Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 278/185/20
провадження № 61-15282св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_3 ,
третя особа - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , яка діє як законний представник ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 , на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року у складі судді Дубовік О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила витребувати з володіння ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за вказаною адресою, а також земельну ділянку площею 0,0850 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану навул. Прибереговій у с. Ліщин Житомирського району Житомирської області.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 , який за життя 02 грудня 2011 року уклав зі своєю дочкою ОСОБА_3 спадковий договір, за умовами якого остання зобов`язалась виконувати зазначені у ньому зобов`язання, а після смерті батька - набуває право власності на вищезазначене нерухоме майно.
У 2014 року ОСОБА_5 захворів, тривалий час перебував у лікарні та потребував постійного догляду, лікування та сторонньої допомоги.
Дочка не виконувала умови спадкового договору, не надавала матеріальну допомогу батькові, не піклувалася про нього та не цікавилася його життям, тому 05 грудня 2014 року він склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно заповів їй (позивачці), а в лютому 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору.
Після смерті ОСОБА_5 23 квітня 2015 року вона (позивачка) прийняла спадщину за заповітом та ухвалою суду була залучена в якості правонаступника останнього у справі за його позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору.
Проте, ОСОБА_3 , знаючи про наявність невирішеного судового спору щодо спадкового договору, 15 серпня 2016 року зареєструвала за собою право власності на вказане нерухоме майно та 10 квітня 2017 року подарувала зазначений житловий будинок та земельні ділянки своїй матері ОСОБА_6 , яка, в свою чергу, 01 червня 2017 року подарувала це майно своєму внуку ОСОБА_2 , від імені якого діяла його мати ОСОБА_3 .
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2019 року вказаний спадковий договір розірвано. Зазначене рішення в частині розірвання спадкового договору залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2019 року.
Вважає, оскільки вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, а право власності на спірний житловий будинок та земельні ділянки було зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі спадкового договору, який у подальшому був розірваний за рішенням суду, й укладення подальших договорів дарування відбулось поза її волею, просила задовольнити її позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд з кадастровим номером 1822084400:03:002:0066, яка розташована на АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0850 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822084400:03:002:0067, яка розташована на АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням суду розірвано спадковий договір, на підставі якого ОСОБА_3 набула право власності на спірне майно, що, в свою чергу, є підставою для застосування положень частини третьої статті 388 ЦК України й витребування цього майна від добросовісного набувача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, та зазначив, що наявність рішення суду про розірвання спадкового договору вказує на неправомірність набуття ОСОБА_3 права власності на спірні житловий будинок та земельні ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 жовтня 2020 року представник ОСОБА_3 , яка діє як законний представник ОСОБА_2 , - ОСОБА_4 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року в справі № 904/1939/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не врахували, що позивачка не набувала право на спадкування спірного майна після смерті ОСОБА_5 з дня відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це майно не увійшло до спадкової маси щодо майна, право на успадкування якого вона отримала. Вказане майно було предметом спадкового договору, який розірваний лише 05 червня 2019 року, і саме з цієї дати права та обов`язки сторін за ним припинилися.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Житомирського районного суду Житомирської області цивільну справу № 278/185/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_3 , третя особа - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року зазначену справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .
02 грудня 2011 року ОСОБА_5 уклав зі своєю дочкою ОСОБА_3 спадковий договір, за умовами якого остання зобов`язалася виконувати передбачені в ньому розпорядження відчужувача, і в разі його смерті набуває право власності на належне йому майно: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,2500 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822084400:03:002:0066, а також земельну ділянку, площею 0,0850 га, кадастровий номер 1822084400:03:002:0067, призначену для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на АДРЕСА_1 .
05 грудня 2014 ОСОБА_5 склав нотаріально посвідчений заповіт на користь своєї дружини ОСОБА_1 , згідно якого заповів останній усе своє майно, яке буде належати йому на день смерті.
У лютому 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору з підстав невиконання набувачем його умов.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, спадщину після його смерті за заповітом прийняла дружина ОСОБА_1 , яка у встановлений законом строк звернулася до Третьої Житомирської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину.
15 серпня 2016 року донька ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на підставі спадкового договору зареєструвала за собою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки за цією ж адресою площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0, 085 га для ведення особистого селянського господарства.
10 квітня 2017 року ОСОБА_3 подарувала зазначене нерухоме майно своїй матері ОСОБА_6 , яка, в свою чергу, 01 червня 2017 року подарувала його своєму малолітньому онуку та сину відповідачки.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2019 року, яке набрало законної сили у справі № 278/627/15-ц за позовом ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про розірвання договору, спадковий договір від 02 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про набуття права власності ОСОБА_3 у випадку смерті ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_2 , розірвано.
Скасовано запис про обтяження у реєстрі заборон на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,2500 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822084400:03:002:0066 та земельної ділянки, площею 0,0850 га, кадастровий номер 1822084400:03:002:0067, призначеної для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 посилалась на порушення її прав, як власника спірного майна, яке вона прийняла у порядку спадкування після смерті свого чоловіка, у зв`язку з чим просила витребувати це майно у добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).