Постанова
Іменем України
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 273/551/17
провадження № 51-4643км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О.Г.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Безкровного С.О.,
захисника Головні В.П. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_2,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Головні В.П. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2020 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2021 року стосовно останнього у кримінальному провадженні № 12017060110000152 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Климентіївка Баранівського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 128 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
2. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання за закінченням строків давності.
3. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.
4. Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29 квітня 2017 року близько 00:20, знаходячись поблизу кав`ярні-бару "Парус" по вул. Соборній, 2-а у м. Баранівка Баранівського району Житомирської області, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті неприязних стосунків між ним та потерпілим ОСОБА_2 і супроводжувався штовханиною та тяганиною за одяг, у той час, коли потерпілий, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, вхопив ОСОБА_1 обома руками за одяг у районі грудей, останній з метою звільнення від вказаного захоплення, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг це передбачити, умисно долонею правої руки штовхнув ОСОБА_2 в область лівої щелепи, від чого потерпілий впав на асфальтоване покриття тротуару всією задньою частиною тіла та отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді закритої черепно-мозкової травми, а саме: садна із крововиливом у правій тім`яній ділянці, перелому склепіння черепа по вінцевому шву ліворуч та по правій тім`яній кістці, субдуральної гематоми в тім`яній ділянці з обох боків та забою вискової долі лівої півкулі головного мозку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі з доповненнями до неї захисник Головня В.П., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Стверджує, що усупереч вимогам статей 2, 7, 9, 17, 94, 370, ч. 3 ст. 374, 419 КПК України, ч. 3 ст. 62 Конституції України судові рішення обох інстанцій у цьому кримінальному провадженні є необґрунтованими та невмотивованими, ухвалені без належного аналізу і оцінки доказів, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведена поза розумним сумнівом.
6. Даючи власний аналіз доказам у кримінальному провадженні, захисник стверджує, що ОСОБА_1 не бив і не штовхав потерпілого, а лише відвертав від себе його голову, проте останній, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, втратив рівновагу і упав, не втримавшись на ногах. При цьому у вироку суд вдався до фальсифікації даних, які містяться у протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та в показаннях очевидця події - свідка ОСОБА_3 .
7. Також захисник указує на те, що суд апеляційної інстанції доводів його апеляційної скарги належним чином не перевірив, переконливих мотивів, з яких визнав її необґрунтованою, у своїй ухвалі не зазначив, та формально розглянувши справу в апеляційному порядку, безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції, обмежившись загальними фразами про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, за яке його засуджено.
Позиції учасників судового провадження
8. Засуджений ОСОБА_1 подав пояснення до касаційної скарги захисника.
9. На касаційну скаргу надійшло заперечення потерпілого ОСОБА_2 .
10. Засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Головня В.П. у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримали касаційну скаргу останнього і просили її задовольнити.
11. Прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Мотиви Суду
12. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення до неї, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
13. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
14. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).