ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 915/590/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
Прокуратури - Готко Ю.О. (прокурор),
позивача:
Південного офісу Держаудитслужби (далі - Південний офіс) - не з`явився,
в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області (далі - Управління, позивач) - не з`явився,
відповідачів:
1) Врадіївської селищної ради (далі - Рада, відповідач-1) - не з`явився,
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Групп Україна" (далі - ТОВ "Інжиніринг Групп Україна", відповідач-2) - Порошина Н.Г. (адвокат),
про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору про закупівлю робіт,
розглянув касаційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 (головуючий - суддя Савицький Я.Ф., судді: Головей В.М., Разюк Г.П.)
у справі №915/590/21
за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі: Південного офісу в особі Управління
до Ради; ТОВ "Інжиніринг Групп Україна"
про визнання недійсними процедури публічної закупівлі та договору про закупівлю робіт.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Спір у даній справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору про закупівлю робіт.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Прокурор звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення тендерного комітету Ради, оформленого протоколом та визнання недійсним договору, укладеного відповідачами.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що процедура закупівлі відбулася із порушеннями вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки тендерна пропозиція переможця не відповідала кваліфікаційним умовам тендерної документації. Визнання недійсними результатів процедури закупівлі є підставою для недійсності укладеного за наслідками такої процедури договору.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2021 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним рішення тендерного комітету Ради, оформлене протоколом від 16.10.2020 №86, яким визначено переможцем процедури відкритих торгів за предметом закупівлі "Капітальний ремонт вул. І. Врадія від будинку №112 І. Врадія до перехрестя вулиць І. Врадія - Травнева смт. Врадіївка Миколаївська область (UA-2020-09-21-003249-b)" - ТОВ "Інжиніринг Групп Україна" та визнано недійсним договір від 27.10.2020 № 67 (далі - Договір), укладений відповідачами.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Інжиніринг Групп Україна" задоволено, рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2021 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/590/21.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у касаційній скарзі скаржник з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо того, чи є порушенням статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон) невідповідність інформації щодо працівників, наданій в тендерній пропозиції учасником торгів, якщо в тендерній документації замовника передбачено підтвердження наявності у підприємства працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а також щодо можливості відхилення пропозиції учасника торгів, що не відповідала кваліфікаційним критеріям в частині надання доказів наявності таких працівників та матеріально-технічної бази, на підставі частини першої статті 31 Закону.
4.2. Також скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції, не дотримавшись приписів статей 236, 269, 281 ГПК України, належним чином не дослідив подані прокурором докази та всі обставини, що мають значення для вирішення спору у даній справі, доводи та заперечення сторін, не надав їм відповідну правову оцінку, а тому його висновки є незаконними та необґрунтованими.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інжиніринг Групп Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5.2. Відзив від Ради на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Радою 21.09.2020 на веб-порталі "ProZorro" оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів № UА-2020-09-21-003249-b, тендерну документацію та проект договору щодо закупівлі робіт за предметом «Капітальний ремонт вул. І. Врадія від будинку 112 І. Врадія до перехрестя вулиць І. Врадія - Травнева cмт Врадіївка Миколаївської області» з очікуваною вартістю 7 850 322 грн, строк виконання робіт - до 31.12.2022, джерело фінансування - Державний бюджет України.
6.2. Тендерна документація на закупівлю робіт по об`єкту "Капітальний ремонт вул. І.Врадія від будинку №112 І.Врадія до перехрестя вулиць І.Врадія - Травнева смт. Врадіївка Миколаївська область" затверджена рішенням тендерного комітету замовника (Ради), оформленим протоколом від 21.09.2020 №78.
6.3. Згідно з пунктом 1 тендерної документації розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» для участі у процедурах закупівель замовником, відповідно до статті 16 Закону, визначено, що учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які наведені у додатку 3 тендерної документації.
6.4. Відповідно до вимог, що містяться у частині другій додатку 3 до тендерної документації, учасник повинен забезпечити кваліфікований персонал для виконання передбачених робіт безпосередньо на об`єкті (головний інженер, начальник виробничої ділянці чи/або виконавець робіт, майстер, геодезист тощо).
6.5. Також, у додатку 3 до тендерної документації визначено, що документальним підтвердженням кваліфікації персоналу є: копії трудових книжок (перша та остання сторінка із записом), або копії наказів (витяги з наказів), або копії цивільно-правових угод, тощо.
6.6. У підпунктах 1.2.2 пункту 1 додатку 3 до тендерної документації "Наявність обладнання та матеріально-технічної бази" замовником передбачено надання чинних договорів на закупівлю та постачання асфальтобетонної суміші в обсягах, необхідних для виконання ремонту відповідно до технічного завдання (додаток 2 до тендерної документації).
