Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
місто Київ
справа № 673/1363/18
провадження № 61-8786св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І., та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року про виправлення описки, постановлену колегією суддів у складі: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у серпні 2018 року звернулася до суду з позовом про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання здійснити звільнення відповідно до вимог законодавства та внести зміни до трудової книжки і наказу.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 19 вересня 2011 року вона працювала на посаді старшого інспектора канцелярії Деражнянського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області), а з 15 квітня 2013 року - на посаді діловода канцелярії цього ж відділу. З 01 січня 2014 року і на час подання позову перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею п`ятирічного віку.
ОСОБА_1 зазначала, що наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - УМВС України в Хмельницькій області) від 06 листопада 2015 року № 310 о/с її звільнено з займаної посади на підставі пункту 8 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України
(далі - КЗпП України) у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці. Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2016 року у справі № 673/544/16-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року, визнано незаконним та скасовано зазначений наказ в частині звільнення позивача із займаної посади та поновлено її на посаді діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області з 07 листопада 2015 року.
Позивач посилалася на те, що відповідач змусив її подати заяву про вихід з декретної відпустки для вирішення питання щодо працевлаштування на посаді діловода Деражнянського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - Деражнянський ВП ГУНП в Хмельницькій області), на яку її не переведено з вини керівництва Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області та УМВС України в Хмельницькій області і яка на той час була вільною в штаті Деражнянського ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Однак наказом УМВС України в Хмельницькій області від 23 квітня 2018 року № 6 о/с позивача звільнено з посади діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
ОСОБА_1 вважала звільнення неправомірним, оскільки ні Деражнянським РВ УМВС в Хмельницькій області, ні УМВС України в Хмельницькій області не повідомлено у встановлений законом строк про її звільнення із займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників та всупереч частині третій статті 184 КЗпП України її звільнено у період перебування в декретній відпустці по догляду за дитиною та не здійснено обов`язкового працевлаштування на аналогічній посаді в Деражнянському ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Із урахуванням наведених обставин та уточнень позовних вимог ОСОБА_1 просила суд:
- поновити пропущений з поважної причини строк звернення до суду;
- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України у Хмельницькій області від 23 квітня 2018 року № 6 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 24 квітня 2018 року із займаної посади діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області згідно із пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією;
- поновити з 24 квітня 2018 року на посаді діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області;
- зобов`язати УМВС України у Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області здійснити звільнення позивача з посади діловода Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області відповідно до вимог законодавства про працю з обов`язковим працевлаштуванням в Деражнянському ВП ГУНП в Хмельницькій області на посаді діловода, аналогічній попередній та тій, яку вона обіймала станом на 06 листопада 2015 року у Деражнянському РВ УМВС України у Хмельницькій області, у зв`язку з виходом з декретної відпустки по догляду за дитиною;
- зобов`язати УМВС України у Хмельницькій області внести зміни до наказу УМВС України у Хмельницькій області від 22 лютого 2018 року № 3 о/с, а саме зазначити дату, з якої позивача поновлено на займаній посаді, тобто 07 листопада 2015 року, а також зазначити, що підставою скасування наказу про звільнення та поновлення на займаній посаді діловода Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області є рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2016 року;
- зобов`язати УМВС України у Хмельницькій області внести зміни у трудову книжку ОСОБА_1 в записах за порядковими номерами 6, 7, 8 у графах 2, 3 такого змісту «Запис № 5 є недійсним, поновлення на посаді діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області з 07 листопада 2015 року на підставі рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2016 року»;
- стягнути з УМВС України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2018 року до дня ухвалення судового рішення про поновлення на посаді, тобто до 31 серпня 2020 року без врахування обов`язкових податків та зборів в сумі 87 390, 41 грн;
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 завдану незаконним рішенням УМВС України у Хмельницькій області моральну шкоду у розмірі 50 000, 00 грн.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
УМВС України в Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області заперечували проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними і допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 31 серпня 2020 року Деражнянський районний суд Хмельницької області позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ УМВС України у Хмельницькій області від 23 квітня 2018 року № 6 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 24 квітня 2018 року з займаної посади діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією.
Поновив ОСОБА_1 з 24 квітня 2018 року на посаді діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області.
Зобов`язав УМВС України у Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області здійснити звільнення ОСОБА_1 з посади діловода Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області відповідно до вимог законодавства про працю з обов`язковим працевлаштуванням в Деражнянському ВП ГУНП в Хмельницькій області на посаді діловода, аналогічній попередній та тій, яку вона обіймала станом на 06 листопада 2015 року в Деражнянському РВ УМВС України у Хмельницькій області, у зв`язку з виходом з декретної відпустки по догляду за дитиною.
Зобов`язав УМВС України у Хмельницькій області внести зміни у трудову книжку у записі № 6 у графі 2, зазначивши дату заповнення запису, у графі 3 трудової книжки (запис № 6) та у наказі від 22 лютого 2018 року № 3 о/с ліквідаційної комісії УМВС України у Хмельницькій області внести зміни, зазначивши дату, з якої ОСОБА_1 поновлено на займаній посаді, тобто 06 листопада 2015 року, а також зазначивши, що підставою скасування наказу про звільнення та поновлення на займаній посаді діловода Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області є рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2016 року, залишене в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року.
