Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 947/27151/20
провадження № 61-13158св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Степ-УА», товариство з обмеженою відповідальністю «Фламенко»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Степ-УА», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду в складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д. від 16 червня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Степ-Уа» (далі - ТОВ «Степ-Уа»), товариства з обмеженою відповідальністю «Фламенко» (далі - ТОВ «Фламенко», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2 612 кв.м., від 21 березня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Фламенко» із пов`язаними з ним особами не визнають її права на належне їй прибудоване нежитлове приміщення площею 525,6 кв.м., яке розташовано на окремій земельній ділянці площею 0,1400 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049 за адресою: АДРЕСА_1 , яке було частиною вбудовано-прибудованого приміщення площею 2 612,0 кв.м. У свою чергу, ТОВ «Фламенко» не визнаючи права третьої особи ОСОБА_1 , обґрунтовують свої права, посилаючись на оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2 612 кв.м., від 21 березня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А., за реєстровим № 657, що був укладений між ТОВ «Фламенко» та ТОВ «Степ-Уа». Вважає, що договір купівлі-продажу від 21 березня 2011 року є недійсним, оскільки був укладений всупереч діючої ухвали про арешт майна, що було предметом договору, спірний договір є фраудаторним правочином, вчиненим ТОВ «Фламенко» з метою ухилення від виконання рішення суду про витребування у ТОВ «Фламенко» спірного нежитлового приміщення. Крім того, договір купівлі-продажу від 21 березня 2011 року був посвідчений пов`язаним із відповідачами нотаріусом з порушенням статті 9 Закону України «Про нотаріат» та з порушенням статті 377 ЦК України - без зазначення в договорі кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташована нерухомість та без сплати грошових коштів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продаж від 21 березня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А., за реєстровим № 657, укладеним між ТОВ «Фламенко» та ТОВ «Степ-Уа». Вирішено питання про судовий збір.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що ТОВ «Фламенко», як продавцем, вчинено оспорюваний договір купівлі-продажу від 21 березня 2011 року за три дні до того, як рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2011 року по цивільній справі № 1512/2-1890/11, яким суд зобовязав ТОВ «Фламенко» повернути в натурі ТОВ «Торговий центр «Південний» нежитлове приміщення, мало набрати законної сили. Отже продавець ТОВ «Фламенко» не міг не усвідомлювати негативних наслідків набрання законної сили рішенням суду про витребування нерухомого майна на користь ТОВ «Торговий центр «Південний».
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фламенко» задоволено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачка, яка не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу від 21 березня 2011 року, на дату його укладення не мала жодних речових прав на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2 612,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, на якій воно знаходиться. Отже, оспорюваним договором купівлі-продажу від 21 березня 2011 року жодним чином не могло бути порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси позивачки й у відповідності статей 15, 16 ЦК України її право не підлягає судовому захисту.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційних скарг
У серпні 2021 року ТОВ «Степ-Уа» звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, у якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, у якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду: від 11 березня 2020 року в справі № 404/6619/17, від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц, від 07 жовтня 2020 року в справі № 766/674/17, від 21 вересня 2020 року в справі № 177/1947/16-ц, від 10 березня 2021 року в справі № 201/8412/18, від 28 лютого 2019 року в справі № 646/3972/16-ц, від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17, від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18, від 10 лютого 2021 року в справі № 754/5841/17, від 26 травня 2021 року в справі № 750/5751/20-ц; постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року в справі № 6-605цс16, від 24 травня 2017 року в справі № 6-640цс17, від 18 січня 2017 року в справі № 6-2552цс16; постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 543/730/14-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц, від 18 квітня 2018 року в справі № 439/212/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статті 203, 215 ЦК України та пункту першого частини першої статті 287 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази, суд необґрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, у якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 19 травня 2021 року в справі № 693/624/19, від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17, від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18, від 22 жовтня 2020 року в справі № 335/6054/18; постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини третьої статті 215 ЦК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзивів на касаційні скарги
У вересні 2021 року ТОВ «Фламенко» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін. Зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, ухваленою судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У вересні 2021 року ТОВ «Фламенко» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін. Зазначає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачкою не доведено належним чином підстави позову, а саме, що оспорюваний правочин від 21 березня 2011 року у зв`язку з його укладенням порушує її права та охоронювані законом інтереси.
У жовтні 2021 року ТОВ «Фламенко подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Степ-Уа», у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що доводи касаційної скарги про те, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду спростовуються матеріалами справи, а також приписами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погодженого наказом Державної судової адміністрації від 02 квітня 2015 року № 45, затвердженого рішенням Ради суддів України 02 квітня 2015 року № 25, абзацу 11 пункту 3.15 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суду.
Узагальнені доводи письмових пояснень
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного суду письмові пояснення щодо відзиву ТОВ «Фламенко» на її касаційну скаргу. Зазначає, що відзив ТОВ «Фламенко» на її касаційну скаргу не містить жодного аргументованого заперечення проти її змісту і вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 і витребувано цивільну справу № 947/27151/20 з Київського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ТОВ «Степ-Уа».
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ТОВ «Фламенко придбало нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2 612 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на прилюдних торгах, що відбулися 27 серпня 2002 року в приміщенні Одеської філії СДП «Укрспец`юст», за 1 820 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 березня 2009 року, у цивільній справі № 2-6477/08 (№2-1890/11) задоволено заяву ТОВ «Торговий центр Південний» про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення першого поверху і підвалу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ТОВ «Фламенко».
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2011 року, яке у подальшому було скасовано) по цивільній справі № 1512/2-1890/11 задоволено позов ТОВ «Торговий центр Південний», та приведено сторони у первинний стан - зобов`язано відповідача ТОВ «Фламенко» повернути в натурі позивачу ТОВ «Торговий центр Південний» нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вилучення зазначеного приміщення у ТОВ «Фламенко» та передачі його ТОВ «Торговий центр Південний».
21 березня 2011 року між ТОВ «Фламенко» та ТОВ «Степ-Уа» було укладено спірний договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А. за реєстровим № 657.
Оспорюваний договір купівлі-продажу від 21 березня 2011 року було укладено ТОВ «Фламенко» та ТОВ «Степ-Уа» під час дії ухвали Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2008 року про забезпечення позову по цивільній справі № 2-6477/08 (№ 2-1890/11) за позовом ТОВ «Торговий центр Південний».
Покупець за оспорюваним правочином ТОВ «Степ-Уа» не залишився власником придбаного нерухомого майна, права на нежитлове приміщення були передані ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення».
При цьому судом встановлено, що 07 жовтня 2011 року між ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу вбудованого у багатоквартирний будинок, загальною площею 2, 612,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .