Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 758/5860/19
провадження № 61-1032св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»,
відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 рокуу складі судді Голуб С. А.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум» (далі - ТОВ «ФК «Максимум») звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Максимум»заборгованість за кредитним договором у розмірі 135 150,63 грн. Стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Максимум»судовий збір у розмірі 960,50 грн з кожного.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушила договірні зобов`язання щодо погашення кредитних зобов`язань за договором, зокрема, повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами за встановленим графіком платежів, сплати пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, а ОСОБА_2 порушив зобов`язання за укладеним договором поруки, що призвело до виникнення заборгованості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року.
Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана після закінчення апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції вже розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року, просив її скасувати, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , дійшов помилкових висновків про ідентичність доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо незастосування судом першої інстанції позовної давності, не врахував, що заявник не брав участі у розгляді справи, копію оскаржуваного судового рішення не отримував, суд апеляційної інстанції порушив його право на апеляційне оскарження судового рішення відповідно до статті 352 ЦПК України.
Наявні сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Київського апеляційного суду Голуб С. А., в провадженні якої перебувала апеляційна скарга ОСОБА_2 , оскільки ця суддя розглядала апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Посилаючись на положення статті 37 ЦПК України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, пункти 1, 2 частини першої статті 441 ЦПК України, зазначив, що правовим наслідком розгляду та вирішення справи неповноважним складом суду є скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 36, 37, 352, 358 ЦПК України; він не брав участі у справі; йому відмовлено у доступі до суду.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування
Підставами для касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 357 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права