Стягнув з УМВС України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 87 390, 41 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2018 року до 31 серпня 2020 року включно, тобто до дня ухвалення судового рішення про поновлення на посаді, без урахування обов`язкових податків та зборів.
Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді діловода Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області з 24 квітня 2018 року.
В іншій частині позову відмовив.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що у статті 184 КЗпП України міститься пряма заборона на звільнення перелічених у цій статті працівників протягом встановлених строків, яка означає, що вони взагалі не можуть бути кандидатами на звільнення, мають суб`єктивне право залишитися на роботі (крім випадків повної ліквідації підприємства) і питання про їх звільнення, якщо підприємство не ліквідовується, не може ставитися взагалі. Якщо підприємство ліквідується, допускається звільнення таких працівників з обов`язковим працевлаштуванням. Також суд врахував, що новостворене ГУНП в Хмельницькій області з відповідними структурними підрозділами в розумінні норм цивільного, господарського та трудового законодавства є фактично правонаступником УМВС України в Хмельницькій області, оскільки функції та завдання новоствореного органу - Національної поліції кореспондуються з функціями та завданнями міліції, а отже до цього новоствореного органу переходять всі права та обов`язки останнього, у тому числі здійснення обов`язкового працевлаштування жінок у період перебування у відпустці по догляду за дитиною. Тож встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) із працевлаштування працівників ліквідованої установи. Крім того, Деражнянський РВ УМВС України в Хмельницькій області та УМВС України в Хмельницькій області на час звільнення позивача з посади не ліквідовані (перебувають в стані припинення), процедура ліквідації не завершена та ці установи не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому звільнення позивача з займаної посади є незаконним.
Постановою від 31 березня 2021 року Хмельницький апеляційний суд скасував рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 серпня 2020 року в частині задоволених позовних вимог і в частині допущення рішення до негайного виконання та ухвалив в цій частині нове рішення.
Відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним і скасування наказу від 23 квітня 2018 року в частині звільнення; поновлення на посаді діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України у Хмельницькій області; зобов`язання УМВС України у Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області здійснити звільнення ОСОБА_1 із зазначеної посади відповідно до вимог законодавства про працю з обов`язковим працевлаштуванням в Деражнянському ВП ГУНП в Хмельницькій області на посаді діловода, аналогічній попередній та тій, яку вона обіймала станом на 06 листопада 2015 року в Деражнянському РВ УМВС України у Хмельницькій області, у зв`язку з виходом з декретної відпустки по догляду за дитиною; зобов`язання УМВС України в Хмельницькій області внести зміни у трудовій книжці в записі № 6 та у наказі від 22 лютого 2018 року № 3 о/с; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Здійснив розподіл судових витрат, а саме стягнув з ОСОБА_1 на користь УМВС України у Хмельницькій області 5 286, 00 грн судового збору; ГУНП в Хмельницькій області - 1 057, 20 грн судового збору; держави - 2 819, 20 грн судового збору.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ГУНП в Хмельницькій області є новоствореною з 07 листопада 2015 року юридичною особою і не є правонаступником УМВС України в Хмельницькій області. Суд першої інстанції не врахував факт дотримання УМВС України в Хмельницькій області при проведенні звільнення позивача вимог частини статті 49-2 КЗпП України щодо попередження про майбутнє звільнення через скорочення штатів та ліквідацію установи. Також суд першої інстанції помилково застосував положення частини третьої статті 184 КЗпП України, оскільки на час звільнення позивач не перебувала у декретній відпустці. Суд апеляційної інстанції зазначив, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство, і в цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на новому підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку. На підставі викладеного апеляційний суд зробив висновок про те, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією УМВС України в Хмельницькій області відбулося із дотриманням трудового законодавства, адже УМВС України в Хмельницькій області ліквідовано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», позивач була попереджена про звільнення через скорочення штатів відповідно до закону, при цьому вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника в новоутвореній установі відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» не є обов`язком роботодавця.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначив, що при поданні позову підлягав сплаті судовий збір за три вимоги немайнового характеру та за майнову вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 2 819, 20 грн (704, 80 грн * 4 вимоги). Також врахувавши, що апеляційні скарги підлягають задоволенню в повному обсязі, суд стягнув з позивача на користь відповідачів понесенні ними судові витрати при подачі апеляційних скарг, а саме на користь УМВС в Хмельницькій області - в розмірі 3 171, 60 грн (704, 80 грн * 3 вимоги * 150 %) та на користь ГУНП в Хмельницькій області - в розмірі 1 057, 20 грн (704, 80 грн * 1 вимогу * 150 %).
Ухвалою від 05 квітня 2021 року Хмельницький апеляційний суд виправив арифметичну помилку, допущену в резолютивній частині постанови від 31 березня 2021 року та вказав, що замість суми судового збору «5 286, 00 грн» правильно читати «3 171, 60 грн».
