Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 405/1018/17
провадження № 61-18084св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Чельник О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору недійсним та стягнення коштів, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про застосування наслідків недійсності правочину,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг та стягнення коштів.
Позов мотивований тим, що згідно з умовами договору про фінансовий лізинг № 00005823, який укладений 08 жовтня 2012 року, ТОВ "Порше Лізинг Україна" зобов`язалося придбати автомобіль Audi A5 Sportback 1.8 TFSI, номер шасі № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (об`єкт лізингу), а ОСОБА_1 - прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі згідно із графіком; вартість об`єкта лізингу становить 53 980,00 дол. США, з яких: авансовий платіж у розмірі 35 087,00 дол. США, лізинговий платіж у розмірі 679,21 дол. США, адміністративний платіж у розмірі 809,70 дол. США; строк лізингу - 60 місяців. 03 серпня 2015 року сторони уклали додаткову угоду № 1/1 до договору про фінансовий лізинг, якою змінено строк лізингу до 84 місяців, розмір лізингових платежів - 495,10 дол. США.
На момент укладення договору про фінансовий лізинг ТОВ "Порше Лізинг Україна" не мало ліцензії для здійснення діяльності з надання будь-яких послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", договір не було нотаріально посвідчено. Умови пункту 4.5 договору про фінансовий лізинг щодо ризиків лізингоодержувача суперечать частині першій статті 808 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); пункт 6.4.2 договору передбачає змінну процентну ставку у розмірі трьохмісячної ставки LIBOR для доларів США та EURIBOR для євро, що не дозволяє точно визначити розмір процентної ставки на будь-який момент протягом строку дії договору, крім того, договір не містить посилань на джерело інформації, яка б підтверджувала ставку LIBOR для доларів США на певний період, не зазначено максимальний розмір збільшення процентної ставки. Умови договору щодо обчислення лізингових платежів із застосування обмінного курсу іноземної валюти до гривні за безготівковими операціями публічного акціонерного товариства "КІБ Креді Агріколь" позбавляють можливості знати розмір чергового платежу в гривневому еквіваленті відповідно до умов договору та статті 533 ЦК України; підпунктом 8.2.3 пункту 8.2 договору про фінансовий лізинг передбачено односторонню відповідальність лізинодержувача на майбутнє, покладає на нього додаткові непередбачувані витрати, зазначені умови є несправедливими з огляду на статтю 18 Закону України "Про захист прав споживачів". ОСОБА_1 вважав, що такі умови договору є підставою для визнання договору про фінансовий лізинг недійсним, оскільки обмежують його права як споживача послуг, звужують обов`язки лізингодавця та виключають відповідальність останнього за невиконання чи неналежне виконання обов`язків щодо передачі об`єкта лізингу та належної якості автомобіля.
Із урахуванням збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 остаточно просив суд:
- визнати недійсним договір про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823, укладений між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1, щодо транспортного засобу типу автомобіль Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- стягнути суму авансового платежу у розмірі 35 087,00 дол. США, частину викупної вартості об`єкту лізингу у розмірі 32 500,01 дол. США, а також вартість доукомплектування автомобіля у розмірі 9 397,76 грн (а. с. 5, 184,185, т. 1).
У липні 2017 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсного правочину.
Зустрічний позов мотивований тим, що для повернення сторін договору про фінансовий лізинг у первісний стан ОСОБА_1 має відшкодувати ТОВ "Порше Лізинг Україна" втрату вартості автомобіля Audi A5 Sportback 1.8 TFSI, номер шасі № НОМЕР_1, у зв`язку з його експлуатацією як різницю між вартістю нового автомобіля та його ринковою вартістю станом на червень 2017 року.
ТОВ "Порше Лізинг Україна" просило стягнути із ОСОБА_1 у порядку реституції за недійсним правочином 788 330,65 грн (а. с. 212, т. 1).
Короткий зміст судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823, укладений між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1, щодо транспортного засобу типу автомобіль Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Стягнуто із ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу за договором про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823 в еквіваленті 35 087,00 дол. США, частину викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 32 500,01 дол. США, а також вартості його доукомплектування в сумі 9 397,76 грн.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Порше Лізинг Україна" відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 38-46, т. 2).
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір про фінансовий лізинг не відповідає закону, оскільки його не було нотаріально посвідчено, крім того договір містить несправедливі умови, які обмежують права споживача та виключають відповідальність лізингодавця. На час розгляду справи об`єкт лізингу було повернуто лізингодавцю; підстави для стягнення вартості (різниці) автомобіля за цінами, які існували на момент такого відшкодування, відсутні, оскільки ТОВ "Порше Лізинг Україна" не надало доказів пошкодження об`єкту лізингу чи втрати автомобілем товарної вартості.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 березня 2018 року доповнено рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та викладено абзац третій резолютивної частини наступним чином: стягнути із ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу за договором про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823 в еквіваленті 35 087,00 дол. США, що за курсом Національного банку України на день розгляду справи становить 977 551,88 грн, частини викупної вартості об`єкту лізингу в еквіваленті 32 500,01 дол. США, що за курсом Національного банку України на день розгляду справи становить 905 476,27 грн, а також вартості його доукомплектовання в сумі 9 397,76 грн (а. с. 110-112, т. 2).
Додаткове рішення мотивоване тим, що згідно із частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв`язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Ухвалюючи рішення судом не враховано вимоги чинного законодавства щодо зазначення стягнутої суми в національній валюті, а тому вказане рішення суду має бути доповнено із зазначенням суми стягнення в національній валюті відповідно до курсу НБУ на день розгляду справи, який становив відповідно 100,00 дол. США - 27,8608 грн.
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" задоволено частково та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ "Порше Лізинг Україна" відмовлено (а. с. 187-197, т. 2).
Постановою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про фінансовий лізинг скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року у частині відмови у стягненні з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за нікчемним правочином, скасовано, передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а. с. 52-56, т. 3).
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року в частині стягнення з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за нікчемним правочином, залишено без змін (а. с. 101-104, т. 3).
Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року касаційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" задоволено частково. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що частина третя статті 261 ЦК України є спеціальною щодо частини першої статті 261 ЦК України та перебіг позовної давності пов`язується саме з початком виконання нікчемного правочину, незалежно від того, чи був такий нікчемний правочин виконано повністю і яка зі сторін здійснила виконання, та, як наслідок, неправильно визначив початок перебігу позовної давності щодо позовних вимог про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення коштів на користь позивача.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року у частині стягнення з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_4 коштів, сплачених за нікчемним правочином, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ "Порше Лізинг Україна" у частині стягнення авансового платежу за договором про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823 - 35 087,00 доларів США, частини викупної вартості об`єкту лізингу - 32 500,01 доларів США та вартості його доукомплектування - 9 397,76 грн, відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" про поворот виконання рішення задоволено. Здійснено поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року шляхом повернення стягнутих грошових сум у розмірі 2 083 947, 50 грн. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" кошти в розмірі 2 083 947,50 грн (а. с. 174-180, т. 4).
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. Виконання договору між сторонами розпочалося з дня його укладення, тобто - з 08 жовтня 2012 року, із позовом до суду позивач звернувся 28 лютого 2017 року, тобто зі спливом строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення коштів сплачених позивачем за нікчемним правочином.
Задовольняючи заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" про поворот виконання рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення суду першої інстанції в частині вимог позивача про стягнення коштів з відповідача за нікчемним правочином підлягає скасуванню, а відповідачем рішення в цій частині виконано в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення із ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за нікчемним правочином.
Касаційна скарга мотивована тим, що початок строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права - із кінця 2016 року, коли отримав акт здачі-приймання робіт від 01 листопада 2016 року, відповідно до якого мав сплатити 2 158,56 грн, а також рахунок-фактуру на цю ж суму із незрозумілим для нього призначенням платежу. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 468/176/18-ц. Судом не надана належна оцінка доводам позивача щодо пропуску ТОВ "Порше Лізинг Україна" строку на апеляційного оскарження. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано стягнув із позивача 2 083 947,50 грн у порядку повороту рішення, оскільки відповідно судовим рішенням стягнуто із відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 1 892 425,91 грн, які і були перераховані приватним виконавцем позивачу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справу № 405/1018/17 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "Порше Лізинг Україна" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що договір про фінансовий лізинг, укладений 08 жовтня 2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1, є нікчемним з моменту його укладення, тобто з дати підписання договору. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання (частина третя статті 261 ЦК України). Враховуючи те, що виконання договору між сторонами розпочалося з дня його укладення (08 жовтня 2012 року), тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відносно вимог позивача про застосування наслідків нікчемного (недійсного) правочину строк позовної давності сплив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 08 жовтня 2012 року ОСОБА_1 (лізингоотримувач) та ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) уклали договір про фінансовий лізинг №00005823, згідно з умовами якого лізингодавець передав лізингоотримувачу автомобіль марки Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 53 980,00 дол. США. Умовами лізингу передбачено авансовий платіж у розмірі 35 087,00 дол. США, кількість платежів - 60 строком на 60 місяців зі сплатою лізингового платежу у розмірі 679,21 дол США, адміністративний платіж - 809,40 дол. США (а. с.6-20 т.1).