Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 569/12980/19
провадження № 61-8446св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Рівненське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року у складі судді Гордійчук І. О., додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Шимків С. С., Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В. та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву») про зобов`язання виконати умови договору.
Позовну заяву мотивував тим, що 07 грудня 2005 року між ним та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (далі - АППБ «Аваль») підписано кредитний договір № 014/53-05/35577.
Надалі, 12 грудня 2005 року між ним та Рівненським РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» укладено договір № 16-624 «Про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків».
Відповідно до пункту 1.1. договору № 16-624 Фонд від імені Держави відшкодовує частину відсотків за кредитом, що надається позичальнику на будівництво (реконструкцію) або придбання житла комерційним банком - Рівненською обласною філією АППБ «Аваль».
Його представник 05 березня 2019 року отримав виписку по рахунку № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») з 01 січня 2010 року до 05 березня 2019 року, у якій зазначено, що остання часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків здійснена 02 серпня 2016 року за червень 2016 року.
У зв`язку з цим 03 травня 2019 року він звернувся із листом про надання інформації щодо здійснення на дату звернення відшкодування частини відсотків за кредитним договором № 014/53-05/35577 від 07 грудня 2005 року до Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву».
За результатами розгляду зазначеного звернення йому стало відомо, що Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» не здійснює відшкодування частини відсотків за кредитом, який йому надавався АТ «Райффайзен Банк Аваль»; останнє відшкодування за кредитом здійснено в серпні 2016 року за червень 2016 року.
Вважає, що бездіяльність відповідача щодо припинення в односторонньому порядку відшкодування частини відсотків за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577, починаючи із серпня 2006 року, є незаконною, оскільки порушує умови Договору № 16-624 та не відповідає вимогам, встановленим у постанові Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року № 853 «Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво і придбання житла».
Договір № 16-624 є чинним та не визнаний судом недійсним чи припиненим.
Відповідач із серпня 2016 року фактично припинив у односторонньому порядку відшкодування частини відсотків за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577 на підставі Договору № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків від 12 грудня 2005 рок не маючи на це законних підстав.
На підставі викладеного просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» щодо не здійснення відшкодування частини відсотків за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577 на підставі Договору № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків від 12 грудня 2005 року;
зобов`язати Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» перерахувати на поточний рахунок позичальника ОСОБА_1 невиплачену компенсацію у розмірі 183 232,78 грн. протягом одного місяця з дня набрання рішенням Рівненського міського суду Рівненської області законної сили;
зобов`язати Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» відновити виплату коштів часткової компенсації відсоткової ставки згідно пункту 2.1 Договору № 16-624 від 12 грудня 2005 року у розмірі 12,5 % за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577.
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
Рішенням від 12 листопада 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» щодо не здійснення відшкодування частини відсотків ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577 на підставі Договору № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків від 12 грудня 2005 року.
Зобов`язав Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» виконати умови договору № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків від 12 грудня 2005 року шляхом здійснення виплати часткової компенсації відсотків за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», починаючи з 24 червня 2015 року.
Стягнув з Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 369,13 грн.
Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що припинення відповідачем виконання договірних зобов`язань є порушенням пунктів 2.2, 2.3, 3.1.2 договору № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків та суперечить вимогам статтей 526, 610, 629 ЦК України.
Ухвалою від 14 листопада 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області виправив описку допущену у абзаці третьому резолютивної частини рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року, вказавши замість помилково зазначеного «починаючи з 24 червня 2015 року», правильне «починаючи з 01 липня 2016 року».
Ухвалою від 22 листопада 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області виправив описку допущену в рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року.
«Абзац п`ятий мотивувальної частини рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року, вважати помилково зазначеним.