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 24 травня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, залишити без змін рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 серпня 2020 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:
- оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;
- судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року
у справі № 21-484а14 та від 17 жовтня 2011 року у справі № 21-237а11, від 16 жовтня 2012 року у справі № 21-267а12. Відповідно до зазначених висновків встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи;
- судом апеляційної інстанції не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 808/9137/15 (провадження № К/9901/3807/18) який підтверджує, що оскільки ліквідовано УМВС України в Хмельницькій області з одночасним створенням іншого органу - ГУНП у Хмельницькій області, який виконує повноваження (завдання органу), що ліквідовується, то зобов`язанням роботодавця (держави) є вжиття заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу;
- судом апеляційної інстанції не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі
№ 6-3048цс15. Відповідно до зазначеного висновку власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої
статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо;
- суд апеляційної інстанції, здійснюючи розподіл судових витрат неправильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та безпідставно стягнув судовий збір, оскільки вимоги позову пов`язані із визнанням наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, тому ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
УМВС України в Хмельницькій області у червні 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року - без змін.
ГУНП в Хмельницькій області у червні 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 27 травня 2021 року Верховний Суд поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, відкрив касаційне провадження у справі.
Ухвалою від 08 липня 2021 року Верховний Суд зупинив виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження у справі в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь УМВС України в Хмельницькій області судового збору у розмірі 3 171, 60 грн та на користь ГУНП в Хмельницькій області судового збору у розмірі 1 057, 20 грн. Ухвалою від 08 липня 2021 року Верховний Суд залишив без розгляду доповнення до касаційної скарги.
Ухвалою від 24 травня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України), відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що наказом УМВС України в Хмельницькій області від 23 вересня 2011 року № 307 о/с ОСОБА_2 призначено на посаду старшого інспектора канцелярії Деражнянського РВ УМВС в Хмельницькій області з 19 вересня 2011 року.
Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 18 жовтня 2012 року № 244 о/с внесено зміни в облікові документи ОСОБА_2 , яку надалі вважати за прізвищем ОСОБА_1 .
Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 24 квітня 2013 року № 98 о/с ОСОБА_1 призначено з 15 квітня 2013 року на посаду діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України з одночасним звільненням з посади старшого інспектора канцелярії цього ж відділу в зв`язку з оргштатними змінами.
Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 28 листопада 2013 року № 317 о/с ОСОБА_1 в період з 27 серпня до 30 грудня 2013 року надано оплачувану відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами.
Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 20 січня 2014 року № 6 о/с ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року до 22 жовтня 2016 року надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 06 листопада 2015 року № 310 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області згідно пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників.
Рішенням від 08 червня 2016 року у справі № 673/544/16-ц, яке набрало законної сили 27 листопада 2017 року, Деражнянський районний суд Хмельницької області визнав протиправним та скасував наказ УМВС України в Хмельницькій області від 06 листопада 2015 року № 310 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області, із займаної посади згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Поновив ОСОБА_1 на посаді діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області з 07 листопада 2015 року.
Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 22 лютого 2018 року № 3 о/с «По особовому складу» скасовано пункт наказу УМВС України в Хмельницькій області від 06 листопада 2015 року № 310 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області та поновлено її на посаді діловода Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області.
Відповідно до заяви позивача від 22 лютого 2018 року, адресованої голові ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, ОСОБА_1 просила продовжити їй відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку без збереження заробітної плати з 23 жовтня 2016 року до 22 жовтня 2018 року.
Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 23 лютого 2018 року № 4 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду до 22 жовтня 2018 року.
23 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою на ім`я голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, в якій зазначила, що вона бажає вийти з декретної відпустки на роботу з 23 квітня 2018 року та просила вирішити питання про її працевлаштування з 23 квітня 2018 року на посаді діловода Деражнянського ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Згідно з наказом УМВС України в Хмельницькій області від 23 квітня 2018 року № 6 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 , діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області, вважати такою, що приступила до виконання службових обов`язків після виходу з відпустки по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 23 квітня 2018 року. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України звільнено у зв`язку із ліквідацією з 24 квітня 2018 року ОСОБА_1 , діловода канцелярії Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області.
Право, що підлягає застосуванню до спірних відносин
У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно із статтею 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 частини першої статті 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
В оцінці правомірності звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджено його за два місяці про наступне вивільнення.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується.
Реорганізація - це інша форма припинення юридичної особи. Під час реорганізації юридична особа теж припиняється, однак всі її права й обов`язки у порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. Реорганізація може здійснюватися злиттям, приєднанням, поділом та перетворенням юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, серед яких Головне управління Національної поліції, та ліквідовані як юридичні особи територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, тобто Управління Міністерства внутрішніх справ.
Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1388 «Про організаційно-штатні питання», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України», від 23 вересня 2015 року № 751 «Про ліквідацію територіального органу Міністерства внутрішніх справ» та від 13 жовтня 2015 року № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» наказано вважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС.
Отже, була розпочата процедура ліквідації Управління МВС України в Хмельницькій області як юридичної особи, якій передувало скорочення всіх штатів УМВС України та його структурних підрозділів, у тому числі і Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області.
ГУНП в Хмельницькій області є новоствореною з 07 листопада 2015 року юридичною особою і не є правонаступником УМВС України в Хмельницькій області.