ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 927/636/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В, Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
прокуратури - Янківський С.В. (посвідчення),
позивача - не з`явився,
відповідача - Майборода А.Л. (довіреність від 15.12.2021 №007.2Др-35-1221),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"
на рішення господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022
за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 107 852,83 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Керівник Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі позивача - Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - Рада, позивач) звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - ТОВ "Чернігівгаз Збут", відповідач) про:
- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни від 03.03.2020 №2 (далі - додаткова угода №2) до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.02.2020 №41 AB 147-1129-20 (далі - договір), укладеної між Радою та ТОВ "Чернігівгаз Збут";
- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни від 25.03.2020 №3 (далі - додаткова угода №3) до договору, укладеної між Радою та ТОВ "Чернігівгаз Збут";
- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни від 24.04.2020 №4 (далі - додаткова угода №4) до договору, укладеної між Радою та ТОВ "Чернігівгаз Збут";
- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни від 16.10.2020 №б/н (далі - додаткова угода №5) до договору, укладеної між Радою та ТОВ "Чернігівгаз Збут";
- визнання недійсною додаткової угоди щодо зміни ціни від 02.11.2020 №б/н (додаткова угода №6) до договору, укладеної між Радою та ТОВ "Чернігівгаз Збут";
- визнати недійсною додаткову угоду щодо зміни ціни від 17.11.2020 №б/н (далі - додаткова угода №7) до договору, укладеної між Радою та ТОВ "Чернігівгаз Збут";
- стягнути з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь Ради безпідставно отримані кошти у розмірі 107 852,83 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні додаткових угод №2 - №7 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів сторонами оспорюваних угод було всупереч положенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення на 77% при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
1.3. Звертаючись до суду з позовом прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди укладені внаслідок недобросовісних дій з боку відповідача та на вкрай невигідних для Ради умовах. Оспорювані додаткові угоди є нікчемними згідно зі статтями 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" і, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 107 852,83 грн (вартість недопоставленого товару) відповідно до положень частини першої статті 670 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) .
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 зі справи №927/636/21 (суддя Шморгун В.В.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь Ради 107 852,83 грн; стягнуто з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь прокуратури 7 945,00 грн судового збору; стягнуто з Ради на користь прокуратури 7 945,00 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 зі справи №927/636/21 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.), рішення господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 залишено без змін.
2.3. Рішення та постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що додаткові угоди №2, №3, №4, №5, №6, №7 до договору є нікчемними в силу статей 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі". Визнання додаткових угод до договору недійсними, в силу їх невідповідності вимогам вищезазначеного закону, не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків. У частині позовних вимог про стягнення грошових коштів суд зазначив, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ, шляхом укладання спірних додаткових угоди з порушенням законодавства, мало місце недоотримання позивачем товару на суму 107 852,83 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
2.4. Зокрема, суд зауважив, що позивач і відповідач помилково сприймають положення частини четвертої статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару, оскільки судом першої інстанції встановлено збільшення ціни за 1 куб. м газу з 4,999 грн до 8,85360 грн, тобто на 77% відсотків, що призвело до нівелювання результатів відкритих торгів, а держава була змушена оплачувати газ за ціною вищою аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів. Крім того відповідачем не доведено факт коливання ціни на газ за певні періоди дії договору. Відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому сторони мали б закласти певну формулу і порядок перерахунку ціни та визначити які документи можуть підтверджувати таке коливання. Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник би розумів, що ціна може бути перерахована. Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах, а Рада як сторона договору розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - скаржник) 03.02.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить: скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 02.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 зі справи №927/636/21; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга ТОВ "Чернігівгаз Збут" подана підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.
4.1.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що судами попередніх інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: не досліджено зібрані у справі докази; неправильно застосовано статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", статтю 1311 Конституції України, статтю 53 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.
