Постанова
Іменем України
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2-118/2001
провадження № 61-1762ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Бурлаченко Д. В.,
учасники справи (сторони арбітражного спору):
позивач в арбітражному спорі (заявник) - Фірма «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH»),
відповідач в арбітражному спорі - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ) апеляційну скаргу Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року у складі судді Гуля В. В.у справі за заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за заявою Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») про визнання та виконання на території України рішення арбітражного суду в м. Стокгольмі (Швеція) про стягнення суми боргу з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
29 жовтня 2021 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулося до апеляційного суду із заявою, в якій просило визнати виконавчий документ - дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») 6 818 943,70 грн таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ДП «НАЕК «Енергоатом» посилалося на пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа, а також з тих підстав, що боржник виконав рішення суду в повному обсязі.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду як суду першої інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2021 року заяву задовольнив. Визнав виконавчий документ - дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року № 2-118/2001 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») 6 818 943,70 грн таким, що не підлягає виконанню. Скасував зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-118/2001, застосоване ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.
Суд мотивував ухвалу тим, що дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001, та пред`явлений стягувачем у 2021 році як виконавчий документ, не відповідає вимогам закону, оскільки цей виконавчий документ виданий поза межами строку для його примусового пред`явлення і суд цей строк не поновлював. Таким чином, заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню у зв`язку з наявністю для цього процесуально-правових підстав, а саме пред`явлення виконавчого листа до виконання після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
При цьому суд вважав необґрунтованими доводи заявника про наявність підстав для задоволення заяви у зв`язку з повним виконанням рішення суду, оскільки вважав встановленими обставини, які звільнені від доказування, про те, що рішення суду не виконано, а тому дійшов висновку, що з цих підстав заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У січні 2022 року Фірма «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду про те, що на момент видачі дублікату виконавчого документа від 01 вересня 2015 року строк на пред`явлення такого документа сплив ще в 2009 році, оскільки постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 625/10 визнано неправомірною та скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15 липня 2021 року, а тому стягувач не пропустив строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Хоча в тексті оскаржуваної ухвали суд і посилався на скасування постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року, однак з незрозумілих причин не надав цій обставині належної правової оцінки. Факт скасування постанови державного виконавця від 28 листопада 2007 року про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 означає, що таке виконавче провадження було протиправно закінчено, а отже, стягувач не міг пропустити строк на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, оскільки такий виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання у встановлений строк - в січні 2003 року. При цьому стягувач не відкликав цей лист і не просив державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з інших підстав. Таким чином, у зв`язку зі скасуванням постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 листопада 2007 року виконавче провадження слід вважати таким, що триває починаючи з 27 січня 2003 року, і таким, що не закінчувалось, тому, відповідно, стягувач не пропускав строків для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а тому не звертався і не був зобов`язаний звертатись до суду щодо вирішення питання про поновлення строків.
Стягувач неодноразово намагався пред`явити дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року до примусового виконання після його отримання на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 01 вересня 2015 року, проте наявність незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 листопада 2007 року була суттєвою перешкодою для відновлення виконавчого провадження і для виконання судового рішення.
У лютому 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом»подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що це судове рішення є законним і обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пред`явлений стягувачем у 2021 році дублікат виконавчого листа від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 не відповідає вимогам закону, тому що виданий поза межами строку для його примусового пред`явлення і цей строк суд не поновлював.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України визначено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Апеляційна скарга Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» («G+H MONTAGE GmbH») підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частин першої, другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як відомо з матеріалів справи та встановлено судом, 17 липня 2000 року Арбітражний суд м. Стокгольма (Швеція) ухвалив рішення про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» 2 787 971,00 німецьких марок та відсотки із вказаної суми за ставкою 1 % за кожний місяць із січня 1996 року до дня здійснення платежу. Крім того, згідно з рішенням боржник зобов`язаний відшкодувати стягувачу витрати, пов`язані з арбітражним процесом, в розмірі 16 490,00 німецьких марок, 12 871,00 дол. США, 118 500,00 шведських крон, 1 000,00 євро, а також сплатити відсотки з указаних у пункті (а) сум згідно з обліковою ставкою, встановленою Державним банком Швеції, яка діяла протягом прострочення платежу, які нараховуються з дня прийняття рішення до дня такої сплати. Також за цим рішенням суду боржник зобов`язаний відшкодувати стягувачу гонорари арбітрів, а також сплатити витрати, вказані у рішенні, а саме 101 200,00 шведських крон, 120 000,00 шведських крон і 25 % податку на додану вартість на вказаний гонорар.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 листопада 2001 року частково задоволено клопотання представника Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» (Німеччина) та дозволено виконання рішення арбітражного суду в м. Стокгольмі від 17 липня 2000 року на території України. Видано виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу у розмірі 2 787 971,00 німецьких марок та витрат, пов`язаних з арбітражним процесом, в розмірі 16 490,00 німецьких марок, 12 871,00 дол. США, 118 500,00 шведських крон та 1 000,00 євро. В задоволенні інших вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 березня 2002 року змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду в м. Стокгольмі від 17 липня 2000 року. Видано виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Фірми «Джі плюс Ейч МОНТАЖ ГмбХ» боргу в розмірі 6 818 943, 70 грн.
У січні 2003 року виконавчий лист від 05 листопада 2001 року у справі № 2-118/2001 був пред`явлений стягувачем до примусового виконання, а 27 січня 2003 року державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрив виконавче провадження № 625/10.
Заявник як на підставу для задоволення заяви в цій справі посилався на те, що виконавчий лист було пред`явлено до виконання після закінчення строку пред`явлення його до виконання.
У частині другій статті 432 ЦПК України, на яку посилався заявник у цій справі закон не дає чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.