ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9859/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. (головуючий), Волковицька Н.О., Краснов Є.В
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України (процесуальний правонаступник Державне управління справами) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 (Попікова О.В., Владимиренко С.В., Євсіков О.О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 (Павленко Є.В.) у справі №910/9859/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Президент-Готель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр", третя особа Державне управління справами про розірвання договору та виселення
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель" (далі - ПАТ "Президент-Готель", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр" (далі - ТОВ "БК "Квадр", Відповідач), третя особа Фонд державного майна України (процесуальний правонаступник Державне управління справами) (далі - ФДМУ - процесуальний правонаступник Державне управління справами, Третя особа), в якому просить розірвати договір оренди, посвідчений державним нотаріусом п`ятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №8-485, укладений між Позивачем та Відповідачем, та зобов`язати Відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 33019,800 м2, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Госпітальна, 12.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної оплати за орендоване майно, що, як зазначає Позивач, посилаючись на пункт 2 статті 10 договору та частину другу статті 651 ЦК України, надає йому право на розірвання договору в судовому порядку.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Позивачем у встановленому законом порядку не було доведено факту істотного порушення Відповідачем умов спірного договору, яке полягає в порушенні строків сплати орендних платежів у спірні періоди, оскільки матеріалами справи підтверджується існування домовленостей між сторонами договору про відтермінування строку сплати орендних платежів, а тому сплата цих платежів у погоджені (відтерміновані) строки не є порушенням умов договору щодо строків сплати за оренду. Зважаючи на повне добровільне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за правочином на час вирішення цього спору, позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 залишено без змін з тих же підстав. Крім того, додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать про ведення між сторонами договору листування та погодження Позивачем відтермінування строку здійснення орендних платежів, а тому, надавши згоду на відтермінування такого строку, отримавши оплату від Відповідача у відтермінований (дозволений) Позивачем строк, не відмовившись від отримання цих коштів, а, в подальшому, вимагаючи розірвати договір оренди з підстав несвоєчасної оплати орендної плати, такі дії суперечать попередній поведінці Позивача, чесній діловій практиці, а тому є недобросовісними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Третьої особи
6. Третя особа подала касаційну скаргу на постанову та рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи Третьої особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
7. Судом апеляційної інстанції застосовано статтю 526 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах №924/704/20, №616/871/15-ц, №383/708/16-ц, №922/2056/20.
8. Апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми статті 651 ЦК України та не враховано, що істотним порушенням договору є систематичне невиконання Відповідачем зобов`язань з оплати орендних платежів. Висновок Верховного Суду щодо питання наявності істотного порушення договору, що є підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, у випадку систематичної несплати орендної плати у встановлені договором оренди строки, незважаючи на подальше погашення заборгованості у погоджені у простому листуванні строки, у подібних правовідносинах відсутній.
9. Північним апеляційним господарським судом не враховано, що, виходячи з норм статті 654 ЦК України та положень пункту 8 статті 13 договору, зміни до договору в частині строку оплати орендної плати мали бути внесені в такій самій формі, що й договір оренди, що змінюється, а саме шляхом їх оформлення в письмовій формі, нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а тому просте листування сторін поза порядком, визначеним статтею 654 ЦК України та умовами договору, не змінює зобов`язання за договором у частині строку оплати орендних платежів. Висновок Верховного Суду стосовно необхідності внесення змін до договору оренди нерухомого майна щодо відтермінування строку здійснення оплати орендної плати шляхом оформлення змін в такій самій формі, що й укладений договір, який змінюється, та у спосіб, передбачений договором, у подібних правовідносинах відсутній.
Позиція Позивача та Відповідача у відзиві на касаційну скаргу
10. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що Відповідач позбавлений права та можливості використовувати об`єкт оренди на час дії військового стану, у зв`язку з припиненням його комерційного використання та зміною мети та способу використання для потреб оборони, та не має доступу до нього; потужності та трудові ресурси Позивача, які збігаються з предметом оспорюваного договору оренди на підставі спільного наказу Командування Сил логістики Збройних Сил України та Київської міської військової адміністрації №98/2 від 12.05.2022, використовуються Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України; майно Відповідача, що знаходиться на об`єкті оренди, використовується Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України. З огляду на наведене, питання розірвання договору має бути досліджене з урахуванням дати припинення використання Відповідачем орендованого майна, а вимога щодо зобов`язання повернути об`єкт оренди має бути розглянута з урахуванням встановлення факту відсутності доступу Відповідача до об`єкта оренди.
