Постанова
Іменем України
20 квітня 2022 року
м. Київ
Справа № 756/8815/20
Провадження № 14-218цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В.
розглянула справу за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бондар Артем Васильович, на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича за касаційною скаргою Літвиненка Олексія Вікторовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року та
В С Т А Н О В И Л А:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. (далі - приватний виконавець), у якій просив: визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо відмови у скасуванні арешту грошових коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», призначеному для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 від Публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз» (далі - ПАТ «Донецькоблгаз»); зобов`язати приватного виконавця скасувати арешт грошових коштів на вказаному вище рахунку.
2. Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця вже знаходяться два виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (далі - ТОВ «ТД «Євротрубпласт») грошових коштів за виконавчим листом № 6/756/12/13 від 24 травня 2013 року, виданим Оболонським районним судом міста Києва, та виконавчим листом № 488/1134/13-ц від 15 травня 2015 року, виданим Корабельним районним судом міста Миколаєва. Приватним виконавцем звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 за вказаними вище виконавчими листами, шляхом направлення виконавчих документів за його місцем роботи і розмір відрахувань за ними становить 20 відсотків.
3. Крім того, за місцем роботи із його заробітної плати також утримується 20 відсотків на підставі виконавчого листа № 488/836/2013 від 24 листопада 2014 року, який знаходиться на виконанні у Краматорському міському відділі державної виконавчої служби. Після проведення утримань із заробітної плати заявника за виконавчими провадженнямизалишок заробітної плати перераховується на його картковийрахунок.
4. Постановою приватного виконавця від 24 лютого 2020 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 які знаходяться на картковому рахунку для зарахування йому заробітної плати.
5. ОСОБА_1 вказує, що накладенням арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку для виплати йому заробітної плати, приватний виконавець порушив частину третю статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка передбачає, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі відрахування за кількома виконавчими документами.
6. Заявник звертався до приватного виконавця із заявою про скасування арешту коштів які складають його заробітну плату на його картковому рахунку, однак приватний виконавець цього не зробив. ОСОБА_1 зазначає, що своєю бездіяльністю приватний виконавець порушує його право на оплату праці та позбавляє засобів до існування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. 01 березня 2021 року ухвалою Оболонського районного суду міста Києва скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо залишення арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку ОСОБА_1 . Зобов`язано приватного виконавця скасувати арешт грошових коштів із заробітної плати ОСОБА_1 .
8. Задовольняючи вимоги скаржника у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що після здійснення відрахувань із заробітної плати боржника приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови про накладення арешту на всі кошти боржника, які знаходяться на його картковому рахунку, оскільки такі дії приватного виконавця порушують право боржника на отримання заробітної плати та позбавляють останнього засобів до існування.
9. 29 квітня 2021 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу приватного виконавця Літвиненка О. В. залишено без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року без змін.
10. Апеляційний суд, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, погодився з висновками, що накладення приватним виконавцем арешту на усі грошові кошти із заробітної плати боржника, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому виключно для виплати заробітної плати, після здійснення відрахувань із заробітної плати за кількома виконавчими документами є неправомірним. Крім того, апеляційний суд вважав, що приватний виконавець повинен був зняти накладений ним арешт на заробітну плату, оскільки ОСОБА_1 надав документи, які підтверджують надходження на його картковий рахунок виключно коштів із заробітної плати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. 14 травня 2021 року приватний виконавець Літвиненко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.
12. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 756/1927/16, в якому зазначено, що, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, які містяться на рахунку зі спеціальним чи обмеженим режимом використання та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Оскільки документального підтвердження того, що рахунок для виплати заробітної плати боржнику є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, виконавцю не надано, помилковим є висновок судів про наявність підстав для скасування постанови приватного виконавця про накладення арешту на кошти із заробітної плати боржника.
13. Також приватний виконавець вважає, що суди при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15, в якому зазначено, що кошти після зарахування на рахунок отримувача є власністю останнього та втрачають свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набувають статус вкладу.
Позиція інших учасників справи
14. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Зупинено дію ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частинами третьою та п`ятою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме: у зв`язку з необхідністю відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, та розв`язання виключної правової проблеми з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
17. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/20 (провадження № К/9901/18373/20), від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20 (провадження № К/9901/32604/20).
