебування позивача в надзвичайно невигідному матеріальному становищі на момент укладення оспорюваного шлюбного договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 лютого 2004 року до 18 вересня 2018 року, що підтверджується відповідними свідоцтвами та визнається сторонами у справі (том 1, а. с. 15).
ОСОБА_2 з 16 листопада 2004 року зареєстрована фізичною особою -підприємцем, основним видом діяльності якої є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах. Зазначене підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_6 виданого 16 листопада 2004 року (том 2, а. с. 22-23).
За даними Головного управління Державної податкової служби України в Київський області наведеними у листі від 05 травня 2020 року, інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року відсутня (том 1, а. с. 132-133).
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 27 квітня 2020 року за ОСОБА_1 не зареєстровано право власності на нерухоме майно (том 1, а. с. 14).
У сторін є спільний син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії від 17 травня 2016 року (том 1, а. с. 13).
Сторони уклали шлюбний договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Київської області Загвоздіною А. М. 07 вересня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 1325 (том 1, а. с. 8-10,175-176).
В пункті 1 шлюбного договору сторони врегулювали майнові відносини між ними, включаючи визначення правового режиму майна, набутого в період перебування в зареєстрованому шлюбі, визначення майнових прав та обов`язків кожного з подружжя.
Відповідно до пункту 2 шлюбного договору визначено, що сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі набуте наступне майно:
2.1. Дитячий магазин іграшок та одягу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене приміщення зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Вишгородської міської ради Київської області 24 березня 2009 року згідно з рішенням № 75 від 05 березня 2009 року, зареєстроване Вишгородським бюро технічної інвентаризації номер запису 55 в книзі 1/4, реєстраційний номер об`єкта 6205798.
2.2. Магазин-офіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначений магазин належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області 16 липня 2014 року, індексний номер 24338537, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 липня 2014 року, номер запису про право власності 6357162, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 408838232218.
2.3. Транспортний засіб - автомобіль марки FIAT DOBLO, легковий пасажирський-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 26 червня 2014 року центром ДАІ 3202 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Відповідно до пункту 3 шлюбного договору сторони визначили, що все майно (рухоме і нерухоме), придбане та/або набуте чоловіком або дружиною після реєстрації шлюбу (під час перебування у зареєстрованому шлюбі), є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане або набуте і зареєстроване (якщо того вимагає закон).
А саме:
3.1. ОСОБА_2 належить на праві приватної власності дитячий магазин іграшок та одягу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
3.2. ОСОБА_1 належить на праві приватної власності автомобіль марки FIAT DOBLO, легковий пасажирський-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 .
На зазначене у цьому договорі (пунктах 3.1., 3.2.) нерухоме майно не розповсюджується режим спільного сумісного майна подружжя.
Згідно з пунктом 4 шлюбного договору все майно (рухоме і нерухоме), яке буде придбано та/або набуто чоловіком або дружиною після укладання даного договору є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане або набуте і зареєстроване (якщо того вимагає закон).
Відповідно до пункту 5 шлюбного договору у випадку розірвання шлюбу всі об`єкти рухомого та нерухомого майна, належні чоловіку або дружині, вважаються особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я таке майно придбане або набуте і зареєстроване (якщо того вимагає закон).
Згідно з пунктом 6 шлюбного договору сторони домовилися, що будь-які зобов`язання за договорами позики, кредитними договорами, іншими договорами, правочинами є особистими зобов`язаннями того з подружжя, хто є стороною таких договорів.
У пункті 11 шлюбного договору сторони визнали (відповідно до вимог чинного законодавства), що особистою приватною власністю ОСОБА_2 є земельна ділянка площею 0,0022 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3221810100:01:268:0152 та земельна ділянка площею 0,039 га, що розташована за адресою: Київська область Вишгородський район, місто Вишгород «Енергетик» садове товариство, кадастровий номер 3221810100:01:160:0151.
Відповідно до пункту 15 шлюбного договору сторони заявили, що жодна з них не поставлена даним договором у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_2 право власності на магазин-офіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано з 01 липня 2014 року на підставі шлюбного договору та свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 виданого 16 липня 2014 року Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області (том 1, а.с.79,178).