ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/4014/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
прокурор - Шелест М.В.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач-1 - Кухаревська Н.О.,
відповідач-2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Гарник Л.Л., Остапенко О.М.)
у справі №910/4014/16
за позовом Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала"
до 1) Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, 2) Державної казначейської служби України,
за участю Прокуратури міста Києва
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. У березні 2016 року Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" (далі - ПП "ВДК "Дім вина "Скала") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Державної казначейської служби України (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.07.2016) про стягнення 1896091,00 грн моральної шкоди та 1151,60 грн збитків.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним порушенням кримінальних справ щодо позивача та його директора, з їх подальшим закриттям у зв`язку з відсутністю в події складу кримінального правопорушення. Позивач зазначив, що систематичні протиправні дії відповідача-1 протягом січня-грудня 2012 року підірвали його імідж та ділову репутацію в очах ділових партнерів та виробників алкогольних напоїв, що, в свою чергу, призвело до зриву проведення з 13.11.2012 по 17.11.2012 міжнародного заходу - фестивалю вина "Україна виноробна "СКАЛА 2012". У зв`язку з незаконним позбавленням позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 18.10.2012 по 18.12.2012 відбувся зрив зазначеного фестивалю та виставки-ярмарку.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
4. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/4014/16 в частині задоволених позовних вимог змінено; абзац 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 викладено в такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "ВДК "Дім вина "Скала" 1151,60 грн"; постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 в частині позовних вимог про стягнення 1300000,00 грн грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив ділової репутації (гудвіл) та 691200,00 грн грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 залишено без змін.
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. Судове рішення мотивовано тим, що складова заявленої до стягнення шкоди завданої через підрив ділової репутації (гудвіл) у розмірі 1300000,00 грн та шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності у розмірі 691200,00 грн не підпадає під визначення гудвіл.
7. Оскільки позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачами, за захистом яких він звернувся до суду з позовом, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 змінено та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "ВДК "Дім вина "Скала" 150000,00 грн завданої шкоди через підрив іміджу, знищення престижу та підрив довіри до діяльності. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у справі №910/4014/16 залишено без змін.
9. Господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, конфлікт позивача з відповідачем-1 набув широкого розголосу та став відомим широкому колу осіб, так як позивач був змушений звертатися до всіх гілок влади України і до Генерального прокурора України, Верховної Ради України, Президента України, проводити мирні мітинги під стінами Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва, Адміністрації Президента України, Національного банку України, Верховної Ради України та Дніпровського районного суду міста Києва, а тому вказане може свідчити про підрив іміджу позивача.
10. Судом враховано, що при визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу іміджу, престижу та підриву довіри до юридичної особи.
11. Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, що належить до відшкодування, суд виходив з того, що наведений позивачем розмір не є співмірним завданій йому моральній шкоді, оскільки моральна шкода не може бути засобом отримання доходу. У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі "Перна проти Італії", від 09 лютого 2007 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
12. З урахуванням незаконного порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_1 , який був на той час директором ПП "ВДК "Дім вина "Скала", тривалого проведення досудового слідства, зважаючи на те, що відповідні дії органу державної влади призвели до підриву ділової репутації та престижу ПП "ВДК "Дім вина "Скала" як юридичної особи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим розміром моральної шкоди, який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача складає 150000,00 грн з розрахунку 75000,00 грн (моральна шкода, завдана внаслідок вчинення незаконних дій державного органу внаслідок порушення 19.10.2012 кримінальної справи №54-3708 та проведення досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні) + 75000,00 грн (моральна шкода, завдана внаслідок вчинення незаконних дій державного органу внаслідок порушення 19.10.2012 кримінальної справи №04-33441 та проведення досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні).
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 залишити в силі.
14. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 23, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 75, 77, 80, 236, 269, 282 ГПК України, викладені у постановах від 19.12.2018 у цій справі, від 02.07.2020 у справі №910/11621/16, від 07.07.2021 у справі №755/5051/17.
16. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 23 ЦК України у справах з подібними правовідносинами.
17. Скаржник зауважує, що цей спір вже вирішено по суті рішенням суду у справі №910/23186/16 та відмовлено підприємству у позові про відшкодування моральної шкоди. Зазначене рішення мотивовано тими ж обставинами, якими обґрунтовано і даний спір. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.07.2021 №755/5051/17, Прокуратура м. Києва та Дніпровське РУ ГУ по суті представляють державу Україна у спірних правовідносинах і, відповідачем є саме держава Україна. У справах про відшкодування шкоди державою остання бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого заподіяно шкоду.
