Постанова
Іменем України
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 522/10366/16
провадження № 61-6179св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,
відповідач - виконавчий комітет Одеської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ забезпечення діяльності органу опіки і піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , подану адвокатом Чижиковим Олегом Павловичем, на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., від 17 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та інформація про рух справи у судах
У червні 2016 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради та уточнивши позовні вимоги просила стягнути із відповідача вартість однокімнатної квартири, площею 40 кв. м, в розмірі 675 000 грн для придбання квартири в Суворовському районі м. Одеси та переселення її з дочкою.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (довічно), її дочка - ОСОБА_2 , 2007 року народження, є особою з інвалідністю з дитинства. Вони проживали в квартирі АДРЕСА_1 , в будинку який визнано ветхим, таким, що знаходиться в зоні підтоплення та перебуває на балансі органів місцевого самоврядування.
Із 31 січня 2015 року ОСОБА_1 перебуває в черзі на отримання житла в Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради складом сім`ї 2 особи. За загальною чергою під № 5291, за пільговою (першочерговою) чергою під № 2358.
Однак оскільки орган місцевого самоврядування не здійснює заходів щодо відселення та надання житла позивачці та її дочці, що в силу положень статей 30, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входить до повноважень виконавчого комітету Одеської міської ради, позивач звернулася із позовом до суду.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області
від 13 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
08 лютого 2019 року ОСОБА_1 , діючи в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , остаточно сформулювавши позовні вимоги, просила суд зобов`язати виконавчий комітет Одеської міської ради виділити їй та її дочці ОСОБА_2 для постійного проживання із комунального житлового фонду квартиру
АДРЕСА_3 .
В обґрунтування цих вимог вказала, що вона із дочкою проживали у небезпечних умовах. На даний момент перебувають в черзі на отримання житла, потребують соціального захисту з боку держави.
У 2017 році рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради їй надано житлове приміщення із фонду для тимчасового проживання та у подальшому укладено тристоронній договір найму. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 та її дочка отримали у тимчасове користування житло на строк до 26 липня 2018 року, а саме: квартиру АДРЕСА_3 . Строк тимчасового проживання неодноразово було продовжено.
Позивач вважала, що надання тимчасового житла вирішує питання безпечного проживання лише на певний час, а тому з огляду на наявне право отримати житлову площу та обов`язок відповідача забезпечити безпечні умови проживання і можливість надати їм із дочкою постійне житло, просила задовольнити позов.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року, за клопотанням представника позивача, замінено відповідача Одеську міську раду належним відповідачем - виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді
Чернявської Л. М., від 03 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Зобов`язано виконавчий комітет Одеської міської ради виділити ОСОБА_1 та її неповнолітній дочці ОСОБА_2 для постійного проживання із комунального житлового фонду квартиру
АДРЕСА_3 .
Встановлено порядок виконання судового рішення, шляхом виключення зазначеного житлового приміщення з фонду для тимчасового проживання, у зв`язку з тим, що відпала потреба в такому його використанні.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та її дочка належать до соціально незахищених верств населення, не мають достатнього доходу для придбання житла або його винаймання, мають право отримати житлову площу у вигляді окремої квартири на сім`ю, а у виконавчого комітету Одеської міської ради є обов`язок забезпечити належні та безпечні умови проживання і можливість надати житло на постійній, а не тимчасовій основі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2021 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року скасовано, та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, виходив із того, що житлові приміщення виключаються з фондів житла для тимчасового проживання, якщо відпала потреба в такому їх використанні, а також у разі виключення їх в установленому порядку з числа житлових. Проте докази наявності підстав для виключення житла з фонду для тимчасового проживання відсутні.
Отже, вимоги позивача про зобов`язання виконавчого комітету міської ради надати їй для постійного проживання квартиру, яка належить до фонду житла для тимчасового проживання не можуть бути задоволені.
Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилося і те, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості, а тому позивач має право на забезпечення постійним житлом згідно з існуючою чергою з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , -адвокат Чижиков О. П., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , - адвокат Чижиков О. П. подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду
від 17 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У червні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на те, що апеляційний суд відкрив апеляційне провадження з порушенням вимог частини другої статті 357 ЦПК України.
Зазначає, що у розглядуваній справі вирішується спір щодо забезпечення житлом для постійного користування осіб, які належать до незахищених верств населення.
Апеляційний суд безпідставно ототожнив спосіб виконання рішення суду першої інстанції (виключення спірного житлового приміщення з фонду для тимчасового проживання) із позовними вимогами (зобов`язання відповідача виділити позивачу та її дочці із комунального житлового фонду спірну квартиру для постійного проживання).
Наголошує, що заявник із 2017 року проживає у квартирі, яка належить до фонду житла для тимчасового проживання, що фактично не дає можливості органу місцевого самоврядування використовувати це приміщення за цільовим призначенням.
Звертає увагу, що у зв`язку із тривалим проживанням у спірному житлі у ОСОБА_1 та її дочки склалися міцні соціальні та юридичні зв`язки з цією квартирою. Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стверджує, що заявник має особливий статус, в якому черговість перебування на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов не застосовується. Переселення із небезпечного місця проживання надає право одночасного отримання житлового приміщення для постійного проживання.
Також при поданні апеляційної скарги судовий збір було сплачено не в повному обсязі, а в довіреності особи, яка сплатила судовий збір не зазначено про наявність таких повноважень.
Крім того, вважає, що Верховний Суд має оцінити нові докази щодо народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та її реєстрації у спірній квартирі.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 була зареєстрована та постійно проживала із дочкою ОСОБА_2 , 2007 року народження, в квартирі АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Суворовської райради народних депутатів від 15 липня 1988 року вказаний будинок визнано ветхим та таким, що перебуває в зоні підтоплення.
Відповідно до договору від 08 листопада 2001 року, укладеного між Одеською залізницею та Суворівською районною адміністрацією м. Одеса, згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 грудня 2001 року № 911, розпорядження міського голови від 24 січня 2002 року
№ 93-01 відомчий житловий фонд Одеської залізниці, розташований у Суворовському районі м. Одеси, в тому числі будинок по вул. Перша Сортувальна , переданий на баланс органів місцевого самоврядування.
За повідомленням служби електропостачання Одеської залізниці
від 07 вересня 2016 року навколо вказаного будинку розташовано лінії електропередачі 0,4 кв., трьох фазна лінія ДПР 27,5 кв. та контактна мережа 27,5 кв, які знаходяться на балансі залізниці.
Згідно листа Державного санітарного лікаря Суворовського району м. Одеси
від 30 листопада 2007 року № 3-1/2632 зазначений будинок по вул. Перша Сортувальна розташований на відстані 6-6,20 метрів від залізниці, що є порушенням пункту 5.20 Державних санітарних правил «Планування та забудова населених пунктів» від 19 червня 1996 року № 173.
За висновком Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології
ім. О. М. Марзєєва академії медичних наук України» від 26 вересня
2008 року № 23/5393 лінії електропередачі (ЛЕП) високої напруги є об`єктом підвищеної небезпеки для здоров`я та життєдіяльності людини, яка знаходиться в зоні проходження траси високовольтної ЛЕП.
Пунктом 3 протоколу № 2 засідання комісії Одеської міської ради, яка створена розпорядженням міського голови від 22 червня 2012 року
№ 632-01р, з вирішення питання відселення громадян з будинку
АДРЕСА_5 , вказано департаменту міського господарства в строк до 15 лютого 2013 року направити даний протокол до управління Одеської залізниці, оскільки житлові будинки АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_10 перебувають в аварійному стані.
Із 2015 року ОСОБА_1 перебуває в черзі на отримання житла в Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради складом сім`ї
2 особи ( ОСОБА_1 та її дочка).У загальній черзі під № 5291, у пільговій (першочерговій) - під № 2358.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (довічно), її дочка ОСОБА_2 , 2007 року народження, є особою з інвалідністю з дитинства.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності та державну соціальну допомогу на дитину-інваліда, станом на червень 2019 року була вагітна.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 07 грудня
2016 року № 1349-VII «Про надання згоди на придбання в комунальну власність територіальної громади м. Одеси квартир для створення фонду житла для тимчасового фонду» надано згоду на придбання в комунальну власність територіальної громади м. Одеси квартир для створення фонду житла для тимчасового проживання, а також доручено виконавчому комітету Одеської міської ради сформувати фонд житла для тимчасового проживання з включенням до нього квартир, придбаних відповідно до цього рішення, в тому числі квартиру
АДРЕСА_3 .
Відповідно до пункту 3 вказаного рішення, уповноважено управління капітального будівництва Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу квартири із ТОВ «Екоп-Південь».
15 грудня 2016 року на виконання рішення Одеської міської ради
від 07 грудня 2016 року між ТОВ «Екоп-Південь» та територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діє Управління капітального будівництва Одеської міської ради, укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .
23 березня 2017 року на підставі акту приймання-передачі, квартиру АДРЕСА_8 , передано від Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Департаменту міського господарства Одеської міської ради з метою створення фонду житла для тимчасового проживання.
За рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 липня
2017 року ОСОБА_1 надано житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання.