Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 521/895/20
провадження № 61-10148 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження ? приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,
заінтересована особа (стягувач) ? публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня
2021 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М., заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»
(далі - ПАТ АБ «Південний»), в якій, з урахуванням уточненої скарги, просив суд: визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. щодо списання з його пенсійного рахунку, відкритого
в ПАТ АБ «Південний», суми пенсії у розмірі 11 652,76 грн при виконанні виконавчого провадження № 60433694 про примусове виконання виконавчого листа від 08 листопада 2012 року № 2-1268/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, незаконними; зобов`язати приватного виконавця повернути на його пенсійний рахунок суму пенсії
в розмірі 11 652,76 грн; визначити порядок виконання судового рішення, яким, у випадку невиконання приватним виконавцем свого обов`язку щодо повернення незаконно списаних сум з його пенсійного рахунку у розмірі 11 652,76 грн, він має право стягнути з приватного виконавця таку незаконно списану суму в розмірі 11 652,76 грн, а судове рішення про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. незаконними. Це є підставою для органів державної виконавчої служби та приватних виконавців для стягнення зазначеної суми у розмірі 11 652,76 грн з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. у примусовому порядку.
В обґрунтування скарги зазначав про те, що в рамках виконавчого провадження № 60433694, відкритого на підставі виконавчого листа
від 08 листопада 2012 року № 2-1268/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, на виконання рішення Малиновського районного суду
м. Одеси від 12 вересня 2012 року про солідарне стягнення заборгованості
з нього та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» за кредитним договором заборгованості в розмірі 43 728,86 Євро, що становить
421 238,32 грн та 17 238,66 грн, що разом становить 440 296,98 грн, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М. винесено постанови від 28 жовтня 2019 року про вчинення виконавчих дій,
у тому числі про арешт його майна та коштів.
Заявник указував, що він звернувся із заявою до приватного виконавця та повідомив про належне виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2012 року у справі № 2-1268/11.
06 грудня 2019 року згідно постанови від 28 жовтня 2019 року приватного виконавця про арешт його майна та коштів з його пенсійного рахунку в
ПАТ АБ «Південний» було списано суму пенсії у розмірі 11 652,76 грн за останні чотири місяці, що підтверджується випискою ПАТ АБ «Південний». Згідно постанов приватного виконавця від 23 грудня 2019 року на підставі його заяв знято арешт з його коштів та відкладено проведення виконавчих дій. 08 січня 2020 року ПАТ АБ «Південний» отримав постанову про зняття арешту з його коштів від 23 грудня 2019 року, про що свідчить відповідна печатка і підпис працівника банку. 09 січня 2020 року при спробі зняти зі свого пенсійного рахунку в ПАТ АБ «Південний» суму пенсії за попередній період він не зміг цього зробити у зв`язку з відсутності там коштів в розмірі 11 652,76 грн.
Заявник зазначав, що згідно зі статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більше 50 процентів її розміру, а приватний виконавець наклав арешт та списав 100 процентів суми пенсії на той час, коли він уже добровільно виконав рішення суду, про що повідомив приватного виконавця.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд скаргу задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді
Мурзенка М. В. від 17 серпня 2020 року у задоволенні скарги
ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з відповіді АБ «Південний» про наявність рахунків боржника та коштів на них не вбачається, що відкриті боржником рахунки є рахунками із спеціальним режимом використання. Крім того, постановою приватного виконавця від 23 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про те, що пенсія є його єдиним доходом, арешт з вказаного рахунку знято. Отже, приватний виконавець діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» і у межах своїх повноважень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2020 року скасовано. Скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. щодо списання з пенсійного рахунку, відкритого в ПАТ АБ «Південний» на ім`я ОСОБА_1 , суми пенсії у розмірі 11 652,76 грн при виконанні виконавчого провадження № 60433694 про примусове виконання виконавчого листа № 2-1268/11 від 08 листопада 2012 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, незаконними. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що постановою приватного виконавця від 28 жовтня 2019 року накладено арешт на рахунок боржника, за наслідком якої з рахунку останнього було списано всю суму пенсії у розмірі 11 652,76 грн, тобто 100 процентів від суми, яка була наявна на рахунку, без урахування розміру сум щомісячних пенсійних нарахувань,
що є порушенням статей 68-70 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд першої інстанції помилково виходив з того, що скарга в зазначеній частині є необґрунтованою, оскільки обставина, що постановою приватного виконавця від 23 грудня 2019 року арешт по вказаному рахунку знято, не поновлює у такий спосіб порушені права боржника щодо незаконного списання з його пенсійного рахунку коштів у розмірі 11 652,76 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що вимога скаржника про зобов`язання приватного виконавця повернути скаржнику списані кошти та вимога щодо визначення порядку виконання судового рішення у випадку невиконання обов`язку повернути кошти на пенсійний рахунок скаржника не підлягає задоволенню відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».При цьому, визнання дій неправомірними є підставою повернення коштів у позасудовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 521/895/20 із Малиновського районного суду м. Одеси. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 756/8815/20(провадження
№ 14-218 цс 21).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року поновлено касаційне провадження, оскільки усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій зробив помилковий висновок про наявність правових підстав для задоволення скарги та не врахував, що в поданій 18 грудня 2019 року боржником декларації про доходи та майно за формою, встановленою Міністерством юстиції України, яка була отримана приватним виконавцем 21 грудня 2019 року, були зазначені неправдиві відомості про майновий стан боржника, зокрема, не вказано відомості про відкриті розрахункові рахунки у банківських установах України та не зазначено, що на один із його рахунків, відкритий у банківській установі України, зараховується пенсія.