6.7. Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 додатку 3 до тендерної документації «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника», учасники відкритих торгів для підтвердження кваліфікаційного критерію «Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід» повинні надати довідку про наявність інженерно-технічних працівників для виконання передбачених робіт безпосередньо на об`єкті (головний інженер, начальник виробничої ділянки чи або виконавець робіт, майстер, геодезист тощо). Документальним підтвердженням кваліфікації персоналу, зазначеною в довідці визначено копії трудових книжок (перша та остання сторінки із записом), або копії наказів (витяги з наказів), або копії цивільно-правових угод, тощо.
6.8. Згідно з підпунктом 2.3.14, підпунктом 7.2.7 додатку 2 до тендерної документації для виконання відповідних робіт передбачено 740 тон асфальтобетонної суміші.
6.9. ТОВ «Інжиніринг Групп Україна» в тендерній пропозиції надало довідку про наявність інженерно-технічних працівників від 05.10.2020 №195, у змісті якої зазначено про досвід роботи працівників у дорожній галузі, зокрема, головного інженера ОСОБА_1 - 18 років, начальника виробничої ділянки ОСОБА_7 - 16 років, майстра ОСОБА_6 - 19 років.
6.10. На виконання вимог частини другої додатку 3 до тендерної документації відповідач-2 надав копії наказів про прийняття на роботу працівників ТОВ «Інжиніринг Групп Україна» та копії відповідних цивільно-правових договорів.
6.11. У матеріалах справи міститься договір від 01.09.2020 №01-0920 (далі - Договір поставки), укладений ТОВ "Інжиніринг Групп Україна" (покупець) та приватним підприємством "Добробут-2020" (постачальник; далі - ПП "Добробут-2020") на постачання суміші асфальтобетонної.
6.12. За умовами пунктів 1.1, 2.1, 4.2, 4.4 Договору поставки постачальник зобов`язується постачати суміш асфальтобетонну гарячу у необхідній кількості, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати у порядку і на умовах, передбачених Договором поставки. Загальна вартість Договору поставки складається із сум всіх специфікацій, узгоджених сторонами протягом дії Договору поставки. Постачальник має право достроково поставити товар, а покупець прийняти і оплатити достроково поставлений товар. Договір поставки діє до 31.12.2020, але в частині розрахунків, гарантійних зобов`язань - до їх повного та належного виконання.
6.13. Специфікацією №1 (додаток №1 до Договору поставки) передбачено постачання суміші асфальтобетонної у кількості 740 тон на загальну суму 1 953 360 грн.
6.15. В електронному аукціоні за процедурою закупівлі № UА-2020-09-21-003249-b, який завершено 16.10.2020, взяло участь три учасника: товариство з обмеженою відповідальністю "Софт Трейд Юг" (далі - ТОВ "Софт Трейд Юг") з остаточною ціновою пропозицією 7 600 000 грн, товариство з обмеженою відповідальністю "Господар-2" (далі - ТОВ "Господар-2") з ціновою пропозицією 7 750 000 грн та ТОВ «Інжиніринг Групп Україна» з ціновою пропозицією 7 850 000 грн.
6.16. За наслідками розгляду і оцінки пропозиції ТОВ «Софт Трейд Юг», яка була найбільш економічно вигідною, замовником розміщено в електронній системі закупівель вимогу про усунення невідповідностей шляхом надання довідки за власноручним підписом щодо залучення чи не залучення субпідрядника/співвиконавця із зазначенням інформації, вказаної в тендерній документації, зі строком виконання до 16:52 год 13.10.2020.
6.17. ТОВ «Софт Трейд Юг» 12.10.2020 о 17:50 розміщено відповідну документацію на веб-порталі «ProZorro» у змісті поданої тендерної пропозиції (довідка від 12.10.2020 №12/10/20-1).
6.18. Рішенням тендерного комітету відповідача-1, оформленим протоколом від 13.10.2020 №84, тендерна пропозиція ТОВ «Софт Трейд Юг» відхилена.
6.19. Згідно з пунктами 5, 6 протоколу від 13.10.2020 №84 відповідно до статті 31 Закону відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Софт Трейд Юг», оскільки остання не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, а саме: учасником не надано підтверджуючої інформації про субпідрядника, яка вимагається тендерною документацією.
6.20. Водночас, пунктом 7 вказаного протоколу зазначено, що замовником помилково висунуто вимогу про усунення учасником порушень, технічної можливості відкликати вимогу про усунення учасником порушень відсутня, то слід вважати дану вимогу недійсною.
6.21. Відтак, тендерна пропозиція ТОВ «Софт Трейд Юг» відхилена відповідно до вимог Закону, таке рішення ТОВ «Софт Трейд Юг» не оскаржено, виконання вимоги, яка є недійсною, не впливає на законність рішення прийнятого відповідно до статті 31 Закону про відхилення пропозиції ТОВ «Софт Трейд Юг», яка не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
6.22. Рішенням тендерного комітету Ради, оформленим протоколом від 15.10.2020 №85, тендерна пропозиція ТОВ «Господар-2» також відхилена.
