1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

Постанова

Іменем України

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 713/1710/19

провадження № 61-9016св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Сковронським Віктором Івановичем, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 року у складі судді Пилип`юка І. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_35 позивач дізнався про розповсюдження відповідачем конфіденційної інформації щодо нього шляхом опублікування на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 статті та долучення до неї фотографії ліцензійного договору № 1, де видно адресу його місця проживання та фотографію.

ОСОБА_2 , на звернення позивача, відмовився видалити вказану інформацію та почав поширювати негативну та недостовірну інформацію про нього, яка доступна необмеженому колу інтернет-користувачів, що призвело до порушення його немайнових прав на честь, гідність та ділову репутацію.

Неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях та переживаннях, порушення душевної рівноваги, вимушених змінах у життєвих та виробничих стосунках, зниженні престижу та ділової репутації.

Просив інформацію, розміщену ОСОБА_2 в публікаціях в мережі Інтернет на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка міститься за такими посиланнями в мережі Інтернет:

ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

ІНФОРМАЦІЯ_14 ;

ІНФОРМАЦІЯ_15 ;

ІНФОРМАЦІЯ_16 ;

ІНФОРМАЦІЯ_17 ;

ІНФОРМАЦІЯ_17 ;

ІНФОРМАЦІЯ_18 ;

ІНФОРМАЦІЯ_19 ;

ІНФОРМАЦІЯ_20 ;

ІНФОРМАЦІЯ_21 ;

ІНФОРМАЦІЯ_22 ;

ІНФОРМАЦІЯ_23 ;

а саме: « ОСОБА_1 , тот блефует и заводит в заблуждения уважаемую публику, дурача ее, за корейские финансовые гранты! А что если этот «бифилярный секрет» и все нечистоплотное, что связано с ним вокруг, однажды откроется с моей помощью Правительству Южной Кореи , сотрудникам солидных компаний и фирм, спецслужбам Южной Кореи и Службы Безопасности Украины, а также представителям СМИ?».

«А не боится ли ОСОБА_1 еще и тех изобретателей-исследователей, которых он уже «кинул» в Украине?!».

«Друзья, это ведь не что иное - как промышленный научно-технический шпионаж со стороны ОСОБА_1 . А простим языком - это, в нарушение лицензионного договора на использование моего научно-технического ноу-хау, воровство моей интеллектуальной собственности.».

«Судя по "бифилярной крутилке-барабане" ОСОБА_1 , которую он гордо называет безтопливным электрогенератором на постоянных ниодимовых магнитах, (зная эту физику) могу с уверенностью сказать, что цель этого инженерного "гения" состоит в том, чтобы своими мошенническими действиями дискредитировать саму идею безтопливной энергетической технологии и урвать еще на этом не малые деньги! Поэтому он и боится своих украинских, русских "фанатов", которые покупают у него эту дрянь-аккумулятор, изготовленную им в Южной Корее , и которые, когда размагнитятся аккумуляторы-магниты (а это тоже, что и разрядится обыкновенный аккумулятор)».

«Президент Південної Кореї написав мені вчора: «Моя країна правосуддя». Так прореагував він на шахрайські дії українського «технаря» ОСОБА_1 , який сховався в Південній Кореї , і дурить людей, вкравши у мене мою інтелектуальну власність».

«Уважаемый ОСОБА_4, на этот раз, какое враньё бы он там не писал в комментариях, вор, мародер и мошенник ОСОБА_1 не выйдет сухим из воды, как это ему удавалось раньше, кидая доверчивых изобретателей. ОСОБА_1 думает, что он спрячется в Южной Кореи , называя по телефону Украину "говном", в котором он болтался! Вот вам настоящее лицо этой высокомерной и наглой твари! «ОСОБА_1 - вор, мародер и мошенник!

