Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 759/19167/19
провадження № 61-12745св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Департамент патрульної поліції,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року під головуванням судді Миколаєць І. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф. у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року Департамент патрульної поліції (далі - ДПП) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 382 926,61 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що ДПП належить на праві власності автомобіль «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 .
16 листопада 2016 року близько 01 год 30 хв на вулиці Чорнобильській, 1 у м. Києві, сталася ДТП за участю службового автомобіля ДПП «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
В результаті ДТП службовий автомобіль ДПП «Toyota» н.з. НОМЕР_1 зазнав пошкоджень.
Висновком експертного дослідження від 19 липня 2017 року № 19/13-1/56-ЕД/17 встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику колісного ТЗ «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП, станом на момент проведення експертного дослідження, складає 382 926,61 грн.
З накладенням адміністративного стягнення за порушення статті 124 КУпАП, Святошинський районний суд м. Києва встановив факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , що підтверджує порушення останнім основних обов`язків поліцейського, визначених Законом України «Про Національну поліцію», Інструкції та Дисциплінарного статуту.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Святошинський районний суд м. Києва заочним рішенням від 07 липня 2020 року у задоволені позову ДПП відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу ДПП задовольнив частково. Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року змінив, виклавши мотивувальну частину судового рішення з підстав зазначених в цій постанові.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вищезазначений пошкоджений автомобіль був наданий ОСОБА_1 у користування, а доказів для застосування повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду, передбаченої Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (далі - Положення) та іншими актами законодавства матеріали справи не містять.
Разом із тим, апеляційний суд вважав помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положення статей 133, 134 КЗпП України, оскільки в даному випадку питання про відшкодування матеріальної шкоди регулюється спеціальним нормативним актом, а саме Положенням, і тому в цій частині рішення суду підлягало зміні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року представник ДПП- Шуміленко С. М. звернуся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника вказує, що суди обох попередніх інстанцій не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 734/3102/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/39300/16 та у постанові від 09 вересня 2019 року у справі № 522/16964/15. З вказаних постанов вбачається усталена практика про наявність підстав для вирішення цієї справи в порядку адміністративного судочинства, як таких, що пов`язані із питанням реалізації статусу особи, яка перебуває на публічній службі.
Додатково вказував на те, що в рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише під час здійснення адміністративного судочинства.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Святошинського районного суду м. Києва.
20 січня 2022 року цивільна справа № 759/19167/19 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 26 травня 2022 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
В користуванні ОСОБА_1 під час виконання обов`язків поліцейського патрульної служби знаходився службовий автомобіль «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 .
16 листопада 2016 року близько 01 год 30 хв на вулиці Чорнобильскій, 1 у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля ДПП «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди службовий автомобіль ДПП «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 зазнав пошкоджень.
Постановою Святошинського районного суд м. Києві від 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 КУпАП (справа № 759/16007/16-п) (а. с. 7).
При розгляді вказаної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перед поворотом не зменшив швидкості для безпечного його проходження, не врахував стан дорожнього покриття, внаслідок чого здійснив наїзд на лінію електропередач, що призвело до пошкодження транспортного засобу.
Висновком експертного дослідження від 19 липня 2017 року № 19/13-1/56-ЕД/17 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Toyota Prius» н.з. НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди станом на момент проведення експертного дослідження складає 382 926,61 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.