ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 0870/4828/12
адміністративне провадження № К/9901/41878/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (суддя Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (головуючий суддя Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В травні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя ДПС (яку протокольною ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2022 року замінено її правонаступниками, відповідно, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Інспекція, відповідач), в якому просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2012 року: №0000150802 - в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 556345,74 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 278172,87 грн; №0000130802, яким позивачу зменшено від`ємне значення податку на додану вартість в розмірі 19 471 322 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 556345,74 грн, сплаченого митним органам при розмитненні товарів у митному режимі «імпорт» із зазначенням характеру угоди « 84». Усі умови для відображення спірних сум податкового кредиту були виконані: наявний зв`язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства; факт сплати податку відповідно до вимог підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підтверджено належним чином. При цьому контролюючий орган помилково ототожнював придбання товарів із фактом їх купівлі-продажу. Висновок податкового органу про необхідність врахування у подальшій податковій звітності наслідків попередніх податкових перевірок, за позицією позивача, є помилковим та зроблений без урахування обставин оскарження в адміністративному та судовому порядку результатів таких перевірок.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000150802 в частині зменшення Товариству бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 556345,74 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 278172,87 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000130802, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 19471322 грн за листопад 2011 року.
Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, дійшли висновку, що позивач обґрунтовано включив податок на додану вартість в розмірі 556345,74 грн до податкового кредиту за листопад 2011 року. Поставка товару позивачем здійснювалась в межах гарантійних зобов`язань постачальника по заміні деталей неналежної якості. Отримане у власність майно пов`язане з виробничим процесом і використовувалось у подальшій господарській діяльності, факт сплати ПДВ при його розмитненні підтверджений належним чином. Апеляційний суд вказав, що ПК України пов`язує виникнення права на податковий кредит з фактом сплати ПДВ, пов`язаним з придбанням або виготовленням товарів, а не з наявністю грошових розрахунків з постачальником.
Щодо висновків відповідача про завищення позивачем залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суди дійшли висновку про їх помилковість, оскільки визначені контролюючим органом грошові зобов`язання за результатами попередніх перевірок внаслідок оскарження останніх в судовому порядку набули статусу неузгоджених, а тому правомірно не відображались у податковій звітності.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень за неправильного застосування норм матеріального права, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Скаржник наголошує, що згідно з Порядком ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затвердженим наказом Державної митної служби України №107 від 15 лютого 2011 року (далі - Порядок №107), характер угоди « 84» означає «інше» та не передбачає розрахунків за товар.
Відповідач також вважає, що невідображення у податковій звітності результатів попередніх податкових перевірок призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 податкової декларації за листопад 2011 року) в розмірі 19 471 322 грн. Зазначена сума не є грошовим зобов`язанням, тому відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 56.15 статті 56 ПК України, а саме вважати неузгодженим грошове зобов`язання внаслідок оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Викладені Товариством доводи є аналогічними наведеним у позові та запереченнях на апеляційну скаргу.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що у період з 21 грудня 2011 року по 06 січня 2012 року Інспекцією проведено камеральну перевірку ПAT "Мотор Січ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №12/08-02/14307794 від 06 січня 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, пункту 2 розділу ХІ Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41 (далі - Порядок №41), внаслідок чого позивачем завищено заявлену за листопад 2011 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 664438 грн;
- абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 4.6.7 підпункту 4.6 пункту 4 Порядку №41, а саме підприємством завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) податкової декларації за листопад 2011 року у сумі 19 471 322 грн;
Такі висновки контролюючого органу вмотивовані наступним:
- позивач до складу податкового кредиту за листопад 2011 року безпідставно включив ПДВ у розмірі 664438,17 грн, який сплачено митним органам при ввезенні на митну територію України за характером угоди « 84», яка означає «інше» та не передбачає розрахунків за товар. Натомість, зі змісту пункту 198.3 статті 198 ПК України слідує, що право на податковий кредит виникає у разі придбання або виготовлення товарів з метою їх використання у господарській діяльності;
- платник податків не відобразив у податковій звітності за листопад 2011 року результати попередніх перевірок, що призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем 24 січня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000150802, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року на 664 438 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 332 219 грн;
- №0000130802, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за листопад 2011 року на 19 471 322 грн.
Не погодившись із прийнятими Інспекцією податковими повідомленнями-рішеннями (з №0000150802 - частково, з №0000130802 - повністю), Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Щодо наявності правових підстав для включення до податкового кредиту за листопад 2011 року ПДВ в розмірі 556345,74 грн, сплаченого митним органам при розмитненні товарів, отриманих в межах гарантійного ремонту, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абзацом «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Частина друга пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України регламентує, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Відповідно до частини першої пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.