ОСОБА_1 оказался мародером-мошенником, который ворует интеллектуальную собственность, и выдает ее в Южной Кореи за свою, нагло нарушая вышеуказанный лицензионный договор. Ему осознано помогает в этом воровстве и разработке чужих изделий опытный конструктор, некий ОСОБА_8 с Ивано-Франковска, который, как «раб», работает на ОСОБА_1 , используя конструкторские программы в формате 3D, а также неосознанно в эту аферу втянуты южнокорейские «товарищи»-конструкторы. Эти корейцы даже не догадываются о существовании в Украине конструктора 3D ОСОБА_8 и изобретателя-исследователя ОСОБА_2 , ведь ОСОБА_1 там всем врет, что он является единоличным изобретателем и конструктором 3D. Но на самом деле, ОСОБА_1 - вор, мародер и мошенник, ничего не изобрел и не выполнял конструкторской работы в формате 3D!», визнати недостовірною та такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію;

- зобов`язати ОСОБА_2 протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити та спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація;

- стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації 100 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 року в позові відмовлено.

Відмовивши у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження факту поширення недостовірної інформації відповідачем та внаслідок цього порушення його особистих немайнових прав. Висловлювання відповідача є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню, оскільки не містять фактичних даних, а є критикою та суб`єктивною оцінкою дій позивача з приводу виконання або невиконання укладеного між сторонами ліцензійного договору на використання науково-технічного ноу-хау від 04 лютого 2019 року № 1.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовної вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, тому також не підлягає задоволенню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не зазначив у позові власника вебсайта, який створив технологічну можливість та умови для поширення відповідачем інформації про позивача та не заявив клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача, тому в позові необхідно відмовити з цих підстав, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 344/10697/15-ц, провадження № 61-4652св18, від 13 лютого 2019 року у справі № 687/1125/16-ц, провадження № 61-12617св18, від 18 вересня 2019 року у справі № 753/4350/17, провадження № 61-40286св18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Сковронського В. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року, просив їх скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що експертний висновок є недопустимим доказом у справі, оскільки відповідно до Порядку надання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту вебсторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників вебсайтів/реєстр антів доменних імен або інформацією про їх встановлення від 08 травня 2019 року експертний висновок може бути використаний як офіційний письмовий доказ про фіксацію факту розміщення певного об`єкту, інформації в мережі Інтернет.

Суд першої інстанції не надав оцінки принт-скрінам з персональної сторінки відповідача у соціальній мережі Facebook, які також фіксують поширення відповідачем негативної та недостовірної інформації.

Суд першої інстанції не визначив характер поширюваної інформації, не з`ясував, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Суд апеляційної інстанції відмовив у позові з тих підстав, що до участі у справі не залучено власника вебсайту, який створив технологічну можливість та умови для поширення відповідачем інформації.

Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 344/10697/15-ц, провадження № 61-4652св18, від 13 лютого 2019 року у справі № 687/1125/16-ц,провадження № 61-12617св18, від 18 вересня 2019 року у справі № 753/4350/17, провадження № 61-40286св18, дійшов висновку про те, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, якщо позивач не вказує у позовній заяві власника вебсайту, у позові необхідно відмовити.

Наявні підстави для відступу від таких висновків, оскільки у спірних правовідносинах недостовірна інформація розповсюджувалась через вебсторінку відповідача у соціальній мережі Facebook, а з урахуванням статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник вебсайту не є власником вебсторінки, власник вебсторінки самостійно володіє обліковим записом та може незалежно від власника вебсайту розміщувати інформацію на вебсторінці та управляти нею. У цій справі власник вебсторінки та особа, що розповсюджувала недостовірну інформацію є однією і тією особою.

У подібних справах у випадку поширення інформації через соціальні мережі Верховний Суд не вказує на необхідність залучення власника вебсайту як співвідповідача (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 760/2753/17, провадження № 61-20354св18, від 13 квітня 2020 року у справі № 303/3794/18, провадження № 61-15144св19 ).

Аргументи інших учасників справи

Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач не довів обставини поширення ним недостовірної інформації, його висловлювання є критикою щодо невиконання позивачем умов ліцензійного договору. До участі у справі не залучено власника вебсайту, який створив технологічну можливість та умови для поширення відповідачем інформації. Поданий позивачем висновок з переліком його електронних публікацій на персональній сторінці у соціальній мережі Facebook не є експертним висновком, а письмовим доказом. Позивач не заявляв клопотання про проведення експертиз.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У листопаді 2020 рокусправа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду 13 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_2 поширив у мережі Інтернет інформацію, яка стосується ОСОБА_1 , розмістив в публікаціях на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebookза посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка міститься за наступними посиланнями в мережі Інтернет:

ІНФОРМАЦІЯ_25 ;

ІНФОРМАЦІЯ_26 ;

ІНФОРМАЦІЯ_27 ;

ІНФОРМАЦІЯ_28 ;

ІНФОРМАЦІЯ_29 ;

ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

ІНФОРМАЦІЯ_30 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

ІНФОРМАЦІЯ_31;

ІНФОРМАЦІЯ_36;

ІНФОРМАЦІЯ_37;

ІНФОРМАЦІЯ_38;

ІНФОРМАЦІЯ_39;

ІНФОРМАЦІЯ_40;

ІНФОРМАЦІЯ_41;

ІНФОРМАЦІЯ_42;

ІНФОРМАЦІЯ_21;

ІНФОРМАЦІЯ_43;

ІНФОРМАЦІЯ_44;

а саме: « ОСОБА_1 , тот блефует и заводит в заблуждения уважаемую публику, дурача ее, за корейские финансовые гранты! А что если этот «бифилярный секрет» и все нечистоплотное, что связано с ним вокруг, однажды откроется с моей помощью Правительству Южной Кореи , сотрудникам солидных компаний и фирм, спецслужбам Южной Кореи и Службы Безопасности Украины , а также представителям СМИ?».

«А не боится ли ОСОБА_1 еще и тех изобретателей-исследователей, которых он уже «кинул» в Украине?!».

«Друзья, это ведь не что иное - как промышленный научно-технический шпионаж со стороны ОСОБА_1 . А простим языком - это, в нарушение лицензионного договора на использование моего научно-технического ноу-хау, воровство моей интеллектуальной собственности.».

«Судя по «бифилярной крутилке-барабане» ОСОБА_1 , которую он гордо называет безтопливным электрогенератором на постоянных ниодимовых магнитах, (зная эту физику) могу с уверенностью сказать, что цель этого инженерного "гения" состоит в том, чтобы своими мошенническими действиями дискредитировать саму идею безтопливной энергетической технологии и урвать еще на этом не малые деньги! Поэтому он и боится своих украинских, русских "фанатов", которые покупают у него эту дрянь-аккумулятор, изготовленную им в Южной Корее , и которые, когда размагнитятся аккумуляторы-магниты (а это тоже, что и разрядится обыкновенный аккумулятор)».

«Президент Південної Кореї написав мені вчора: «Моя країна правосуддя». Так прореагував він на шахрайські дії українського «технаря» ОСОБА_1 , який сховався в Південній Кореї , і дурить людей, вкравши у мене мою інтелектуальну власність».

«Уважаемый ОСОБА_4, на этот раз, какое враньё бы он там не писал в комментариях, вор, мародер и мошенник ОСОБА_1 не выйдет сухим из воды, как это ему удавалось раньше, кидая доверчивых изобретателей. ОСОБА_1 думает, что он спрячется в Южной Кореи , называя по телефону Украину "говном", в котором он болтался! Вот вам настоящее лицо этой высокомерной и наглой твари! « ОСОБА_1 - вор, мародер и мошенник!

ОСОБА_1 оказался мародером-мошенником, который ворует интеллектуальную собственность, и выдает ее в Южной Кореи за свою, нагло нарушая вышеуказанный лицензионный договор. Ему осознано помогает в этом воровстве и разработке чужих изделий опытный конструктор, некий ОСОБА_8 с Ивано-Франковска, который, как «раб», работает на ОСОБА_1, используя конструкторские программы в формате 3D, а также неосознанно в эту аферу втянуты южнокорейские «товарищи»-конструкторы. Эти корейцы даже не догадываются о существовании в Украине конструктора 3 D ОСОБА_8 и изобретателя-исследователя ОСОБА_2 , ведь ОСОБА_1 там всем врет, что он является единоличным изобретателем и конструктором 3D. Но на самом деле, ОСОБА_1 - вор, мародер и мошенник, ничего не изобрел и не выполнял конструкторской работы в формате 3D!».

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.


................
Перейти до повного тексту