4.1.3. Також скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 і врахованого судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, щодо застосування частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в частині невідповідності додаткових угод, які є недійсними в силу закону (нікчемними) та врахування висновків в частині застосування частини першої статті 670 ЦК України, а також стягнення з ТОВ "Чернігівгаз Збут" 107 852,83 грн за товар, який не був ним поставлений. ТОВ "Чернігівгаз Збут" зазначає, що викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висновки потребують видозміни, зокрема модифікації певним чином з урахуванням обставин справи №927/636/21.
4.1.4. Необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, зробленого у справі №927/491/21, обґрунтовано тим, що під час розгляду справи №927/636/21 судами попередніх інстанцій, зважаючи на виконання зобов`язань за договором сторонами та постачання природного газу щомісяця протягом дії договору, не було встановлено кількості недопоставленого товару (того обсягу якого дійсно не вистачило Раді з урахуванням зміни ціни) за договором. Радою сплачено лише за фактично спожитий обсяг природного газу, а не обсяг, який був запланований у договорі, зокрема у пункті 1.3 договору. Позивач протягом дії договору не відмовлявся від переданого йому природного газу і добровільно сплатив його вартість у повному обсязі. Протягом дії договору вимога від позивача щодо передачі йому газу в обсязі визначеному у договорі не надходила, що у свою чергу виключає застосування частини першої статті 670 ЦК України до спірних правовідносин. На думку скаржника, за спірним договором відбулося повне виконання постачальником договірних зобов`язань щодо постачання природного газу в період дії договору та у межах фактичної потреби Ради.
4.1.5. Збільшення ціни товару за додатковими угодами не пов`язане з фактичним меншим споживанням природного газу споживачем та не є наслідком зменшення обсягу закупівлі, що свідчить про неправильне застосування судами частини першої статті 670 ЦК України та необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові у справі №927/491/21 (з урахуванням відсутності фактів недопоставки товару та виконання договору в межах суми бюджетних асигнувань), задля усунення неточного, незрозумілого тлумачення норм частини першої статті 670 ЦК України, викладеного у згадуваній постанові Верховного Суду.
4.1.6. Суди попередніх інстанцій не врахували, що чинним законодавством не регламентовано та не визначено, якими саме документами може підтверджуватись коливання ціни товару на ринку, не визначено ані форму ані, зміст таких документів. Висновки судів попередніх інстанцій в цій частині суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 29.03.20019 зі справи №826/6926/17. Поряд з тим матеріалами справи підтверджуються обставини, що внесення змін до договору про закупівлю було обґрунтованим та документально підтвердженим. Суди не належним чином оцінили довідки ДП "Держзовнішінформ", висновки "Української Енергетичної Біржі" та висновки Львівської Торгово-Промислової палати з аналізу яких вбачається, що відбувалось коливання ціни природного газу в бік збільшення.
4.1.7. Суди попередніх інстанцій також залишили поза увагою принцип свободи договору, закріплений статтями 3, 627 ЦК України, а також статтю 12 Закону України "Про ринок природного газу". За твердженням скаржника, вказані положення законодавства дають можливість сторонам вносити зміни до договору та самостійно погоджувати ціну або збільшувати її у граничних розмірах, визначених законом.