18. У цьому зв`язку скаржник зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №910/23186/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2017, ПП "ВДК "Дім вина "Скала" відмовлено у позові до Прокуратури м. Києва про стягнення на користь підприємства моральної шкоди в сумі 1896091,00 грн, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у зв`язку з протиправним порушенням 19.10.2012 та 26.10.2012 кримінальної справи №04-33441 (кримінального провадження від 29.03.2013 №4201311004000307).
19. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури вважає, що не зважаючи на те, що відповідачами у справі №910/23186/16 визначено Прокуратуру міста Києва та Державну казначейську службу України, а у справі №910/4014/16 - Дніпровське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Державну казначейську службу України, та враховуючи тотожність обставин, якими обґрунтовано вимоги про відшкодування моральної шкоди у справах №910/23186/16 та №910/4014/16, фактичним відповідачем у цих справах є держава Україна в особі органу, діяннями якого, на думку позивача, заподіяно таку шкоду. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.07.2021 у справі №755/5051/17 щодо застосування ч. 5 ст. 23 ЦК України про те, що моральна шкода відповідно до вказаної норми відшкодовується одноразово.
20. На думку скаржника, задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції в порушення ст.ст. 75, 236 ГПК України та з неправильним застосуванням ч. 3 ст. 23 ЦК України не врахував, що хоча моральна шкода і стягувалась судовим рішенням у справі №755/3209/16-ц із Дніпровського РУТУ на користь іншого суб`єкта - ОСОБА_1, однак така особа є генеральним директором і власником ПП "ВДК "Дім вина "Скала", від власного імені господарської діяльності не здійснює, у відносинах з партнерами представляє саме вказане підприємство і діє від його імені. Водночас судом у справі №755/3209/16-ц при визначенні розміру відшкодування на користь ОСОБА_1 враховано обставини, якими обґрунтовано і позов у даному спорі.
21. Скаржник вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції тоді як суд апеляційної інстанції прийняв рішення у справі щодо обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, вийшовши при цьому в порушення вказаних норм за межі позовних вимог.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
22. Позивач подав до Верховного Суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що позивачем надано достатньо доказів про те, що внаслідок протиправних дій відповідача-1 позивач не зміг виконати свої зобов`язання перед контрагентами (копія листів від контрагентів у справі), інформації про конфлікт позивача з органами державної податкової служби та відповідачем-1 набули широкого розголосу, стала відома широкому колу осіб, оскільки для захисту порушеного права позивач був змушений звертатись до усіх гілок влади України і до Генерального прокурора України, Верховної Ради України, Президента України, проводити мирні мітинги під стінами Прокуратури м. Києва та Прокуратури Дніпровського району м. Києва, Адміністрації Президента України, Національного банку України, Верховної Ради України, Дніпровського районного суду м. Києва.
23. Дніпровське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві подало відзив на касаційну скаргу з пропуском встановленого ухвалою Верховного Суду від 05.04.2022 строку, зазначивши, що строк було пропущено через те, що представник скаржника перебувала у небезпечній зоні, а саме у місті Києві та Київській області у Бучанському районі. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд вважає, що строк на подання відзиву було пропущено з поважних причин.
24. Доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу по суті є ідентичними поданій касаційній скарзі першого заступника керівника Київської міської прокуратури.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
25. 04.10.2012 працівниками підрозділу Державної податкової служби України та відповідача-1 з метою перевірки інформації про вчинення злочину було здійснено виїзд за адресою місця знаходження торгівельного павільйону з продажу алкогольних напоїв позивача. Під час проведення огляду місця події було виявлено партію алкогольної продукції - горілки ТМ "Білий Налив", об`ємом 0,7 л та 0,5 л в кількості 37 пляшок, яка знаходилася на реалізації у вказаному торгівельному павільйоні та була маркована марками акцизного податку, що викликали сумніви у працівників правоохоронних органів щодо законності виготовлення і походження таких алкогольних напоїв. У зв`язку з цим 10.10.2012 експертам НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві для проведення експертного дослідження була направлена частина алкогольної продукції, виявленої у позивача.
26. 04.10.2012 Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України видано наказ №504 про проведення фактичної перевірки позивача, за наслідками якої встановлено, що позивачем в порушення чинного законодавства здійснювався продаж винних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних цін, встановлених державою.
27. 11.10.2012 Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України видано розпорядження №3034/10/21-213, відповідно до якого позивачу анульовано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
28. 19.10.2012 постановою слідчого відповідача-1 порушено кримінальну справу №04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання в приміщенні торгівельного павільйону позивача, з метою використання при продажі товарів, підроблених марок акцизного збору за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України. В мотивувальній частині вказаної постанови приводом для порушення кримінальної справи зазначено матеріали перевірки від 04.10.2012.
29. 25.10.2012 за наслідками проведення обшуку у позивача на підставі постанови слідчого відповідача-1 вилучено бухгалтерську та кадрову документацію, а також комп`ютерну техніку, про що складено протокол обшуку від 25.10.2012.