11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Інші документи у справі
12. Від Третьої особи (Фонд державного майна України) на адресу Суду 16.05.2022 надійшла заява про заміну Третьої особи її правонаступником - Державним управлінням справами. Оскільки за клопотанням Державного управління справами (надійшло до Суду 10.05.2022) ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 здійснено заміну Третьої особи - Фонду державного майна України її процесуальним правонаступником - Державним управлінням справами, клопотання Фонду державного майна України від 16.05.2022 підлягає долученню до матеріалів справи.
13. Відповідачем до Верховного Суду подано заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України та Командування Сил логістики Збройних Сил України.
13.1. В обґрунтування заяви Відповідач послався на спільний наказ Командування Сил логістики Збройних Сил України та Київської міської військової адміністрації №98/2 від 12.05.2022, прийнятий відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-ІХ від 24.02.2022. Заявник зазначає, що на виконання наказу Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України використовує для потреб оборони майно, розміщене на вул.Госпітальна, 12 у м.Києві, яке належить Позивачу, і орендарем якого, відповідно до оскаржуваного договору, є Відповідач. Відповідач вважає, що рішення у справі може вплинути на права й обов`язки вказаних осіб.
13.2. Частиною першою статті 50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Статтею 300 ГПК України визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, а частиною сьомою статті 301 ГПК України визначено порядок розгляду касаційної скарги.
13.3. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки вимога про залучення Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України та Командування Сил логістики Збройних Сил України до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не заявлялася під час розгляду спору судами першої та апеляційної інстанцій, а тому не може бути задоволена Верховним Судом на стадії касаційного перегляду справи, зважаючи на особливості розгляду справи судом касаційної інстанції відповідно до статей 50, 300 ГПК України.
13.4. Також Відповідач у своїй заяві не обґрунтував, на які саме конкретно права або обов`язки Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України та Командування Сил логістики Збройних Сил України може вплинути рішення суду у цій справі та яким чином.
13.5. З огляду на наведене, заява Відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України та Командування Сил логістики Збройних Сил України не підлягає задоволенню.
14. До Верховного Суду 08.06.2022 від Відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі №910/9859/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9859/21 за результатами розгляду заяви Відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у даній справі. Відповідач зазначає, що 02.06.2022 подав до Господарського суду міста Києва заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 30.09.2021 у цій справі, а тому просить суд касаційної інстанції зупинити провадження у справі №910/9859/21.
14.1. Розглянувши заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки ГПК України не передбачає такої підстави для зупинення провадження у касаційній інстанції як подання заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
15. У засіданні суду 08.06.2022 представник Відповідача - адвокат Гончаров Е.В. заявив усне клопотання про відкладення чи оголошення перерви в засіданні суду з метою надання можливості надати пояснення іншому представнику Відповідача - адвокату Волковій М.Ю., яка приймала участь у розгляді цієї справи в судах попередніх інстанцій, проте не має можливості бути присутньою в судовому засіданні 08.06.2022, у зв`язку з чим, як зазначає представник Відповідача - адвокат Гончаров Е.В., 01.06.2022 заявляла клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції. Колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання представника Відповідача - адвоката Гончарова Е.В. про відкладення чи оголошення перерви в судовому засіданні 08.06.2022, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання адвоката Волкової М.Ю. від 01.06.2022 про участь в засіданні суду в режимі відеоконференції, а представник Відповідача не надав Суду доказів звернення 01.06.2022 адвоката Волкової М.Ю. з вказаним клопотанням. Крім того, адвокат Гончаров Е.В. є належним представником Відповідача. Також у вирішенні цього клопотання колегія суддів врахувала, що це друге судове засідання у даній справі, а перше судове засідання 25.05.2022, у яке представник Відповідача не з`явився, було відкладено саме з метою забезпечення рівних процесуальних прав учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
16. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 17.04.2009 між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди, посвідчений державним нотаріусом п`ятої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за №8-485, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування об`єкт оренди (нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12, загальною площею 33019,800 м2). Договір набирає чинності з дати його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Як встановлено та досліджено судами першої та апеляційної інстанцій, пунктом 1 статті 2 договору визначено, що, починаючи з моменту підписання акта приймання-передачі, Орендар зобов`язаний щомісяця сплачувати Орендодавцю орендну плату за користування об`єктом оренди, розраховану виходячи з оціночної вартості об`єкта оренди, зазначеної у статті 1 договору оренди.
