Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 285/2102/15-ц
провадження № 61-16797св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року у складі судді Сташківа Т. Б. та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма», про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь») у червні 2015 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 124 314,79 грн.
Зазначений позов мотивований тим, що 12 листопада 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнік «Фарма» (далі - ТОВ «Юнік «Фарма») було укладено договір про надання овердрафту № 41/2013-Ю, відповідно до якого товариство отримало кредит у розмірі 1 860 000 грн.
Цього ж дня, з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов`язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором.
У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 3 124 314,79 грн, яку позивач просить стягнути з поручителя ОСОБА_1 .
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2019 року замінено позивача у справі з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Фактор»).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 22 грудня 2020 року позов задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Фактор» заборгованість за кредитним договором № 41/2013-Ю від 12 листопада 2013 року на загальну суму 3 124 314,79 грн, у тому числі: сума непогашеного Овердрафту з 04 листопада 2014 року в розмірі 1 619 000 грн; проценти з 30 вересня 2014 року - 206 971,72 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 24 838,78 грн; пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за Овердрафтом - 352 143,59 грн; 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за Овердрафтом - 244 846,03 грн; 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості процентами - 15 433,91 грн; сума інфляційного збільшення заборгованості по Овердрафту - 616 839,14 грн; сума інфляційного збільшення заборгованості по процентах 44 241,63 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскільки боржник належним чином не виконав грошові зобов`язання за кредитним договором, а поручитель і боржник згідно з вимогами статті 554 ЦК України відповідають перед кредитором як солідарні боржники, то з поручителя підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.
Житомирський апеляційний суд постановою від 13 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір суд врахував вимоги закону та встановивши, що боржник і поручитель належним чином зобов`язань, передбачених кредитним договором, не виконують дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від ОСОБА_1 у жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/15-ц, від 17 грудня 2019 року у справі № 641/1793/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1041/17, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20.
Апеляційним судом не враховано, що новий доказ має виключне значення для правильного вирішення справи, при цьому не мотивував свій висновок відсутністю підстав для врахування нового доказу під час апеляційного розгляду справи, тим самим створив протиріччя.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2019 року у справі № 910/19179/17 було встановлено обставини про те, що у ТОВ «Юнік Фарма» не виникло зобов`язань за договором про надання овердрафту за поточним рахунком від 12 листопада 2013 року № 41/2013-Ю, як наслідок не виникло зобов`язань у ОСОБА_1 за договором поруки від 12 листопада 2013 року № 41/2013-Ю-П-2.
Розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відсотках та пені є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та бути доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
У судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення відсотків та нараховану на них неустойку після 11 листопада 2014 року на умовах визначених у договорі, оскільки строк його дії закінчився 11 листопада 2014 року, тому до застосування підлягали приписи статті 625 ЦК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Фактор» у грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також з урахуванням практики Верховного Суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 03 листопада 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
Справа № 285/2102/15-ц надійшла до Верховного Суду 17 листопада 2021 року.
Верховний Суд ухвалою від 14 лютого 2022 року справу призначив до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Юнік «Фарма» 12 листопада 2013 року було укладено договір про надання овердрафту № 41/2013-Ю, згідно з умовами якого товариство отримало кредит у розмірі 1 860 000 грн на строк до 11 листопада 2014 року.
Цього ж дня, з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов`язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором.
У подальшому до кредитного договору внесено зміни і доповнення від 02 грудня 2013 року, 03 січня 2014 року, 03 лютого 2014 року, 24 лютого 2014 року, 25 квітня 2014 року, 26 травня 2014 року, 07 липня 2014 року, 04 вересня 2014 року, якими встановлювався строк дії ліміту овердрафту, з них останній з 04 вересня 2014 року до 03 листопада 2014 року, при цьому, з 03 лютого 2014 року зменшено ліміт офердрафту до 1 619 000 грн та з 24 лютого 2014 року введено фіксовану процентну ставку 25 % річних.
Між Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк» Київська Русь» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Фактор» 11 жовтня 2017 року було укладено договір про відступлення права вимоги № UA-EA-2017-07-28-000017-с/42, зокрема за кредитним договором № 41/2013-Ю від 12 листопада 2013 року, позичальником за яким є ТОВ «Юнік Фарма», та за договором поруки № 41/2013-Ю-П-2 від 12 листопада 2013 року поручителем за яким є ОСОБА_1 .
Судами також встановлено, що на порушення умов кредитного договору позичальник належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 11 листопада 2014 року виникла заборгованість за кредитним договором на загальну суму 3 124 314,79 грн, яка складається із: суми непогашеного Овердрафту з 04 листопада 2014 року в сумі 1 619 000 грн; процентів за користування кредитом з 30 вересня 2014 року в розмірі 206 971,72 грн; пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 24 838,78 грн; пені за несвоєчасну сплату заборгованості за Овердрафтом - 352 143,59 грн; 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за Овердрафтом - 244 846,03 грн; 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості процентами - 15 433,91 грн; суми інфляційного збільшення заборгованості по Овердрафту - 616 839,14 грн; суми інфляційного збільшення заборгованості по процентам - 44 241,63 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;