18. У зазначених вище справах суди дійшли висновку, що державний/приватний виконавець, виконуючи рішення суду, може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім коштів, що перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частин другої - четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII, зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання в разі знаходження коштів на рахунку, накладення арешту на який заборонено.
19. Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас у разі ненадходження виконавцю документів щодо такого підтвердження у останнього відсутні підстави для зняття арешту з грошових коштів, які знаходяться на рахунку, призначеному для виплати заробітної плати.
20. Разом з тим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, направляючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивує свою ухвалу необхідністю відступити від такого висновку касаційних судів, оскільки державний/приватний виконавець перед накладенням арешту на кошти, які розміщені на банківських рахунках, зобов`язаний самостійно пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку, а накладення такого арешту не повинне ставитись у залежність від повідомлення банку про наявність таких обмежень. Накладення арешту на усі грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, який використовується для виплати особі заробітної плати, призводить до порушення конституційних прав особи та позбавляє його коштів для існування, а тому у будь - якому випадку є незаконним.
21. Крім того, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду з огляду на наявність різного підходу до застосування заборон на накладення арешту на заробітну плату вважає, що справа, що розглядається, містить виключну правову проблему, оскільки з приводу застосування положень Закону № 1404-VIII щодо зняття арешту з грошових коштів із заробітної плати, суди касаційної інстанції за однакових фактичних обставинах у подібних правовідносинах дійшли протилежних висновків, зокрема у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 та 24 лютого 2021 року у справах № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20), № 756/1927/15-ц (провадження № 61-14725св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц (провадження № 61-3203св21), ухвалах цього ж суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 635/1530/17 (провадження № 61-18227св19), від 24 травня 2021 року у справі № 605/1287/13-ц (провадження № 61-3788ск21), від 24 червня 2021 року у справі № 712/12826/20 (провадження № 61-9269св21), від 31 січня 2019 року у справі № 2-306/22006 (провадження № 61-778ск19).
22. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справу прийнято для продовження розгляду для вирішення вищевказаної виключної правової проблеми та необхідності відступу від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/20 та від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).
Фактичні обставини справи
23. Суди встановили, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. знаходяться виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» грошових коштів, а саме:
- виконавче провадження № 61315322 з примусового виконання виконавчого листа № 6/756/12/13, виданого Оболонським районним судом міста Києва від 24 травня 2013 року;
- виконавче провадження № 61315525 з примусового виконання виконавчого листа№ 488/1134/13-ц, виданого Корабельним районним судом містаМиколаєва від 15 травня 2015 року.
Вищевказані виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження № 61321145.
24. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. від 06 лютого 2019 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ПАТ «Донецькоблгаз», шляхом здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 % до повного погашення загальної суми боргу.
25. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. від 24 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 61315525 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , які знаходяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1 429 955,53 грн.
26. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. від 16 березня 2020 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ПАТ «Донецькоблгаз», шляхом здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 % до повного погашення загальної суми боргу.
27. У АТ «Державний ощадний банк України» за заявою від 22 червня 2020 року № 104.14-21/1/1569 ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок фізичної особи № НОМЕР_1 в гривні для зарахування заробітної плати. На цей рахунок клієнту надходить виключно заробітна плата.
28. ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» від 22 червня 2020 року № 07/04-1527 на підставі виконавчих проваджень із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно проводяться утримання в розмірі 20 % заробітної плати, і лише після проведення утримань на зазначений картковий рахунок ОСОБА_1 перераховується заробітна плата.
29. 23 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. із заявою про скасування арешту коштів заробітної плати, що знаходяться на даному рахунку.
30. 25 червня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко О. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
31. Вирішуючи питання щодо відступу від правових висновків касаційних судів та виключної правової проблеми у цьому спорі, Велика Палата Верховного Суду виходить з наступного.
32. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. За змістом статей 1, 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
34. Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
35. Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
36. Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
37. Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону № 1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
38. Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
39. Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
40. Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону№ 1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
41. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
42. Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
43. При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
44. Законом № 1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
45. У пункті 10 Розділу VIIIІнструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
46. При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
47. Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
48. Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
49. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
50. При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).