ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/16144/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
представника позивача - Мунька О.М.,
представника відповідача - Колосюка С.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Чебикіна С.О.)
від 10.02.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Руденко М.А., суддів - Корсак В.А., Кропивна Л.В.)
від 23.11.2021
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
до Національного банку України
про відшкодування шкоди 4 545 577, 60 грн,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень, суть спору
1. У листопаді 2019 року позивачі звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної акціонерам органом державної влади у розмірі 4 545 577,60 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття неправомірного рішення, а саме розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - Нацкомфінпослуг) , від 22.11.2016 № 2907 "Про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - ПрАТ "СТ "Іллічівське"), яке визнано протиправним розпорядженням Державної регуляторної служби України від 13.02.2017 №35, позивачам, які були акціонерами ПрАТ "СТ "Іллічівське" були завдані збитки у зв`язку із знеціненням їх акцій.
Розмір заявлених на підставі статей 22, 1173, 1174 ЦК України збитків складається з ціни акцій ПрАТ "СТ "Іллічівське", яку кожен з позивачів заплатив при придбанні акцій, та які кожен з позивачів, відповідно, втратив у зв`язку з прийняттям 22.11.2016 неправомірного рішення про анулювання ліцензії ПрАТ "СТ "Іллічівське".
3. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність всіх складових елементів цивільно-правової відповідальності. Відповідно до аудиторського звіту Приватної аудиторської фірми "Олександр і К" накопичення збитків ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" від його діяльності у сумі 79 266,0 тис. грн, які призводили до знецінення його акцій відбувалось ще з початку 2015 року, що не могло стати наслідком анулювання в листопаді 2016 року ліцензії.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 02 серпня 2016 року між ОСОБА_1 (покупець) та ПрАТ "Ілліч-Сталь" (продавець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ 2325-ТС, за яким продавець передав у власність покупця цінні папери (акції ПрАТ "СТ "Іллічівське") в кількості 2 537 штук вартістю 422 422,40 грн за весь пакет цінних паперів.
5. Також 02 серпня 2016 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та ПрАТ "Ілліч-Сталь" (продавець) були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів, за яким продавець зобов`язується передати у власність кожного покупця цінні папери (акції ПрАТ "СТ "Іллічівське") в кількості 2 730 штук вартістю 454 557,76 грн за весь пакет цінних паперів.
6. Платіжними дорученнями за серпень 2016 року, які містяться в матеріалах справи підтверджується факт оплати позивачами (покупцями) за придбані акції.
7. Відповідно до звіту незалежного аудитора ПрАТ "Аудиторська фірма "Де Візу" щодо річної фінансової звітності ПрАТ "СТ "Іллічівське" станом на 31 грудня 2015 року вих.№121/1 від 22.04.2016 року підтверджується факт знецінення акцій товариства в результаті дій керівництва компанії та її власників.
8. У жовтні 2016 року Нацкомфінпослуг провело позапланову виїзну перевірку ПрАТ "СТ "Іллічівське", за результатами якої складено акт перевірки від 11.10.2016 року та видано розпорядження від 13.10.2016 року №2563 про усунення порушень в сфері фінансових послуг.
9. 22 листопада 2016 року за результатами проведеної позачергової перевірки у жовтні 2016 року було прийнято розпорядження №2907 "Про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності ПрАТ "СТ "Іллічівське".
10. Позивачі не оскаржували це розпорядження та неправомірність дій Нацкомісії в судовому порядку, звернулись зі скаргою Експертно - апеляційної ради з питань ліцензування Державної регуляторної служби України (надалі - ДРС) на розпорядження про анулювання ліцензій
11. 13 лютого 2017 року ДРС видала розпорядження №35, яким було зобов`язано Нацкомфінпослуг скасувати своє розпорядження.
12. У розпорядженні було встановлено порушення Нацкомфінпослуг вимог пункту 3 частини другої статті 6, частини другої статті 9, частини сьомої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" при прийнятті розпорядження від 18.11.2016 (відсутність правових підстав для здійснення заходів контролю та прийняття рішень за їх результатами, за відсутності затверджених Кабінетом Міністрів України Ліцензійних умов на провадження страхової діяльності на момент здійснення планових заходів контролю).