30. 26.10.2012 слідчий відповідача-1 виніс постанову в межах справи №04-33441, якою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.199 Кримінального кодексу України.
31. 10.04.2014 постановою старшого слідчого відповідача-1 кримінальне провадження №42013110040000307 закрито у зв`язку з відсутністю у зазначеній події складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України.
32. 23.04.2014 постановою старшого слідчого відповідача-1 кримінальне провадження №42013110040000307 щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України.
33. 31.10.2012 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-13869/12/2670 визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України №504 від 04.10.2012 про проведення фактичної перевірки позивача.
34. 18.12.2012 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-14341/12/2670 визнано протиправним та скасовано розпорядження Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України №3034/10/21-213 від 11.10.2012 про анулювання позивачу ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
35. 22.02.2016 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/30336/15 позивачу відмовлено повністю в позові до відповідача-1, відповідача-2 та Прокуратури Дніпровського району міста Києва про стягнення збитків у сумі 34680,00 грн, з яких 10200,00 грн - кошти, спрямовані на придбання двох системних комп`ютерних блоків та сертифікованого програмного забезпечення та 24480 грн - орендні платежі Науково-виробничій фірмі "Скала" на період відсутності вилученої оргтехніки.
36. 21.04.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду змінено рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/30336/15. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 24480,00 грн завданих збитків та 830,59 грн судових витрат зі сплати судового збору. Разом з тим, апеляційний господарський суд погодився з рішенням місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення коштів, спрямованих на придбання двох системних комп`ютерних блоків та сертифікованого програмного забезпечення у сумі 10200,00 грн.
37. 31.05.2016 Дніпровським районним судом міста Києва прийнято рішення у справі №755/3209/16-ц за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 в особі Комісії з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та відповідача-2 про стягнення 273715,00 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Зазначеним рішенням суду позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури і суду в розмірі 100000,00 грн.
38. 09.02.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/23186/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2017, відмовлено позивачу у позові до Прокуратури міста Києва та відповідача-2 про: 1) стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача моральної шкоди в сумі 1896091,00 грн, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в особі Прокуратури міста Києва, у зв`язку з протиправним порушенням 19.10.2012 та 26.10.2012 кримінальної справи №04-33441 (кримінального провадження від 29.03.2013 року ЄРДР №4201311004000307), протиправним проведенням 25.10.2012 обшуку нежитлового приміщення позивача по вул. Луначарського, 24 у місті Києві, протиправним вилученням під час обшуку, упродовж тривалого строку, власності позивача; 2) стягнення шкоди у вигляді неотриманих доходів внаслідок зриву проведення у 2012-2015 роках Національної спеціалізованої постійно діючої виставки-ярмарку алкогольних напоїв "Україна виноробна "СКАЛА-2012-2015" в сумі 615000,00 грн; 3) стягнення шкоди у вигляді неотриманих доходів (упущеної вигоди) внаслідок фактичного припинення діяльності позивача в період з 18.10.2012 по 18.12.2012 в сумі 513338,58 грн; 4) стягнення витрат у сумі 18000,00 грн за проведення експертизи та оцінки шкоди у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди); 5) зобов`язання Прокуратури міста Києва публічно вибачитись перед позивачем та генеральним директором позивача у спосіб розміщення на офіційному сайті Прокуратури міста Києва відповідної інформації (листа), копію якого надіслати на адресу позивача та генерального директора позивача.
39. 27.03.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6889/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 та постановою Верховного Суду від 20.02.2018, стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь позивача 45353,54 грн упущеної вигоди, 548,09 грн судового збору за подання позовної заяви, 373,40 грн витрат на проведення судової експертизи, 406,36 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 443,30 грн за подання касаційної скарги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому, вимоги позивача у справі №910/6889/13 були мотивовані тими ж підставами та обставинами, що і в цій справі щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 513338,58 грн.
40. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що триваючі протиправні дії відповідача-1 підірвали його імідж та ділову репутацію в очах ділових партнерів та виробників алкогольних напоїв, що призвело до систематичного стресового стану, необхідності позивачеві доводити свою невинуватість, захищати в судах та різних органах виконавчої влади свої інтереси. Як наслідок, позивач не міг виконувати свої зобов`язання перед контрагентами, йому була спричинена значна шкода, оскільки внаслідок обшуку мало місце повне зупинення роботи позивача, позбавлення ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі, розрив ділових відносин, контрактів, недовіра до позивача як ділового партнера з боку виробників алкогольних напоїв та оптових постачальників напоїв тощо.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
41. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПП "ВДК "Дім вина "Скала" 150000,00 грн завданої шкоди через підрив іміджу, знищення престижу та підрив довіри до діяльності позивача як підприємства, оскільки в іншій частині судові рішення не оскаржуються.