Постанова
Іменем України
10 червня 2022 року
м. Київ
справа № 750/519/21
провадження № 61-14957св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Розльотівська сільська рада Коропського району Чернігівської області, Радичівська сільська рада Коропського району Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2021 року у складі судді Балаби О. А. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Шитченко Н. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Розльотівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, Радичівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Розльотівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, Радичівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.
В обґрунтування позову посилається на те, що вона є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на її спадкове майно, зокрема, право за земельні частки (паї) площею 0,6727 га та 0,2256 га.
Позивач посилається, що право на спірні земельні ділянки (паї) померла мати позивача набула на підставі розпорядження голови Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області від 21 листопада 2005 року № 263, як член КСП «Іскра».
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку із виготовленням державних актів на право власності на земельні ділянки вже після смерті спадкодавця.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування за законом майна померлої ОСОБА_2 право на земельні ділянки площею 0,6727 га з кадастровим номером 7422287400:02:000:2071, що розташована на території Розльотівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, та площею 0,2256 га з кадастровим номером 7422287000:02:000:0947, що розташована на території Радичівської сільської ради Коропського району Чернігівської області, які вона набула на підставі розпорядження голови Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області від 21 листопада 2005 року № 263, як власник сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 020291 від 21 жовтня 1996 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що державні акти на спірні земельні ділянки були виготовлені після смерті спадкодавця, тобто після припинення його цивільної право- і дієздатності, а відтак зазначені у державних актах земельні ділянки не увійшли до складу спадщини, оскільки на момент її відкриття не належали спадкодавцю ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Коропського районного суду Чернігівської області.
07 червня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 548/900/19.
Заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 (а. с. 8, 10).
За життя ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0202921, зареєстрований в книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 911 від 21 жовтня 1996 року. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах складає 1,69 га. Сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий ОСОБА_2 , про що свідчить підпис у книзі реєстрації сертифікатів (а. с. 62).
Згідно довідки відділу у Коропському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 20 березня 2020 року № 159/407-20-0.28 відповідно до розпорядження голови Коропської райдержадміністрації від 21 листопада 2005 року № 263 на ім`я ОСОБА_2 виготовлені державні акти на право власності на земельну ділянку: серії ЯБ № 628264, який зареєстровано за № 150584300045 від 07 грудня 2005 року, кадастровий номер 7422287400:02:000:2071, площею 0,6727 га та серії ЯБ № 629551, який зареєстровано за № 140584300049 від 05 грудня 2005 року, кадастровий номер 7422287000:02:000:0947, площею 0,2256 га (а. с. 14).
Постановою приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу Чернігівської області Богдановської О. М. від 02 жовтня 2020 року № 245/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,6727 га, кадастровий номер № 7422287400:02:000:2071, місце розташування: Чернігівська область, Коропський район, Розльотівська сільська рада, та на земельну ділянку площею 0,2256 га, кадастровий № 7422287000:02:000:0947, місце розташування: Чернігівська область, Коропський район, Радичівська сільська рада, після смерті її матері ОСОБА_2 (а. с. 9).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.