13. Доказів скасування та виконання цього розпорядження матеріали справи не містять.
14. Згідно з протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ "СТ "Іллічівське" від 30.11.2016 у зв`язку з встановленням обставин щодо невідповідності фінансового стану товариства реальним показникам, на вирішення загальних зборів акціонерів товариства було винесено питання додаткового фінансового інвестування товариства у розмірі 200 000 000,00 грн шляхом розміщення додаткових акцій товариства чи шляхом внесків акціонерів та підвищення номінальної вартості акцій. Однак жоден з запропонованих варіантів докапіталізації не набрало достатньої кількості голосів для прийняття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
15. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, у позові відмовлено повністю.
16. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:
- у спірних правовідносинах Національний банк України є суб`єктом відповідальності у розумінні статей 1173, 1174 ЦК України;
- наданими позивачами документами підтверджується факт знецінення акцій Товариства в результаті дій керівництва компанії та її власників, які передували прийняттю відповідачем 22.11.2016 року рішення про анулювання ліцензії ПрАТ "СТ "Іллічівське";
- позивачі не довели, що до винесення розпорядження про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності ПрАТ "СТ "Іллічівське" вартість їх акцій становила по 454 557,76 грн у кожного позивача, а також не довели, що саме після винесення вищевказаного розпорядження (після 22.11.2016) вартість належних їм акцій стала дорівнювати нулю;
- рішення експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків, є обов`язковими до розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, та що закон не встановлює таких наслідків прийняття розпорядження спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування про задоволення апеляції за результатом розгляду скарги, як визнання рішення про анулювання ліцензії неправомірним, нечинним, скасованим, тощо, або визнання дій органу ліцензування щодо прийняття такого рішення незаконними. Натомість суб`єкт господарювання у разі порушення його прав, внаслідок неправомірного анулювання ліцензії, наділений правом звернутися за захистом у загальному порядку до суду, адже законом чітко внормовано, що рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено до суду;
- позивачі не довели наявності всіх елементів складу господарського правопорушення в діях відповідача;
- у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відмовлено, оскільки питання вартості акцій станом на дату подання до суду не входить до предмета доказування у даній справі;
- висновок №4 експертного економічного дослідження Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту від 26.06.2019 слід відхилити, оскільки останній є експертним економічним дослідженням, а не висновком експерта, про що зазначено в тексті висновку. У висновку не вказано, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Окрім того, такий висновок може підтверджувати розмір збитків, завданих саме ПрАТ "СТ "Іллічівське", а не позивачам (акціонерам) у цій справі;
- висновок судового експерта Семенюка О.П. №2935 від 11.02.2020 слід відхилти, як неповний та такий, що може підтвердити факт понесення позивачем шкоди, оскільки відповідно до рецензії він є економічно, документально та нормативно необґрунтованим, наданим з порушенням методики проведення судових експертиз та без проведення необхідного для надання висновку з поставлених питань дослідження документів. Відповідно до рішення Міністерства юстиції України про притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності дослідницька частина висновку малоінформативна, не містить повного аналізу дослідження документів та розрахунків, судовий експерт не уточнив період, який ним досліджувався, що впливає на обґрунтованість зроблених експертом висновків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. У касаційній скарзі позивачі просять судові рішення попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
18. Скаржники визначають підставою касаційного оскарження судових рішень пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
19. В обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржники зазначають, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини 2 статті 4, частини 8 статті 5, частини 5 статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", а також беручи до уваги відсутність з даного приводу правового висновку Верховного Суду є необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики щодо статей 4, 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" в частині наявності в Державної регуляторної служби України повноваження встановлювати неправомірність рішення Нацкомфінпослуг про анулювання ліцензії за результатами розгляду апеляції суб`єкта ліцензування на таке рішення.
20. Окрім того скаржники визначають, що суди порушили норми статті 99 ГПК України та необґрунтовано відмовили в задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи внаслідок чого позбавлено права позивачів на доведення належними доказами розміру знецінення їх акцій, що є підставою для касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство