Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 369/13690/20
провадження № 61-18320св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб`єкти оскарження: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арабаджийська Оксана Сергіївна, державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Роман Григорович, заступник начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловська Юлія Олександрівна,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року під головуванням судді Волчка А. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Левенця Б. Б., Невідомої Т. О. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арабаджийської Оксани Сергіївни, державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренка Романа Григоровича, заступника начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловської Юлії Олександрівни,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просив:
скасувати постанову заступника начальника Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловської Ю. О. від 05 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 55194626;
визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого перебувало виконавче провадження № 55194626 з примусового виконання виконавчого листа № 369/12454/15-ц, виданого 20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3222486201:01:019:0040, що розташовані на АДРЕСА_1 , щодо невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року у цивільній справі № 369/12454/15-ц в період з 09 липня 2020 року по момент закінчення виконавчого провадження, тобто по 05 жовтня 2020 року;
зобов`язати державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого перебуває виконавче провадження № 55194626 з примусового виконання виконавчого листа № 369/12454/15-ц, виданого 20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, розташованої на АДРЕСА_1 , невідкладно фактично належним чином в повному обсязі виконати рішення Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року у цивільній справі № 369/12454/15-ц;
винести окрему ухвалу, якою направити до органів прокуратури частину матеріалів цієї справи, достатню для внесення інформації про злочин державних виконавців Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні яких перебувало виконавче провадження № 55194626 з примусового виконання виконавчого листа від 20 жовтня 2017 року № 369/12454/15-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані на АДРЕСА_1 , в ЄРДР та подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності за бездіяльність, відповідальність за яку передбачена частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України;
вирішити питання розподілу судових витрат.
Заявник мотивував свої вимоги тим, що 30 січня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі № 369/12454/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Селівестров В. О., про визнання правочину недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням районного суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої 21 вересня 2017 року Апеляційним судом Київської області було ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу було задоволено частково та вирішено, зокрема, витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані на АДРЕСА_1 .
20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист у цивільній справі № 369/12454/15-ц за вищевказаним позовом про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані на АДРЕСА_1 .
06 листопада 2017 року виконавчий лист був направлений ОСОБА_1 до Києво- Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області (після перейменування - Києво-Святошинський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) засобами поштового зв`язку разом із заявою про відкриття за ним виконавчого провадження.
26 червня 2018 року ОСОБА_1 отримав поштою лист від державної виконавчої служби, вкладенням до якого були супровідний лист, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та виконавчий лист, виданий 20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у цивільній справі № 369/12454/15-ц.
Не погодившись з рішенням державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області стягувач ОСОБА_1 звернувся в Києво-Святошинський районний суд Київської області зі скаргою на повідомлення державного виконавця від 21 листопада 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та на неправомірну бездіяльність державного виконавця.
В результаті розгляду цієї скарги 05 вересня 2018 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було постановлено ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, та вирішено, крім іншого: визнати неправомірними дії державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Арабаджийської О. С. від 21 листопада 2017 року щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа № 369/12454/15-ц; скасувати повідомлення державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Арабаджийської О. С. від 21 листопада 2017 року про повернення документа стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом № 369/12454/15-ц; зобов`язати державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Арабаджийську О. С. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 369/12454/15-ц, виданого 20 жовтня 2017 року Києво- Святошинським районним судом Київської області, на підставі поданої стягувачем заяви та виконавчого листа.
На виконання вказаної ухвали районного суду, 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернувся до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області із заявою про прийняття виконавчого документа до виконання.
27 червня 2019 року державним виконавцем Арабаджийською О. С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55194626 за виконавчим листом № 369/12454/15-ц, виданим 20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області.
Однак, з моменту прийняття 27 червня 2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження і до цього часу ніяких реальних дій, спрямованих на фактичне виконання судового рішення, державними виконавцями Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні яких перебувало та перебуває виконавче провадження № 55194626, вчинено так і не було.
Тому, 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 знову змушений був звернутися до Києво- Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 січня 2020 року у справі № 369/275/20 було відкрито провадження у справі за цією скаргою і її розгляд наразі досі триває.
Вказував, що за період з моменту подання скарги 26 грудня 2019 року до червня 2020 року злочинна бездіяльність державних виконавців Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) досі тривала і вони так і не здійснили жодних виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року.
Тому, 03 червня 2020 року ОСОБА_1 змушений був знову звернувся зі скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального між регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 55194626.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2020 року було відкрито провадження у справі № 369/6825/20 за вказаною скаргою, і розгляд її досі триває.
Крім того, оскільки в період часу з 03 червня 2020 року по липень 2020 року державний виконавець Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) так і не здійснив жодних виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року, 09 липня 2020 року стягувач ОСОБА_1 був змушений знову звернутися до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Києво-Святошинського РВДВС Центрального між зонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 55194626.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2020 року за вказаною скаргою було відкрито провадження у справі № 369/8579/20 і її розгляд досі триває.
03 червня 2020 року ОСОБА_1 направив начальнику Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравчуку М. В., начальнику Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міненку К. В., дисциплінарній комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про звільнення державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 55194626.
В своїй відповіді від 09 липня 2020 року № П-2174 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вказало, що виконувачем обов`язків начальника відділу Стебловською Ю. О. про результати перевірки законності виконавчого провадження № 55194626 винесено постанову, якою: дії старшого державного виконавця Арабаджийської О. С. визнано такими, що вчинені із порушенням статей 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язано старшого державного виконавця Сидоренка Р. Г. вжити заходів щодо усунення виявлених порушень; 17 червня 2020 року старшим державним виконавцем Сидоренком Р. Г. на адресу боржника направлено вимогу про необхідність виконання рішення суду та повідомити про його виконання державного виконавця; 03 липня 2020 року старшим державним виконавцем Сидоренком Р. Г. здійснено вихід за місцезнаходженням житлового будинку та земельної ділянки, в ході якого встановлено, що рішення суду боржником не виконано; 03 липня 2020 року старшим державним виконавцем Сидоренком Р. Г. винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 1 700 грн, якою також зобов`язано боржника в десятиденний строк виконати рішення суду.
В Автоматизованій системі виконавчого провадження Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на офіційному сайті Міністерства юстиції України серед матеріалів виконавчого провадження № 55194626 міститься постанова старшого державного виконавця Києво- Святошинського РВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренка Р. Г. від 03 липня 2020 року про накладення штрафу в розмірі 1 700 грн на боржника ОСОБА_2 . Даною постановою зобов`язано боржника в десятиденний строк виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 поштою отримав лист від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області від 06 жовтня 2020 року за вих. № П-3417 в якому повідомляється, що 17 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Сидоренком Р. Г. при повторному виході за місцезнаходженням житлового будинку та земельної ділянки встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця. 21 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Сидоренком Р. Г. винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 3 400 грн. 23 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Сидоренком Р. Г. до Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП у Київській області направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Державним виконавцем на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вважає такий висновок є помилковим, оскільки немає жодних обставин, які б перешкоджали державному виконавцю витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані на АДРЕСА_1 , без участі боржника.
Під час прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження № 55194626 державний виконавець повинен був окрім направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, ще також вжити заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки витребування житлового будинку у боржника фактично є виселенням із будинку, в якому він проживає, то також необхідно було керуватися статтею 66 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює виконання рішення про виселення боржника.
Закінчуючи виконавче провадження № 55194626 після повідомлення поліції про злочин, державний виконавець не поцікавився, чи внесено інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, взагалі, чи отримано працівниками поліції його повідомлення про вчинення злочину.
Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження № 55194626 від 05 жовтня 2020 року винесена передчасно і незаконно, а отже підлягає скасуванню.
Державний виконавець повинен був залучити працівників поліції для примусового виконання рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 14 липня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 08 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року без змін.
Місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана постанова від 05 жовтня 2020 року відповідає за своєю формою та змістом вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Дана постанова винесена на підставі відповідної правової норми та у відповідності до порядку виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Апеляційний суд також додатково зазначав, що у цих правовідносинах в ході примусового виконання рішення про витребування нерухомого майна державний виконавець не міг вчинити дій, передбачених статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», які вчиняються щодо рухомого майна, та вчинив усі передбачені статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» дії з метою спонукання боржника до вчинення дій з надання стягувачу доступу до витребуваного нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким скаргу задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі заявник вказує на ту обставину, що суди обох попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що судове рішення є обов`язковим до виконання, а тому висновки про відмову у задоволенні скарги помилкові.
Вважає, що «витребування» є тотожним «вилученню та передачі предметів», а тому ухвалене на користь заявника рішення підлягало примусовому виконанню до його фактичного виконання у повному обсязі, що узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у: постанові від 30 травня 2018 року у справі № 2-690/11 (провадження № 61-20049св18); у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 650/1620/16-ц (провадження № 61-3512св18) та постанові від 14 січня 2020 року у справі № 2-690/11 (провадження № 61-36310св18).
Додатково зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 641/1933/19.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/13690/20.
02 грудня 2021 року цивільна справа № 369/13690/20 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 17 травня 2022 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Селіверстов В. О., про визнання правочину недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про витребування спірного нерухомого майна із чужого незаконного володіння скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані на АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року у нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року залишено без змін.
На виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 21 вересня 2017 року, Києво-Святошинський районний суд Київської області видав виконавчий лист від 20 жовтня 2017 року № 369/12454/15-ц.
Постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийською О. С. від 27 червня 2019 року відкрито виконавче провадження № 55194626 з примусового виконання виконавчого листа № 369/12454/15-ц виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області від 20 жовтня 2017 року.
17 червня 2020 року старший державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Р. Г. направив вимогу ОСОБА_2 про негайне виконання рішення суду, про що у визначений статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» строк повідомити державного виконавця. Повідомити про заходи які спрямовані на його виконання з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту отримання даної вимоги.
03 липня 2020 року державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду.
03 липня 2020 року державним виконавцем винесена постанова, згідно якої за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника ОСОБА_2 штраф на користь держави у розмірі 1 700 грн.
03 липня 2020 року державним виконавцем винесена вимога ОСОБА_2 негайно виконати рішення суду, про що у визначений статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» строк повідомити державного виконавця, повідомити про заходи які спрямовані на його виконання з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту отримання даної вимоги.
17 вересня 2020 року державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду.
21 вересня 2020 року державний виконавець виніс постанову, згідно якої за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника ОСОБА_2 штраф на користь держави у розмірі 3 400 грн.
23 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренком Р. Г. було надіслано до ГУ НП в Київській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 щодо умисного невиконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 у справі № 369/12454/15-ц.
Згідно даного повідомлення державний виконавець просив зареєструвати повідомлення та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Повідомити письмово про початок кримінального провадження та направити витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань. Перевірити факти викладені у повідомленні державного виконавця та вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за умисне невиконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 369/12454/15-ц про витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222486201:01:019:0040, що розташовані на АДРЕСА_1 .
05 жовтня 2020 року заступником начальника відділу Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловською Ю. О., при примусовому виконанні виконавчого листа № 369/12454/15-ц, виданого 20 жовтня 2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», закінчено виконавче провадження № 55194626.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо обов`язковості судового рішення
Статтями 129, 129? Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє продовження у ЦПК України, а також у Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Так, частинами першою, другою статті 18 ЦПК України та частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.