4.1.8. Суд першої інстанції неправильно застосував приписи частини дев`ятої статті 129 ГПК України, які можуть бути застосовані лише за наявності одночасно у сукупності таких умов: вирішення судом спору по суті та встановлення судом обставин або щодо зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Натомість у рішенні суд першої інстанції зазначено, що "визнання додаткових угод до договору недійсними, в силу їх невідповідності вимогам частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону та не породжує будь- яких правових наслідків", вказані висновки, на думку скаржника, підтверджують факт обрання неналежного способу захисту саме прокурором, внаслідок чого останнім і було зайво сплачено судовий збір у розмірі 13 620,00 грн. Отже, за результатами вирішення спору, суд першої інстанції відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 129 ГПК України мав би стягнути з відповідача та позивача на користь прокуратури судовий збір у розмірі по 1 135,00 грн, сплачений прокурором лише за майнові вимоги. Натомість судом першої інстанції не враховано, що в частині шести немайнових вимог (про визнання додаткових угод недійсними) суд відмовив у задоволенні позову, а отже у даному випадку судовий збір не має покладатися на відповідача. Крім того скаржник стверджує, що Законом України "Про Судовий збір" не передбачено сплату судового збору за вимоги про визнання нікчемними додаткових угод.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5. Касаційний розгляд справи
5.1. У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.06.2022, який наявний у матеріалах справи.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. У січні 2020 року Радою проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) 09120000-6 газового палива (природного газу). Згідно з інформацією з електронної системи публічних закупівель Prozorro (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-15-002714-с) предметом закупівлі є газове паливо за кодом CPV за ДК 021:2015:09120000-6 (природний газ), кількістю 63 000,00 м куб., зі строком поставки 31.12.2020.
6.2. В електронній системі публічних закупівель Prozorro (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-15-002714-с) міститься інформація про те, що переможцем відкритих торгів є ТОВ "Чернігівгаз Збут" із пропозицією закупівлі 314 937,00 грн з ПДВ.
6.3. Згідно з тендерною пропозицією відповідач взяв на себе зобов`язання постачати газове паливо (природний газ) в обсязі 63 000,00 куб м за ціною за 1 куб. м 6,1 грн з ПДВ загальною вартістю 314 937,00 грн. Учасник також погодився дотримуватися умов даної тендерної пропозиції протягом 90 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій. Гарантійним листом відповідач гарантував формування своєї цінової пропозиції за середньо ринковими цінами на газ природний на дату подання тендерної пропозиції та протягом усього строку дії договору про закупівлю.
6.4. Судами встановлено, що за результатами проведеної процедури закупівлі 21.02.2020 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - постачальник) та Радою (далі - споживач) укладено договір на постачання природного газу №41АВ147-1129-20., відповідно до умов якого постачальник зобов`язався постачати газове паливо за кодом CPV за ДК 021:2015-09120000-6 (газ природний) споживачеві, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
6.5. У відповідності до пунктів 1,2 1,3 договору річний плановий обсяг постачання газу до 63 000,00 куб.м. Місячні планові об`єми постачання газу:, лютий 13 000,00 куб.м, березень 12 000,00 куб.м, квітень 5 000,00 куб.м, жовтень 7 000,00 куб.м, листопад 12 000,00 куб.м, грудень 14 000,00 куб.м.
6.6. Згідно з пунктом 3.2 договору ціна 1 куб. м газу складає 4,81037 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Вартість послуги доступу до потужності (тимчасовий тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для акціонерного товариства "Укртрансгаз", затверджений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001) за 1 куб.м 0,18663 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Разом до сплати за 1 куб.м 4,999 грн, в т.ч. ПДВ 20%.
6.7. Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що загальна сума договору складає 314 937,00 грн, в т.ч. ПДВ-20%. Ціна, зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 3.4 договору).
6.8. Пунктом 3.7 договору передбачено, що загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою НКПРЕКП від 30.09.2015 №2493.
6.9. Цей договір набирає чинності з моменту підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу, за умови включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.02.2020 по 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Дія договору продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (пункти 11.1, 11.2 договору).
6.10. Будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємною частиною (пункти 11.5, 11.6 договору).
6.11. У пункті 11.7 договору сторони погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% в разі коливання такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару); зміни ціни в зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких податків та зборів; зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі, в разі встановлення в договорі порядку зміни ціни.