Абзац шостий мотивувальної частини рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року вважати вірним в наступній редакції: «В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просила відмовити в позові, зазначивши, що в зв`язку з невідповідністю даних в реєстрах, надісланих АТ «Райффайзен банк Аваль» з даними, вказаними в договорі № 16-624 від 12 грудня 2005 року, відповідачем було призупинено виплати часткової компенсації для ОСОБА_1 , причиною невідповідності у вказаних реєстрах стала зміна відсоткової ставки по кредиту та валюти кредитування, в зв`язку з внесенням змін до кредитного договору.»
Додатковим рішенням від 17 грудня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області доповнив абзац третій резолютивної частини рішення Рівненського міського суду від 12 листопада 2019 року таким змістом: «по 01 липня 2019 року та перерахувати на поточний рахунок позичальника ОСОБА_1 невиплачену компенсацію у розмірі 173 286,71 грн. Зобов`язати Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» відновити виплату коштів часткової компенсації відсоткової ставки згідно пунктом 2.1. Договору № 16-624 від 12 грудня 2005 року у розмірі 12,5 % за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577. У решті позовних вимог відмовити».
Ухвалою від 18 грудня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області виправив описку допущену в рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року.
Абзац десятий описової частини рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року вважати вірним в наступній редакції: «12 грудня 2005 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Згідно умов договору № 16-624 відповідач зобов`язався здійснювати часткову компенсацію відсотків на рахунок позивача по договору кредиту РОФ АППБ «Аваль» від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577. Часткова компенсація визначається в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ на день укладання кредитного договору та становить 12,5 %.»
Рівненський РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» на рішення місцевого суду від 12 листопада 2019 року та на додаткове рішення від 17 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу.
Рівненський апеляційний суд постановою від 30 квітня 2020 рокуапеляційну скаргу Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» залишив без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що договір № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків є чинним.
Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» знаючи про факт укладення позивачем додаткових угод до кредитного договору № 014/53-05/35577, внаслідок чого змінився обсяг фінансового зобов`язання фонду, не позбавлене можливості внести відповідні зміни у договір, укладений з фондом та продовжувати його виконання, зокрема щодо відшкодування частини відсотків за кредитом.
Оскільки місцевим судом встановлено порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, а саме пунктів 2.2., 2.3., 3.1.2 договору № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, то висновок суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позову є правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 07 травня 2020 року частково задовольнив заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про виправлення описки в додатковому рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року.
Виправив описку допущену у додатковому рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року.
Абзац п`ятий мотивувальної частини додаткового рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року виклав у наступній редакції: «Рішенням Рівненського міського суду від 12 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» про зобов`язання виконати умови договору -задоволити частково.
Визнано протиправною бездіяльність Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» щодо не здійснення відшкодування частини відсотків ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577 на підставі договору № 16-624 від 12 грудня 2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків.
Зобов`язано Рівненське РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» виконати умови договору № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків від 12 грудня 2005 року шляхом здійснення виплати часткової компенсації відсотків за кредитним договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» починаючи з 24 червня 2015 року. Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року виправлено описку в абзаці третьому резолютивної частини рішення суду від 12 листопада 2019 року, вказавши замість помилково зазначеного «починаючи з 24 червня 2015 року», правильне «починаючи з 01 липня 2016 року».»
У задоволенні решти вимог відмовив.
Постановою від 09 липня 2020 року Рівненський апеляційний суд задовольнив частково заяву адвоката Терещенко О. М. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнув з Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.
На електронну пошту суду апеляційної інстанції 15 червня 2020 року надійшла заява ОСОБА_1 у якій він просив виправити описки у постанові Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року, а саме вважати помилково зазначеними абзаци мотивувальної частини постанови на 5 сторінці:
«23 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено додаткову угоду № 014/53-05/35577/81-1-0-00/20042 до кредитного договору № 014/53-05/35577 від 07 грудня 2005 року, згідно умов якого з 24 червня 2015 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17,00 % річних (а. с. 102), а також додаткову угоду № 014/53-05/35577/81-1-0-00/20041 від 23 червня 2015 року до кредитного договору № 014/53-05/35577 від 07 грудня 2005 року, згідно умов якої сторонами змінено умови кредитування в наступному порядку: кредитор з 24 червня 2015 року відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 35 000 дол США та 520 571,11 грн, в рамках якої кредит в сумі 35 000 дол США наданий згідно умов кредитного договору на придбання будинку вважається 1-м траншем кредиту, 2-й транш кредиту в сумі 520 571,11 грн надається на рефінансування заборгованості за 1-им траншем кредиту.