Згідно листа ПАТ АБ «Південний» від 07 листопада 2019 року, отриманого приватним виконавцем 26 листопада 2019 року, з повідомленням про прийняття до виконання постанови про арешт майна та коштів боржника
від 28 жовтня 2019 року ВП № 60433694, жодних застережень (повідомлень), що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, які знаходяться на такому рахунку, заборонено законом, у листі не було.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, зазначає, що ПАТ АТ «Південний», виконуючи постанови приватного виконавця від 28 жовтня 2019 року, не повідомив його про спеціальний режим рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , а також про заборону звернення стягнення на такий рахунок. При цьому, наявний в матеріалах справи договір від 19 лютого 2013 року по рахунку боржника не свідчить про віднесення зазначеного рахунку до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання.
Також, вказує, що ОСОБА_1 звернувся до нього 18 грудня 2019 року про зняття арешту з рахунку уже після того, як ним було направлено вимогу від 26 листопада 2019 року № 60433694 на списання коштів з арештованого рахунку боржника, яка була отримана ПАТ АБ «Південний» 06 грудня
2019 року. При цьому, розмір та час зарахування коштів на вказаний рахунок на момент звернення стягнення мали характер грошових накопичень ОСОБА_1 , який зберігав їх у банку, тому застосування судом апеляційної інстанції положень статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим, так як стягнення відбулося з арештованих коштів боржника, а не з відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що постанова Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року є законною і обґрунтованою, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми права, відповідно до встановлених фактичних обставин справи з наданням належної правової оцінки доказам.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На примусовому виконані приватного виконавця Колечко Д. М. перебуває виконавче провадження № 60433694 на виконання виконавчого листа № 2-1268/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси
08 листопада 2012 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» за кредитним договором
від 05 грудня 2007 року № 809/КО заборгованості в розмірі 43 728,86 Євро та 17 238,66 грн (а. с. 3-4, т.2).
Постановою приватного виконавця від 28 жовтня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 60433694 (а. с. 24-25, т.2).
28 жовтня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 1 831,85 Євро та
1 723,87 грн (а. с. 27-28, т.2).
28 жовтня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна та коштів боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить йому на праві приватної власності,
у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, з урахування основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 20 150,30 Євро та 21 000,00 грн. Накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів на суму
20 150,30 Євро та 21 000,00 грн, з урахуванням суми стягнення за виконавчим документом, стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_1 (а. с. 31-32, т. 2).
На виконання вказаної постанови на адресу виконавця від
ПАТ АБ «Південний» надійшли відомості про прийняття вказаної постанови до виконання, про наявність відкритих рахунків боржника та залишок коштів на них (а. с. 63, т. 2).
26 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області на адресу ПАТ АБ «Південний» було направлено платіжну вимогу
№ 60433694 на списання коштів з арештованого рахунку ОСОБА_1
у розмірі 565 060,00 грн, яка була отримана ПАТ АТ «Південний» 06 грудня 2019 року (а. с. 201, 202, т. 2).
06 грудня 2019 року ПАТ АБ «Південний» було списано з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 11 652,76 грн, що підтверджується випискою по вказаному рахунку (а. с. 30-32, т. 1).
18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця з клопотанням про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 відкритого
в ПАТ АБ «Південний», на його ім`я для нарахування пенсії (а. с. 209-211, т. 2).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М. від 23 грудня 2019 року знято арешт з рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ АТ «Південний», що належить ОСОБА_1 (а. с. 264-265, т. 2).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року вказує, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки всім його доводам і запереченням,
а також зібраним у справі доказам, невірно встановлено фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.