6.12. У подальшому сторонами договору укладено шість додаткових угод до договору, зокрема:
- 03.03.2020 додаткову угоду №2 (зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 57 272,00 куб.м, ціну 1000 куб. м газу збільшено до 5,4989 грн у т.ч. ПДВ-20%, загальна сума договору зменшена до 314 933,00 грн);
- 25.03.2020 додаткову угоду №3 (зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 52 907,00 куб.м, ціну 1000 куб. м газу збільшено до 6,04879 грн у т.ч. ПДВ-20%, загальна сума договору зменшена до 314 932,20 грн);
- 24.04.2020 додаткову угоду №4 (зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 49 447,00 куб.м, ціну 1000 куб. м газу збільшено до 6,65366 грн у т.ч. ПДВ-20%, загальна сума договору зменшена до 314 931,85 грн);
- 16.10.2020 додаткову угоду №5 (зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 46 461,79 куб.м, ціну 1000 куб. м газу збільшено до 7,31836 грн у т.ч. ПДВ-20%, загальна сума договору зменшена до 314 931,84 грн);
- 02.11.2020 додаткову угоду №6 (зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 43 736,34,00 куб.м, ціну 1000 куб. м газу збільшено до 8,04946 грн у т.ч. ПДВ-20%, загальна сума договору зменшена до 314 931,82 грн);
- 17.11.2020 додаткову угоду №7 (зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 41 433,48 куб.м, ціну 1000 куб. м газу збільшено до 8,85360 грн у т.ч. ПДВ-20%, загальна сума договору зменшена до 314 931,74 грн);
- 22.01.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Радою укладено додаткову угоду б/н щодо продовження строку дії до договору, відповідно до якої сторони: доповнили пункт 1.3 договору новим абзацом "Планові обсяги постачання газу на 2021 рік по місяцях січень 4000,00, лютий 1000,00, березень 1362,25"; змінили ціну з 01.01.2021 за1 куб.м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності до 9,90 грн, за 1 куб.м, в т.ч. ПДВ-20%; збільшили суму договору на 2021 рік, відповідно до затверджених видатків, на 62 986,28 грн, що не перевищує 20 % від суми договору; погодили, що дана угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2021 по 31.03.2021 в частині постачання газу, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
6.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що при укладенні додаткових угод №2-7 загальна вартість товару за договором у сторону збільшення не змінювалась, водночас кожного разу зменшувався обсяг газу, який має бути поставлено відповідно до договору (з 63 000,00 куб. м він був зменшений до 41 433,48 куб.м) та, відповідно, на 77% збільшилась договірна ціна за 1 куб.м газу (з 4,999 грн до 8,85360 грн).
6.14. У листах з пропозиціями про збільшення ціни на газ ТОВ "Чернігівгаз Збут" посилалося на довідки ДП "Держзовнішінформ" від 17.03.2020 №232/2020, від 14,04.2020 №232/36, від 04.11.2020 №122/193 та довідки Львівської Торгово-Промислової палати від 25.09.2020 №19-09/883, від 06.10.2020 №19-09/922, якими підтверджено збільшення ринкової ціни на газ.
6.15. Сторони договору підписали акти передачі-приймання природного газу:
- акт приймання-передачі природного газу від 24.02.2020 №ЧРЗ80000576 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за лютий 2020 року в обсязі 9258,46 куб. м на загальну суму 50 911,34 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 10.04.2020 №ЧРЗ80002806 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за березень 2020 року в обсязі 5588,61куб. м на загальну суму 33 804,32 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 13.05.2020 №ЧРЗ80004239 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за квітень 2020 року в обсязі 1486,8куб.м на загальну суму 9892,67 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 11.06.2020 №ЧРЗ80004910 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за травень 2020 року в обсязі 100,83 куб.м на загальну суму 741,85 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 16.06.2020 №ЧРЗ80004893 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за травень 2020 року в обсязі 17,26куб.м на загальну суму 114,84 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 15.07.2020 №ЧРЗ80005610 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за червень 2020 року в обсязі 7,42 куб.м на загальну суму 49,37грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 17.08.2020 №ЧРЗ80006006 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за липень 2020 року в обсязі 2,00 куб.м на загальну суму 13,31 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 16.09.2020 №ЧРЗ80006640 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за серпень 2020 року в обсязі 2,74 куб.м на загальну суму 18,23 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 13.10.2020 №ЧРЗ80006946 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за вересень 2020 року в обсязі 91,14 куб.м на загальну суму 606,42 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 17.11.2020 №ЧРЗ80007852 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за жовтень 2020 року в обсязі 1927,46 куб.м на загальну суму 15 515,02 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 15.12.2020 №ЧРЗ80008113 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за листопад 2020 року в обсязі 8947,81куб.м на загальну суму 79 220,33 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 23.12.2020 №ЧРЗ80009424 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за грудень 2020 року в обсязі 9222,033 куб.м на загальну суму 81 648,19 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 23.12.2020 №ЧРЗ80009423 за яким відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за грудень 2020 року в обсязі 4872,334 куб.м на загальну суму 43 137,70 грн.