У зв`язку з укладенням додаткових угод, фонд припинив відшкодування компенсації відсоткової ставки за договором № 014/53-05/35577 від 07 грудня 2005 року.».
Ухвалою від 09 липня 2020 року Рівненський апеляційний суд залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень допущеної описки у постанові Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, Рівненський РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення місцевого суду, постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у позові; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права просить змінити постанову суду апеляційної інстанції, виключивши з мотивувальної частини постанови наступні абзаци:
«23 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено додаткову угоду № 014/53-05/35577/81-1-0-00/20042 до кредитного договору № 014/53-05/35577 від 07 грудня 2005 року, згідно умов якого з 24 червня 2015 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17,00 % річних (а. с. 102), а також додаткову угоду № 014/53-05/35577/81-1-0-00/20041 від 23 червня 2015 року до кредитного договору № 014/53-05/35577 від 07 грудня 2005 року, згідно умов якої сторонами змінено умови кредитування в наступному порядку: кредитор з 24 червня 2015 року відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 35 000 дол США та 520 571,11 грн, в рамках якої кредит в сумі 35 000 дол США наданий згідно умов кредитного договору на придбання будинку вважається 1-м траншем кредиту, 2-й транш кредиту в сумі 520 571,11 грн надається на рефінансування заборгованості за 1-им траншем кредиту.
У зв`язку з укладенням додаткових угод, фонд припинив відшкодування компенсації відсоткової ставки за договором № 014/53-05/35577 від 07 грудня 2005 року.».
У решті постанову залишити без змін.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву», витребував справу з суду першої інстанції, зупинив виконання рішення від 12 листопада 2019 року, додаткового рішення від 17 грудня 2019 року Рівненського міського суду Рівненської області до закінчення касаційного провадження, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 08 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу Рівненський РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» мотивував тим, що суди попередніх інстанцій дослідивши наявні у справі докази дійшли помилкового висновку про те, що відповідач своєю протиправною бездіяльністю не здійснював часткову компенсацію відсотків комерційного банку позивачу за додатковими угодами до кредитного договору, метою яких було рефінансування кредиту позивача.
Суди не взяли до уваги його посилання на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідновинах, яких дійшов Верховний Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 127/5445/16 (провадження № 61-7031св18).
Встановлені судом апеляційної інстанції факти суперечать абзацу третьому резолютивної частини рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року, зі змінами внесеними до нього додатковим рішенням від 17 грудня 2019 року.
Зазначає, що позивач, усупереч умов пункту 5.1 договору, не повідомив про укладення з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» двох додаткових угод та не надавав їх для внесення відповідних змін до договору.
Рівненський РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» згоди на укладення додаткових договорів між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не надавало.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що у судовому засіданні, яке відбулось 30 квітня 2020 року суд апеляційної інстанції не досліджував додаткові угоди від 23 червня 2015 року № 014/53/35577/81-1-0-00/20041, № 014/53/35577/81-1-0-00/20042 до кредитного договору від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577 (т. 1 а. с. 106), оскільки відповідач у апеляційній скарзі клопотання про дослідження відповідних документів не заявляв. Крім того, у поданій відповідачем апеляційній скарзі не наведено виняткових випадків у зв`язку з якими він не мав можливості подати докази до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
У судовому засіданні 30 квітня 2020 року з`ясовано, що додаткові угоди апелянтом подано після ухвалення рішення та додаткового рішення місцевим судом.
