Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 205/2371/20-ц
провадження № 61-1244 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса Ірина Вячеславівна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року у складі судді Басової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська І. Р., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І. В., про визнання договорів купівлі-продажу квартири частково недійсними та переведення прав покупця.
Позовна заява мотивована тим, що, починаючи з 2005 року він фактично проживав у гуртожитку разом з ОСОБА_2 , за місцем реєстрації останньої.
Бажаючи покращити життєві умови та плануючи подальше спільне сімейне життя з ОСОБА_2 , він вирішив придбати квартиру. У 2006 році знайшов квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка коштувала 99 249 грн (що еквівалентно 19 653,27 доларів США). Частину коштів (9 500 доларів США) на придбання квартири йому було надано у борг ОСОБА_5 (попереднє прізвище ОСОБА_5 ), 12 000 доларів США вирішив отримати у кредит. Враховуючи те, що він перебував у шлюбі з іншою особою ( ОСОБА_7 ), ним та ОСОБА_2 було прийнято рішення укласти кредитний договір та договір купівлі-продажу квартири від імені останньої.
29 серпня 2006 року ОСОБА_2 уклала кредитний договір з акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» на суму 12 000 доларів США для придбання квартири.
На забезпечення виконання кредитного зобов`язання 30 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого
в іпотеку передано квартиру, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
30 серпня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р. за реєстровим № 3072, відповідно до умов якого ОСОБА_2 купила квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за
99 249 грн. Однак розрахунок із продавцем здійснював він, оскільки кошти належали йому особисто. З урахуванням вартості нотаріальних послуг та послуг ріелтора вартість квартири, що він сплатив, складала 21 500 доларів США.
Реалізовуючи свої права як покупець спірної квартири, він у встановленому законом порядку зареєстрував своє місце проживання у спірній квартирі та почав користуватися квартирою, якою користується по теперішній час, несе усі витрати по утриманню як власник. ОСОБА_2 не здійснила жодних повноважень покупця за угодою: не знялась з реєстрації за своїм місцем проживання та не зареєструвала своє місце проживання у спірній квартирі. Фактично, вказану квартиру ОСОБА_2 не купувала, з продавцем щодо купівлі не домовлялась, коштів не передавала і ніколи не була власником спірної квартири, оскільки за їхньою спільною згодою була лише формальним власником.
29 січня 2008 року шлюб між ним та ОСОБА_7 було розірвано, а ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього та ОСОБА_2 народився спільний син ОСОБА_8
17 жовтня 2011 року він сплатив заборгованість за кредитним договором
у сумі 8 203,18 доларів США (що еквівалентно 65 426 грн) за рахунок отриманих виплат від виконання судового рішення у справі № 2-32/2011.
З 19 червня 2006 року він є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності за КВЕД 31.02. За період 2006-2011 років задекларував дохід у сумі 711 070 грн. З травня 2018 року він з ОСОБА_2 живуть окремо, так як спільне життя не склалося. ОСОБА_2 розуміла, що спірна квартира фактично є його власністю, тому разом із сином переїхали, а він продовжив проживати у власній квартирі.
У грудні 2019 року він отримав лист від ОСОБА_3 про купівлю 19 грудня 2019 року нею спірної квартири у ОСОБА_2 та необхідність термінового виселення.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений 30 серпня 2006 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р. та зареєстрований у реєстрі за № 7072, у частині покупця та перевести права покупця на нього, ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 19 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І. В., зареєстрований у реєстрі за № 1233.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня
2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено спрямованості волі сторін у правочині купівлі-продажу спірної квартири (продавця квартири ОСОБА_4 та покупця
ОСОБА_2 ) на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, зокрема, укладення договору купівлі-продажу квартири, за яким її покупцем є саме позивач. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що кошти у розмірі 99 249 грн, які були сплачені при придбанні спірного нерухомого майна, належали саме йому, так як не може підтверджуватися показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму. Оскільки ОСОБА_1 не доведено його право на спірну квартиру, тому він
не є стороною, як договору купівлі-продажу від 30 серпня 2006 року, так і не має підстав про визнання договору купівлі-продажу від 19 грудня 2019 року недійсним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем
не доведено, що він був набувачем майнових прав за оспорюваним договором купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 30 серпня 2006 року, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав передбачених
статтями 203, 215 ЦК України, для визнання його частково недійсним та переведення за позивачем прав і обов`язків покупця. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу
від 19 грудня 2019 року, оскільки такі вимоги є похідними від основної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження
у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська І. Р., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І. В.,
ОСОБА_4 , про визнання договорів купівлі-продажу квартири частково недійсними та переведення прав покупця, призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що у 2006 році купівля спірної квартири здійснювалась фактично ним та за його кошти, а ОСОБА_2
не надала суду жодного належного та допустимого доказу того, що вона вносила власні кошти на придбання квартири та погашення заборгованості за кредитним договором. Вважає, що ОСОБА_2 19 грудня 2019 року уклала договір продажу спірної квартири без наміру створення правових наслідків для себе та ОСОБА_3 , так як більше ніж за 2 роки новий власник спірної квартири не вчинила жодних дій з переоформлення на своє ім`я комунальних рахунків на квартиру, що вказує на фіктивність укладання договору купівлі-продажу квартири.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
29 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» укладено кредитний договір для придбання квартири у сумі
12 000,00 доларів США (том 2, а. с.23-27).
На забезпечення виконання кредитного зобов`язання 30 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (том 2, а. с.28-31).