6.23. Рішенням тендерного комітету відповідача-1, оформленим протоколом від 16.10.2020 №86 визначено переможцем закупівлі відповідача-2, з яким 27.10.2020 Радою укладено Договір загальною вартістю 7 850 000 грн з ПДВ: на 2020 рік - 2 937 310 грн з ПДВ; на 2021 рік - 2 460 000 грн з ПДВ; на 2022 рік - 2 452 690 грн з ПДВ, згідно з планом фінансування замовника (пункти 1.1, 3.1 Договору). Термін виконання робіт - до 31.12.2022 (пункт 2.1 Договору).
6.24. Відповідно до оприлюдненого 12.02.2021 на веб-порталі «ProZorro» висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-09-21-003249-b, складеного фахівцями Управління, органом контролю встановлено, що тендерна пропозиція переможця відкритих торгів - ТОВ «Інжиніринг Групп Україна» не відповідала кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником в тендерній документації відповідно до статті 16 Закону. Керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Управління зобов`язало Раду здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом розірвання договору у відповідності до статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
6.25. Відповідач-1 оприлюднив 18.02.2021 через електронну систему закупівель заперечення до вказаного висновку Управління про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-09-21-003249-b, в якому, зокрема, зазначив про те, що вимога про розірвання Договору суперечить положенням частин першої та другої статті 651 ЦК України, оскільки, ні ЦК України, ані Закон не передбачає можливості та права Управління вимагати розірвання договору. В свою чергу, Рада також вказала, що вона, як замовник, не має права розірвати Договір з причин викладених у висновку, та вважає, що вказівки Управління про вжиття заходів щодо розірвання Договору є недопустимими, безпідставними, та не відповідають вимогам чинного законодавства. Також, відповідач-1 вважає, що дотримався всіх вимог законодавства у сфері публічних закупівель при проведенні відкритих торгів щодо закупівлі № UА-2020-09-21-003249-b.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі №915/590/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.02.2022 у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №915/590/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Колос І.Б.
7.3. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.02.2022 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №915/590/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Львов Б.Ю.
7.4. Від Ради 23.02.2022 та 20.05.2022 на електронну адресу Верховного Суду надійшли клопотання про розгляд справи без присутності представника відповідача-1. Клопотання від 23.02.2022 не підписано електронним цифровим підписом.
7.5. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
7.6. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.7. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року №259/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.8. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року №341/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
7.9. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
7.10. Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
7.11. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.12. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.13. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надання висновку щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому без відносно до конкретних правовідносин. Суд у цій конкретній справі, розглядаючи, довід викладений у пункті 4.1 цієї постанови враховує: предмет, підставу та спосіб захисту у даному судовому спорі; характер спірних правовідносин та суть порушеного права, за захистом якого звернувся прокурор; ключові, вагомі та істотні обставини/факти, які є важливими щодо спірних відносин саме у цій справі і яке саме порушення відповідного права, яке і спричинило необхідність звернутися із позовом в контексті цього зазначає таке.
Верховний Суд виходить з того, що Суд зобов`язаний керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь -якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України). До основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема належить принцип верховенства права (пункт 1 частини третьої статті 2 ГПК України).
8.2. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
8.3. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
8.4. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Беручи до уваги приписи статей 13, 17, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частину четверту статті 300 ГПК України Верховний суд зазначає таке.
8.5. Колегія суддів виходить з того, що вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності визначених, конкретних порушених прав чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
8.6. Питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).
8.7. Суд звертається до правової позиції, викладеної у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 в якій вказано, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.
8.8. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц і від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.
8.9. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
8.10. Колегія суддів бере до уваги і правову позицію Верховного Суду, що обрання неналежного способу захисту є самостійною і самодостатньою підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54 ), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76).
8.11. А також Суд звертається до висновку, викладеного у пункті 6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, в якому вказано, що якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
8.12. Так, предметами розгляду у даній справі є визнання недійсними рішення тендерного комітету Ради, оформленого протоколом та визнання недійсним договору про закупівлю робіт, укладеного відповідачами, за результатами таких торгів.
8.13. Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 (предметом розгляду є визнання недійсними рішення комітету з конкурсних торгів та договору про закупівлю робіт) викладено висновок щодо застосування норм права (в аспекті щодо належності/ефективності обраного прокурором способу захисту порушеного права), який необхідно враховувати і при вирішенні даного господарського спору.
8.14. У постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас суд має визначитися із ефективністю такого способу (з`ясувати можливість проведення двосторонньої реституції, її вплив на відновлення прав держави). Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги.