Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 643/14414/16-ц
провадження № 61-9359св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником - адвокатом Веселянською Оленою Леонідівною, на постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору дарування квартири недійсним.
В обґрунтування позову посилалась на те, що вона є особою похилого віку, має тяжкі захворювання та потребує стороннього догляду, у зв`язку з чим 17 листопада 2016 року звернулася до нотаріуса з метою укладення спадкового договору зі своїм сином ОСОБА_3 .
Зазначала, що мала із сином домовленість про те, що після укладення спадкового договору він бере на себе зобов`язання щодо її утримання, забезпечення ліками, продуктами харчування та сплати комунальних послуг, а вона в свою чергу передає йому за цим договором право власності на належну їй квартиру АДРЕСА_1 в разі її смерті.
Однак, при перевірці даних щодо права власності на квартиру, нотаріус повідомив, що квартира АДРЕСА_1 вибула з власності позивачки на підставі договору дарування від 02 липня 2016 року, укладеного між нею та її дочкою ОСОБА_2 , який посвідчений нотаріусом Пятовським О. О.
Позивачка вказувала, що ніколи не укладала договорів дарування.
Зазначала, що в липні 2016 року дочка зверталася до неї з пропозицією страхування квартири від нещасного випадку, яку обґрунтовувала тим, що вона вже стара, хвора і може допустити пожежу в квартирі або затоплення, тому необхідно запобігти тяжких наслідків шляхом страхування майна.
Вона на це надала згоду.
Одночасно донька їй повідомила, що договір страхування необхідно укласти у Державній нотаріальній конторі Московського району м. Харкова, до якої вони і звернулися.
Нотаріус підготував договір, зміст якого їй не був відомий.
Зазначала, що погано бачить і проект договору не читала, тому що повністю довіряла своїй дочці. Після оформлення договору вона поставила підпис під його текстом, вважаючи, що це є договір страхування.
Вважала, що договір дарування квартири вчинено нею під впливом обману зі сторони відповідачки внаслідок чого вона помилялась щодо природи правочину.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши в подальшому позов, позивачка просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Пятовським О. О., укладений 02 липня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , серія та номер № 289, реєстраційний номер № 961256863101, індексний номер № 30280945.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено, що при укладанні договору дарування від 02 липня 2016 року вона була введена в оману відповідачкою ОСОБА_2 щодо природи правочину і що вона не мала наміру укласти саме договір дарування квартири.
Не погодившись з таким рішенням,ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 02 липня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , серія та номер № 289, реєстраційний номер № 961256863101, індексний номер № 30280945.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, укладаючи спірний договір дарування, позивачка була введена в оману щодо наслідків такого правочину, прав та обов`язків, які виникнуть після його укладення між нею та відповідачкою, а тому наявні правові підстави для визнання його недійсним в порядку статті 230 Цивільного кодексу України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19 червня 2020 року ОСОБА_2 через представника - адвоката Веселянську О. Л. подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
06 квітня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року в якості правонаступників померлої позивачки ОСОБА_4 залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які вже були учасниками справи.
В зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-9359ск20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2022 року, вказана справа передана на розгляд колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22 вересня 1995 року зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу Н1-131, зареєстрованого Харківською товарною біржою 15 серпня 1995 року, зареєстрованого в Харківському міському бюро технічної інвентаризації 15 серпня 1995 року за реєстровим № 56964.
02 липня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено Договір дарування квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Пятовським О. О. та зареєстрований в реєстрі за № 289.
Така ж інформація міститься і в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 73177933 від 17 листопада 2016 року.
Відповідно до пунктів 9, 14 Договору дарування сторони стверджують, що володіють українською мовою, що дає їм можливість прочитати і правильно зрозуміти сутність цього Договору, договір прочитаний вголос та підписаний сторонами в присутності нотаріуса.
Згідно з пунктом 11 Договору дарування зміст статей 229, 231, 233, 234, 235, 717, 722, 727 ЦК України, статті 174 ПК України сторонам нотаріусом роз`яснено.
Пунктом 12 Договору дарування передбачено, що право власності обдаровуваної на дарунок виникає з моменту його прийняття. Обдаровувана свідчить, що вона дарунок приймає. Прийняттям дарунка вважатиметься одержання оригінального примірника цього договору після його нотаріального посвідчення.
ОСОБА_4 перед звернення з до суду даним позовом і до укладання оспорюваного договору складала декілька заповітів.
21 лютого 2003 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений нотаріусом Третьої Харківської державної нотаріальної контори Лученко Л. А., за яким все своє майно заповідала доньці ОСОБА_2
08 грудня 2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Ю. В., за яким все своє майно заповідала синові ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.