Постанова
Іменем України
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 265/8531/21
провадження № 61-21365св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Лупінова Наталя Євгенівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Бодягіним Ігорем Борисовичем, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2021 року у складі судді
Копилової Л. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 08 грудня
2021 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Лопатіної М. Ю., Мальцевої Є. Є.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Лупінова Н. Є., про визнання недійсним заповіту.
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Батюка О. О. подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд заборонити приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Лупіновій Н. Є. видавати свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що за життя ОСОБА_3 склав нотаріально посвідчений заповіт, яким все своє майно заповідав їй. Після смерті заповідача вона звернулась
із заявою про прийняття спадщини та приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Лупінова Н. Є. відкрила спадкову справу, проте
у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовила з тих з підстав, що існує інший заповіт, складений ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 .
Вона звернулась до суду з позовом про визнання недійсним заповіту, складеного на ім`я ОСОБА_2 .
Вартість спадкового майна є значною, існує реальна небезпека протиправного отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину та продаж спадкового майна, яке за життя належало спадкодавцю, що у подальшому утруднить або зробить неможливим одержання нею свідоцтва про право
на спадщину.
З огляду на викладене, просила вжити заходів забезпечення позову в обраний спосіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, заяву про забезпечення позову задоволено.
Заборонено приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Лупіновій Н. Є. здійснювати нотаріальні дії щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того,
що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та унеможливить одержання спадщини позивачем у разі задоволення позову.
Обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу вчиняти
дії, пов`язані з набуттям відповідачем права власності на спадкове майно
на підставі заповіту, який оспорюється позивачем, є підставним і співмірним
із заявленими позовними вимогами та може забезпечити ефективний захист прав і законних інтересів позивача у справі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Бодягін І. Б., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись
на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 28 жовтня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду
від 08 грудня 2021 року і відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вважає, що заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування, в ній не вказано перелік спадкового майна, подання такої заяви свідчить про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами.
На думку особи, яка подала касаційну скаргу, суди попередніх інстанцій, задовільнивши заяву про забезпечення позову, позбавили ОСОБА_2 права не тільки як спадкоємця за заповітом, а і як спадкоємця першої черги
за законом на прийняття спадщини. Таке забезпечення позову перешкоджає захисту прав в іншій справі, що є похідною від цієї справи про визнання заповіту недійсним, про стягнення з ОСОБА_1 боргу.
Зазначає, що суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, вийшов
за межі заяви, оскільки заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони видавати свідоцтва про право на спадщину, але суд ухвалив забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу здійснювати нотаріальні дії щодо спадщини.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 наголошує на тому, що заява
в достатній мірі обґрунтована, судові рішення про забезпечення позову прийняті на підставі належної оцінки наданих нею та витребуваних судом доказів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду позов про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_2
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Лупіновій Н. Є. видавати свідоцтва про право на спадщину,
яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права
без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність