Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 692/563/21
провадження № 61-168св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,
третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у складі судді Чепурного О. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від
30 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Єльцова В. О., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу
Бірюк О. В., про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 після смерті якого відкрилась спадщина, яку позивач прийняла, інших спадкоємців по закону та заповіту не має.
01 серпня 2014 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О. В. на частину майна, а саме земельну ділянку, площею 4,7075 га, що розташована за межами населеного пункту Свічківської сільської ради, кадастровий номер 7120689000:03:001:0413 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
До складу спадкового майна також увійшла земельна ділянка площею 0,3180 га, що знаходиться за межами населеного пункту Свічківської сільської ради. Проте позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку в зв`язку з тим, що за життя її батько не встиг зареєструвати право власності на неї.
За життя батько позивачки був членом КСП «Мирний» та був включений до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) та який є додатком до Державного акта на право на землю виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Мирний» серія ЧР-2-29 від 20 березня 1999 року.
Після смерті ОСОБА_2 , розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації № 60 від 11 березня 2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо земельної ділянки площею 117,688 га.
В зв`язку з неможливістю оформити спадщину, ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) за № 133, кадастровий № 7120689000:03:002:0869, площею 0,3180 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня
2021 року відкрито спрощено позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи провести без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня
2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачка, як спадкоємець, не зверталася до органів місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації. В цьому випадку, до складу спадщини входить право спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Позивачка з вимогами про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки до суду не зверталася.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня
2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд зазначив, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування не відповідає вимогам законодавства України, тому місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
29 грудня2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року та прийняти у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що у порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України, розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року в справі № 6-884цс16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі 925/642/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Лрабівського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.