Постанова
Іменем України
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 461/3851/21
провадження № 51-4773 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка Н.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Фермерського господарства "Бурка В.В." - ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 17 травня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не визнання потерпілим та невиконання ухвали суду.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі положень ч.4 ст.399 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Ухвалюючи рішення, апеляційний суд виходив із того, що бездіяльність прокуратури Львівської області, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та не визнанні потерпілим, уже були предметом розгляду суду першої та апеляційної інстанцій. ОСОБА_1 оскаржує невиконання прокуратурою ухвали слідчого судді з цього приводу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, не врахував рішення Конституційного Суду України №4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року, яким визнано неконституційними обмеження на оскарження таких ухвал.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Круценко Т.В. заперечила проти задоволення касаційної скарги та просила залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви Суду
Доводи ОСОБА_1 про безпідставну відмову апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за його скаргою не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Згідно із ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України.
Частиною 3 статті 309 КПК України встановлено, що скарги на ухвали слідчого судді, які не визначені в частинах 1 та 2 вказаної статті, оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Із матеріалів провадження вбачається, що 19 травня 2020 року представником фермерського господарства "Бурка В.В." - ОСОБА_1 на адресу Офісу Генерального прокурора було скеровано заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Львівського апеляційного суду.
Не отримавши результатів розгляду цієї заяви, ОСОБА_1 оскаржив до слідчого судді бездіяльність прокуратури, просив зобов`язати прокуратуру Львівської області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою та визнати фермерське господарство потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 11 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути заяву від 19 травня 2020 року та повідомити заявника про результати в порядку, визначеному КПК України.
8 травня 2021 року ОСОБА_1 отримав відповідь Львівської обласної прокуратури про наслідки розгляду його заяви.
Не погодившись із відповіддю, заявник повторно звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокуратури, яка полягала у невиконанні судового рішення від 11 червня 2020 року, вкотре просив зобовʼязати посадових осіб прокуратури внести відомості до ЄРДР за його заявою та визнати фермерське господарство потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 17 травня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність прокуратури щодо невиконання ухвали слідчого судді від 11 червня 2020 року, якою зобов`язано розглянути його заяву про злочин від 19 травня 2020 року.
Вважаючи вказане рішення слідчого судді незаконним, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його скаргою на підставі положень ч.4 ст.399 КПК України.
Суддя апеляційного суду встановив, що ОСОБА_1 повторно подав до слідчого судді скаргу на бездіяльність прокуратури Львівської області, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та не визнанні потерпілим, однак це питання уже було предметом розгляду суду першої та апеляційної інстанцій. ОСОБА_1 скаржився на невиконання прокуратурою ухвали слідчого судді з цього приводу. Тому ухвала слідчого судді від 17 травня 2021 року, постановлена за наслідками розгляду цієї скарги на бездіяльність прокуратури, яка полягає у невиконанні рішення суду, не входить до переліку ухвал, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку згідно приписів ст. 309 КПК України.
Беручи до уваги те, що перед апеляційним судом ставилось питання про перевірку судового рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, згідно приписів ст.309 КПК України, то суддя-доповідач дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі положень ч.4 ст.399 КПК України.
Що стосується посилань касатора на не врахування Рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року, то такі є недоречними, адже згаданим Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із цим, ОСОБА_1 оскаржив до апеляційного суду ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 17 травня 2021 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність прокуратури, що полягала у невиконанні ухвали слідчого судді від 11 червня 2020 року, а не саме судове рішення за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про які, зокрема, йдеться у Рішенні Конституційного Суду України.
У зв`язку із цим та, керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити оскаржуване судове рішення без зміни.