6.16. Згідно з платіжними дорученнями від 19.03.2020 №877, від 19.03.2020 №876, від 14.04.2020 №103, від 14.04.2020 №104, від 14.05.2020 №314, від 14.05.2020 №315, від 17.06.2020 №558, від 15.07.2020 №820, від 17.08.2020 №1048, від 17.09.2020 №1410, від 15.10.2020 №1794, від 18.11.2020 №2204, від 18.11.2020 №2205, від 16.12.2020 №2566, від 16.12.2020 №2567, від 23.12.2020 №2781, від 23.12.2020 №2782 позивач перерахував відповідачу кошти за поставлений природний газ в об`ємі 41 424,067 куб.м на загальну суму 314 931,74 грн.
6.17. Звертаючись до суду з позовом у даній справі прокурор вказував на те, що необхідність звернення з даним позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави саме у зв`язку з нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Північним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель. Прокурор вважає, що укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що у свою чергу створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
6.18. Прокурор протягом квітня - травня 2021 року листувався з Північним офісом Держаудитслужби та Радою щодо проведення прокуратурою перевірки дотримання сторонами процедури закупівель під час укладення оскаржуваних додаткових угод.
6.19. Прокурор направив 08.06.2021 повідомлення Раді в порядку частини четвертої статті 23 Закону "Про прокуратуру" та зауважив про неналежне виконання Радою повноважень щодо захисту державних інтересів, з огляду на виявлені прокурором порушення законодавства під час укладення спірних додаткових угод.
6.20. Також 16.06.2021 з посиланням на те, що укладання додаткових угод №2 - №7 до договору призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі, прокурор звернувся з позовом до суду про визнання таких додаткових угод до договору недійсними та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 107 852,83 грн (вартості недопоставленого товару).
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
8.1. Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями ГПК України та статтею 23 Законом України "Про прокуратуру".
8.2. Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
8.3. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
8.4. Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
8.5. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
8.6. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
8.7. Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
8.8. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
8.9. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
8.10. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
8.11. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
8.12. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
8.13. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
8.14. Судами встановлено, що в обґрунтування підстав для звернення з цим позовом, прокурор посилається на порушення економічних інтересів держави щодо ефективного використання коштів місцевого бюджету, яке зумовлене укладенням між Радою та ТОВ "Чернігівгаз Збут" додаткових угод від 03.03.2020 №2, від 25.03.2020, №3, від 24.04.2020 №4, від 16.10.2020 №5, від 02.11.2020 №6 та від 17.11.2020 №7 до договору без дотримання вимог законодавства. Прокурор зазначає про невжиття Північним офісом Держаудитслужби, як органом державного фінансового контролю, і Радою, як органом місцевого самоврядування та замовником послуг, самостійно заходів, направлених на захист законних інтересів держави, зокрема, щодо оскарження в судовому порядку додаткових угод до договору, укладеного за результатами публічної закупівлі.