Вважає, що суд апеляційної інстанції усупереч статті 78, частини восьмої статті 83, статті 126 ЦПК України встановив обставини, зазначені у абзацах четвертому та п`ятому мотивувальної частини постанови на підставі недопустимих доказів.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Рівненського РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» просив залишити її без задоволення, а оскаржені рішення судів попередніх інстанцій без змін; змінити постанову Рівненського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року виключивши з її мотивувальної частини абзаци четвертий та п`ятий, які викладені на 5 сторінці.
У серпні 2020 року Рівненський РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, оскаржені рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові, здійснити розподіл судових витрат.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 07 грудня 2005 року ОСОБА_1 та АППБ «Аваль» уклали кредитний договір № 014/53-05/35577, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 35 000,00 дол. США, строком на 240 місяців з 07 грудня 2005 року до 05 грудня 2025 року зі сплатою процентної ставки за його користування в розмірі 12,5 % річних (т. 1 а. с.32-34).
Надалі, 12 грудня 2005 року ОСОБА_1 та Рівненський РУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву»уклали договір № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків (т. 1 а. с. 10-13).
Згідно з пунктом 2.1 договору № 16-624 часткова компенсація визначається в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, що діє на день укладення кредитного договору і становить 12,50 %.
Розмір часткової компенсації, що надається позичальнику розраховується Фондом згідно з додатком № 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору, та погоджується позичальником. Нарахування часткової компенсації здійснюється з моменту підписання договору про надання часткової компенсації між регіональним управлінням Фонду та позичальником (пункт 2.2 договору № 16-624).
Відповідно до пункту 2.5 договору № 16-624 розмір часткової компенсації може переглядатися Фондом в односторонньому порядку у разі: 2.5.1 зміни розміру облікової ставки НБУ; 2.5.2 зміни у складі сім`ї позичальника в період дії цього договору.
Фонд має право розірвати цей договір, письмово повідомивши про це позичальника за 10 (десять) календарних днів у разі: виявлення недостовірних даних у документах, що подавалися позичальником на етапі підготовки до укладення цього договору, та протягом терміну погашення кредиту; невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором протягом трьох місяців; розірвання кредитного договору між позичальником і комерційним банком (пункт 3.3.2 договору № 16-624).
За змістом пункту 5.1 договору № 16-624 у випадках укладення додаткових угод до кредитного договору, що стосуються правовідносин за цим договором в цей договір в обов`язковому порядку вносяться відповідні зміни.
Пунктом 7.1 договору № 16-624 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до дня підписання сторонами акта про виконання зобов`язань за кредитним договором, якщо його не буде розірвано достроково у порядку, передбаченому цим договором.
Договір № 16-624 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків є чинним.
Відповідно до розрахунку прогнозованого розміру компенсації (додаток № 1 до зазначеного договору) розмір кредиту складає 176 750,00 грн; розмір кредиту на який може бути надана часткова компенсація - 165 038,50 грн; розмір облікової ставки НБУ на день укладання кредитного договору (але не більше процентної ставки за кредитним договором) - 12,5 %; прогнозований розмір компенсації 280 193,83 грн (т. 1 а. с. 13).
Суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови зазначив, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 23 червня 2015 року укладені додаткові угоди № 014/53-05/35577/81-1-0-00/20041, № 014/53-05/35577/81-1-0-00/20042 до кредитного договору від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577 (т. 1 а. с. 102-106).
Згідно з умовами яких з 24 червня 2015 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17,00 % річних та змінено умови кредитування в наступному порядку: «кредитор з 24 червня 2015 року відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 35 000,00 дол. США та 520 571,11 грн, в рамках якої кредит в сумі 35 000,00 дол США наданий згідно умов кредитного договору на придбання будинку вважається 1-м траншем кредиту, 2-й транш кредиту в сумі 520 571,11 грн надається на рефінансування заборгованості за 1-им траншем кредиту».
У зв`язку з укладенням додаткових угод Фонд припинив відшкодування компенсації відсоткової ставки за договором від 07 грудня 2005 року № 014/53-05/35577.