До 5 числа кожного поточного місяця Орендодавець виставляє Орендарю рахунки за відповідний місяць строку оренди. Після одержання таких рахунків на оплату орендної плати Орендар повинен її сплатити та надати підтверджуючі документи протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунків (пункт 2 статті 2 договору).
17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідач звертався до Позивача з листами про відтермінування строків оплати орендної плати за квітень - грудень 2018 року, січень - травень 2019 року, а Позивач, в свою чергу, погоджував таке відтермінування. Оплата рахунків за спірний період здійснювалася із затримкою, а саме: оплата: рахунку від 01.04.2018 здійснена в повному обсязі у вересні-жовтні 2018 року; рахунку від 11.05.2018 здійснена у вересні-листопаді 2018 року; рахунку від 01.06.2018 здійснена у грудні 2018 року; рахунку від 06.07.2018 здійснена у жовтні 2018 року-лютому 2019 року; рахунку від 01.08.2018 здійснена у лютому-березні 2019 року; рахунку від 03.09.2018 здійснена у лютому-березні 2019 року; рахунку від 08.10.2018 здійснена у березні 2019; рахунку від 12.11.2018 здійснена у січні-квітні 2019 року; рахунку від 07.12.2018 здійснена в квітні 2019 року; рахунку від 02.01.2019 здійснена у січні-квітні 2019 року; рахунку від 07.02.2019 здійснена у квітні-травні 2019 року; рахунку від 07.03.2019 здійснена у квітні-травні 2019 року; рахунку від 01.04.2019 здійснена травні-червні 2019 року; рахунку від 08.05.2019 здійснена у червні-липні 2019 року.
18. Зважаючи на те, що, як вказують суди попередніх інстанцій, матеріалами справи підтверджується, що сплата орендної плати, яка здійснена Відповідачем поза межами строків, встановлених договором оренди, відбувалася за погодженням з Позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії листів про надання дозволу на відтермінування сплати орендної плати, і це свідчить про існування домовленості між сторонами договору про таке відтермінування, тому твердження Позивача про те, що сплата орендної плати в погоджені строки є таким порушенням, внаслідок якого Позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, суди попередніх інстанцій вважають необґрунтованим.
18.1. При цьому, апеляційний господарський суд, пославшись на пункт 5 статті 13 договору, яким визначено, що повідомлення або інший обмін кореспонденцією, які вимагаються або дозволяються за цим договором, вважаються наданими в задовільний спосіб, якщо вони будуть вручені особисто або надіслані поштовим відправленням з повідомленням про вручення, факсом з підтвердженням отримання або кур`єром адресату на наведену в договорі адресу, відхилив доводи апеляційних скарг Позивача та Третьої особи про необхідність врахування пункту 8 статті 13 договору, яким визначено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору та/або додатків до нього, включаючи це положення, набирають чинності за умови їх оформлення в письмовій формі, нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Суд дійшов висновку, що, оскільки Позивач отримав від Відповідача листи про відтермінування строку оплати орендної плати і своїми листами надав згоду на таке відтермінування, питання нотаріального посвідчення цих листів Позивачем під час листування не піднімалося, Позивачем прийнято оплату, не здійснено повернення коштів, тому вказане підтверджує порозуміння сторін договору щодо відстрочки строку оплати орендної плати.
19. Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
20. Статтею 654 ЦК України визначено форму зміни або розірвання договору. Так, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
21. Також, як встановив суд апеляційної інстанції, пунктом 8 статті 13 договору передбачено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору та/або додатків до нього, включаючи це положення, набирають чинності за умови їх оформлення в письмовій формі, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.