ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа №814/642/17
адміністративне провадження № К/9901/7944/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа: Очаківська міська рада Миколаївської області, про стягнення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі №814/642/17.
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в сумі 28838,73 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Миколаївській області оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.09.2017.
В обґрунтування своїх доводів Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, посилаючись на положення статей 286, 287, 288 Податкового кодексу України, зазначає про відсутність підстав для несплати податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку, а згідно уточнюючих декларацій відповідач безпідставно зменшив податкові зобовязання.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, згідно довідки про стан заборгованості №8/14-29-17-73 станом на 17.03.2017 у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 28838,72 грн. з орендної плати з фізичних осіб.
Зазначений борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно нарахованого грошового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб за лютий-грудень 2014 року та січень 2015 року у розмірі 3157,74 грн. щомісячно, а також нарахованої пені в розмірі 272,72 грн. (з урахуванням переплати в сумі 16,87 грн. та фактичної сплати в сумі 9480 грн.).
29.04.2014 на адресу ФОП ОСОБА_1 податковим органом направлено податкову вимогу №394-25 від 25.04.2014 на суму 6298,61 грн., яку останнім отримано 12.05.2014.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що спірна сума боргу є узгодженою, самостійно не сплаченою відповідачем у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України, а тому заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.